Розробка методології створення адаптивних кластерів енергоефективності архітектурно-будівельної галузі
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.150879Ключові слова:
адаптивне управління, архітектурно-будівельна галузь, ефективний об’єкт, кластер енергоефективності, стратегічний розвитокАнотація
Об'єктом дослідження є процес створення адаптивних кластерів енергоефективності архітектурно-будівельної галузі. На сьогоднішній день важливим є вирішення інфраструктурних проблем енергозбереження, тому дослідження направлене на розробку методології створення функціонально стійких адаптивних кластерів в умовах стрімко зростаючого дефіциту енергоресурсної бази.
Одним з найбільш проблемних місць є системні властивості кластерів, які часто стають причиною неадекватності моделей, що розробляються, для перспективного планування та розробки стратегії розвитку кластерних організаційних структур.
В ході дослідження процесів формування і прогнозування можливих сценаріїв розвитку кластерів архітектурно-будівельної галузі особлива увага приділяється аналізу особливостей, що пов’язані з інертністю процесів будівництва та тривалістю життєвого циклу об’єктів будівництва. Зазначені особливості суттєво знижують надійність прогнозування на тривалі проміжки часу за рахунок невизначеності і ризиків різного характеру. Методологія, що розробляється, ґрунтується на імітаційному моделюванні різних траєкторій розвитку кластерів та впровадженні швидких адаптивних алгоритмів зі зворотним зв’язком. Це пов’язано з тим, що сценарії розвитку кожної сформованої кластерної структури лишаються багатоваріантними на протязі усього життєвого циклу внаслідок дії різних суперпозицій факторів впливу середовища. При імітаційному моделюванні вибір найкращих умов кластеризації, що здатні забезпечити максимальний синергічний ефект, ґрунтується на прогнозах, які проводяться з урахуванням різних показників зовнішніх впливів. Множина ймовірних змін в зовнішньому середовищі та ступінь впливу системних властивостей на механізм адаптації кластерів, на даному етапі розробки, визначаються і оцінюються експертами.
Вибір найкращого управління пропонується здійснювати на основі системного аналізу результатів обчислювальних експериментів, що забезпечить формування оптимальної за заданими критеріями структури кластерів та їх адаптивність до швидких і непередбачених змін середовища. Описано процес розробки математичного інструментарію для моделювання оптимальної, за показниками енергоефективності, структури кластеру.
Посилання
- Krüger, A., Kolbe, T. (2012). Building analysis for urban energy planning using key indicators on virtual 3D city models the energy atlas of Berlin. International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, 39 (B2), 145–150. doi: http://doi.org/10.5194/isprsarchives-xxxix-b2-145-2012
- Teletov, A. S., Sirik, Yu. A., Lyakh, A. V. (2012). Klasterizatsiya kak innovatsionnyy put' promyshlenno-agrarnogo razvitiya regiona. Mekhanіzm regulyuvannya ekonomіki, 2, 82–89.
- Mykytas, M. V., Ploskyi, V. O., Kozhedub, S. A. (2018). Doslidzhennia systemnykh oznak enerhoefektyvnykh klasternykh orhanizatsiinykh struktur arkhitekturno-budivelnoi haluzi. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 35, 68–75.
- Zakharchenko, V. I., Zakharchenko, S. V. (2011). Klasternyi pidkhid do pidvyshchennia konkurentospromozhnosti rehioniv Ukrainy. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 2, 28–33.
- Peck, F., Cassingena Harper, J., Lubicka, B., Nauwelaers, C., Ketels, C., Lindqvist, G. (2013). The Role of Clusters in Smart Specialisation Strategies. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 59. doi: http://doi.org/10.2777/43211
- Enright, M. (1996). Regional Clusters and Economic Development: A Research Agenda. Business Networks: Prospects for Regional Development. Berlin: Walterde Gruyter, 190–213. doi: http://doi.org/10.1515/9783110809053.190
- Fedorenko, V. H., Hoiko, A. F., Dzhabeilo, V. B. (2007). Klastery – systemnyi instrument pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ekonomiky. Ekonomika ta derzhava, 9, 6–9.
