Визначення величини зони ущільнення та тиску ґрунту на підземні комунікації при деформації його клиновим наконечником
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146626Ключові слова:
безтраншейна технологія, статичний прокол ґрунту, зона ущільнення, тиск ґрунту, інженерні комунікаціїАнотація
Об'єктом дослідження є робочий орган з клиновим наконечником для статичного проколу ґрунту з одночасним прокладанням декількох футлярів під підземні комунікації комунального господарства. Одними з проблемних місць, що потребують дослідження, є прокладання, розташування та сусідство різних видів підземних комунікацій, прокладених безтраншейним способом. Вивчення зони впливу робочих органів на ґрунт та комунікації дасть можливість більш якісно проектувати використання підземного простору, знизити ризики пошкодження або руйнування комунікацій та знизити вартість робіт. Дослідження базуються на основі закону збереження маси до і після ущільнення ґрунту клиновим наконечником та на основних теоріях механіки ґрунтів. Це дає змогу визначити тиск ґрунту на робочий орган та на комунікації, що розташовані поруч. Отриманий в роботі результат показує, що величина тиску не однакова в різних напрямках клинового робочого органу. Також в роботі доведено, що кількість футлярів, які одночасно прокладаються, мало впливають на зону пружно-пластичних деформацій ґрунту. Ці ефекти роблять таку форму отвору незамінною при необхідності одночасного прокладання декількох, більше 3, футлярів, у порівнянні з традиційним конічно-циліндричним наконечником. Слід відмітити, що для визначення тиску ґрунту на підземні комунікації були використані лише розміри робочих органів, та дані, які легко визначити – тип та щільність ґрунту, вологість, пористість та решта стандартизованих характеристик. Використання даного методу має суттєву перевагу над іншими методами, що містять в своїй основі емпіричні залежності, які або важко визначити, або їхня достовірність викликає сумніви. Завдяки зменшенню площі поперечного перетину ґрунту, що деформується, клиновий робочий орган є незамінним для протягування групи футлярів.
Посилання
- Kravets, S. V., Kovanko, V. V., Lukianchuk, O. P. (2015). Naukovi osnovy stvorennia zemleryino-yarusnykh mashyn i pidzemnorukhomykh prystroiv. Rivne: NUVHP, 322.
- Kravets, S., Posmitiukha, O., Suponiev, V. (2017). Analitychnyi sposib vyznachennia oporu zanurennia konusnoho nakonechnyka v grunt. Stroitel'stvo. Materialovedenie. Mashinostroenie. Seriya: Pod’emno-transportnye, stroitel'nye i dorozhnye mashiny i oborudovanie, 103, 91–98.
- Kravets, S., Posmitiukha, O., Suponiev, V. (2017). Vyznachennia ekvivalentnoho i optymalnoho diametriv konichnoho nakonechnyka z vystupamy dlia prokoliuvannia gruntu. Nauka i prohres transportu. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu, 70, 89–98.
- Allouche, E. N., Ariaratnam, S. T. (2002). State-Of-The-Art-Review Of No-Dig Technologies for New Installations. Pipelines. doi: http://doi.org/10.1061/40641(2002)55
- Pridmore, A., Geisbush, J. (2017). Developing a Successful Specification for Horizontal Directional Drilling. Pipelines 2017. Pipelines Planning and Design Book set, 553–563. doi: http://doi.org/10.1061/9780784480878
- Hastak, M., Gokhale, S. (2009). Decision Tool for Selecting the Most Appropriate Technology for Underground Conduit Construction. Geological Engineering: Proceedings of the 1st International Conference. New York. doi: http://doi.org/10.1115/1.802922.paper30
- Bian, Z. J. L. (2014). Trenchless technology underground pipes. Machinery Industry Press, 187.
- Xin, J. (2014). Application of Trenchless Pipeline Rehabilitation Technology. International Conference on Pipelines and Trenchless Technology. doi: http://doi.org/10.1061/9780784413821.051
- Sterling, R. L. (2009). International Technology Transfer in Tunneling and Trenchless Technology. Geological Engineering: Proceedings of the 1st International Conference. Baosong Ma, ASME. doi: http://doi.org/10.1115/1.802922.paper6
- Tsung, N., Zheng, M., Najafi, M., Mehraban, S. (2016). A Comparative Study of Soil Pressure and Deformation of Pipes Installed by the Open-Cut Method and Trenchless Technology. Pipelines 2016: Out of Sight, Out of Mind, Not Out of Risk. doi: http://doi.org/10.1061/9780784479957.132
- Najafi, M., Gunnink, B., Davis, G. (2009). Details of Field Testing of Major Trenchless Technology Methods for Road Crossings. Geological Engineering: Proceedings of the 1st International Conference. Baosong Ma, ASME. doi: http://doi.org/10.1115/1.802922.paper4
- Chehab, A. G., Moor, I. D. (2007). One-demensional calculation for axial pullback for axial pullback distributions in pipes during directional drilling installations. Ottava Geo, 1140–1154.
- Guojun, W., Xiaoming, W., Han, C. (2009). Trenchless Pipe-Paving in Complex Hard Stratum by Directional Drilling Technology. Geological Engineering: Proceedings of the 1st International. Baosong Ma, ASME. New York. doi: http://doi.org/10.1115/1.802922.paper26
- Balesnyy, S. (2017). Osobennosti protsessov staticheskogo prokola grunta. Vіsnik Kharkіvs'kogo natsіonal'nogo avtomobіl'no-dorozhn'ogo unіversitetu, 76, 138–141.
- Khachaturyan, S., Oleksin, V. (2016). Issledovanie protsessa izmeneniya sostoyaniya grunta vokrug gorizontal'noy skvazhiny posle ee formirovaniya metodom staticheskogo prokola grunta. Vіsnik Kharkіvs'kogo natsіonal'nogo avtomobіl'no-dorozhn'ogo unіversitetu, 73, 196–202.
- Eshutkin, D. N., Smirnov, Yu. M., Tsoy, V. I., Isaev, V. L. (1990). Vysokoproizvoditel'nye gidropnevmaticheskie udarnye mashiny dlya prokladki inzhenernykh kommunikatsiy. Moscow: Stroyizdat, 171.
- Tomin, E. D. (1981). Bestransheynoe stroitel'stvo zakrytogo drenazha. Moscow: Kolos, 240.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Alexander Posmituha, Svyatoslav Kravets, Vladimir Suponyev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.