- Serheychuk, O., Kozhedub, S. (2018). Development of criteria assessment of energy-efficiency and environmental friendliness of construction objects. Energy-Efficiency in Civil Engineering and Architecture, 11, 61–68. doi: http://doi.org/10.32347/2310-0516.2018.11.61-68
- Mykytas, M., Terenchuk, S., Zhuravska, N. (2018). Models, Methods and Tools of Optimizing Costs for Development of Clusterized Organizational Structures in Construction Industry. International Journal of Engineering & Technology, 7 (3.2), 250–254. doi: http://doi.org/10.14419/ijet.v7i3.2.14414
- Özkara, Y., Atak, M. (2015). Regional total-factor energy efficiency and electricity saving potential of manufacturing industry in Turkey. Energy, 93, 495–510. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2015.09.036
- Che Ibrahim, C. K. I., Costello, S. B., Wilkinson, S. (2015). Key indicators influencing the management of team integration in construction projects. International Journal of Managing Projects in Business, 8 (2), 300–323. doi: http://doi.org/10.1108/ijmpb-04-2014-0028
- Armitage, D. R., Plummer, R., Berkes, F., Arthur, R. I., Charles, A. T., Davidson-Hunt, I. J. et. al. (2009). Adaptive co-management for social–ecological complexity. Frontiers in Ecology and the Environment, 7 (2), 95–102. doi: http://doi.org/10.1890/070089
- Marshall, A. (1920). Principles of Economics. London: Macmillan and Co., Ltd. Available at: http://www.econlib.org/library/Marshall/marP.html. Last accessed: 10.09.2013
- Voinarenko, M. P. (2011). Klastery v instytuciinii ekonomici. Khmelnitsky: HNU, Triada-M., 502.
- Ragusa, C., Liotta, A., Pavlou, G. (2005). An adaptive clustering approach for the management of dynamic systems. IEEE Journal on Selected Areas in Communications, 23 (12), 2223–2235. doi: http://doi.org/10.1109/jsac.2005.857203
- Dai, B.-R., Huang, J.-W., Yeh, M.-Y., Chen, M.-S. (2006). Adaptive Clustering for Multiple Evolving Streams. IEEE Transactions on Knowledge and Data Engineering, 18 (9), 1166–1180. doi: http://doi.org/10.1109/tkde.2006.137
- Waits, M. J. (2003). Advantages of the Business Cluster Approach to Economic Development. Best Practices for Cluster-Based Economic Development.
- Slaper, T., Ortuzar, G. (2015). Industry Clusters and Economic Development. Indiana Business Review. Spring, 7–9.
- Kumbhakar, S. C., Knox, L. C. A. (2000). Stochastic Frontier Analysis. Сambridge University press, 83. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9781139174411
- Murzin, A. D., Anopchenko, T. Y. (2014). Economic-Mathematical Modeling of Social and Environmental Risks Management of Projects of Urbanized Territories Development. Asian Social Science, 10 (15), 249–254. doi: http://doi.org/10.5539/ass.v10n15p249
- Voss, H. U., Timmer, J., Kurths, J. (2004). Nonlinear dynamical system identification from uncertain and indirect measurements. International Journal of Bifurcation and Chaos, 14 (6), 1905–1933. doi: http://doi.org/10.1142/s0218127404010345
- McNelis, P. D. (2005). Neural network in finance: gaining predictive edge in the market. Elsevier Academic Press, 243.
- Potocnik, P., Berlec, T., Sluga, A., Govekar, E. (2014). Hybrid Self-Organization Based Facility Layout Planning. Strojniški Vestnik – Journal of Mechanical Engineering, 60 (12), 789–796. doi: http://doi.org/10.5545/sv-jme.2014.1748
- Mykytas, M. V., Terenchuk, S. A. (2018). Optymizatsiina zadacha upravlinnia potokorozpodilom resursiv klasternykh orhanizatsiinykh struktur enerhoefektyvnoho budivnytstva. Enerhoefektyvnist v budivnytstvi i arkhitekturi, 10, 77–84.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Petro Kulikov, Maxim Mykytas, Svitlana Terenchuk, Yurii Chupryna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
