Вивчення процесу сульфометилювання фенолу в технології водорозчинних поверхнево-активних речовин

Автор(и)

  • Nadiia Sokolenko Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, вул. Володимирська, 31, м. Рубіжне, Луганська обл., Україна, 93009, Україна https://orcid.org/0000-0002-1319-2625
  • Elina Ruban Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, вул. Володимирська, 31, м. Рубіжне, Луганська обл., Україна, 93009, Україна https://orcid.org/0000-0002-0641-3709
  • Yevgeniy Popov Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, вул. Володимирська, 31, м. Рубіжне, Луганська обл., Україна, 93009, Україна https://orcid.org/0000-0001-7941-5134

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.163872

Ключові слова:

сульфометилювання фенолу, фенолальдегідна смола (новолак), бісульфіт натрію, міжфазний каталіз, поверхнево-активні речовини

Анотація

Об'єктом дослідження є реакції сульфометилювання фенолу у водному середовищі, з метою отримання водорозчинних нетоксичних продуктів на його основі, що використовуються в якості поверхнево-активних речовин (ПАР). Одним з найбільш проблемних місць є необхідність підтримки стабільності системи і утримання заданого рН при введенні сульфуючого агента: температура реакції 125–130 °С, час поліконденсації 8 годин, реакція проходить під тиском. Цим методом отримують продукт реакції, який є досить складною сумішшю мономерів, димарів, тримерів і вільного фенолу. Також, при проведені реакції сульфометилювання фенолу у водному середовищі утворюється реакційна маса, яка являє собою двофазну систему: верхній органічний шар – феноли, нижній шар – водний розчин бісульфітного похідного формальдегіду. Суттєвими недоліками цього способу є відносно низький вихід цільового продукту та висока температура проведення реакції. В ході дослідження проводилось вивчення реакції сульфометилювання фенолу в умовах міцелярного каталізу. Визначено оптимальну кількість вихідних речовин і кількість міжфазного каталізатору. Застосування цих каталізаторів дозволило поліпшити основні технологічні параметри: знизити температуру реакції з 125–130 °С до 75–80 °С, скоротити тривалість процесу до 1 години, проводити процес при атмосферному тиску. Перевагою даної технології також є безвідхідне, одностадійне виробництво та доступна українська сировина. У ході дослідження отримано продукт, який має властивості, характерні для ПАР: при збільшенні молекулярної маси поверхневий натяг водних розчинів підвищується та призводить до зниження поверхневої активності. Таким чином, за результатами досліджень технологічних характеристик отриманих зразків ПАР можна запропонувати використання їх в якості аніоноактивних ПАР, що застосовуються як стабілізатори у виробництві органічних барвників, текстильно-допоміжних речовин та як пластифікатори для бетону.

Біографії авторів

Nadiia Sokolenko, Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, вул. Володимирська, 31, м. Рубіжне, Луганська обл., Україна, 93009

Кафедра екології та технології полімерів

Elina Ruban, Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, вул. Володимирська, 31, м. Рубіжне, Луганська обл., Україна, 93009

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра екології та технології полімерів

Yevgeniy Popov, Інститут хімічних технологій Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, вул. Володимирська, 31, м. Рубіжне, Луганська обл., Україна, 93009

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екології та технології полімерів

Посилання

  1. Cui, Y., Hou, X., Wang, W., Chang, J. (2017). Synthesis and Characterization of Bio-Oil Phenol Formaldehyde Resin Used to Fabricate Phenolic Based Materials. Materials, 10 (6), 668. doi: http://doi.org/10.3390/ma10060668
  2. Zoumpoulakis, L., Simitzis, J. (2001). Ion exchange resins from phenol/formaldehyde resin-modified lignin. Polymer International, 50 (3), 277–283. doi: http://doi.org/10.1002/pi.621
  3. Zhuravlev, V. A., Murashkina, T. V. (2005). Issledovanie protsessa i sostava produktov sul'fometilirovaniya fenola. Vestnik Kuzbasskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta. Khimicheskaya tekhnologiya, 6, 85–87
  4. Ionnyy obmen i ego primenenie (1959). Moscow: Akademiya nauk, 320.
  5. Aromatic Compounds (2018). Organic Chemistry. De Gruyter, 303–307. doi: http://doi.org/10.1515/9783110565140-018
  6. Gilbert, E. (2002). Recent Developments in Preparative Sulfonation and Sulfation. Synthesis, 1969 (1), 3–10. doi: http://doi.org/10.1055/s-1969-34188
  7. Sokolenko, N. M., Popov, E. V., Ruban, E. V., Fastovetskaya, E. V. (2016). The use of phenolic wastewater in coke production technologies plasticizing additives for concrete. Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, 5 (229), 14–18.
  8. Yusibova, Yu. M., Isak, A. D., Popov, E. V. (2014). Technology based surfactants phenol derivatives. Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian national university, 9 (216), 186–190.
  9. Demlov, E., Demlov, Z.; Yanovskaya, L. A. (Ed.) (1987). Mezhfaznyy kataliz. Moscow: Mir, 465.
  10. GOST 6848-79. Dispergator NF tekhnicheskiy. Tekhnicheskie usloviya. Izmeneniya N 1, 2 (soderzhanie nerastvorimykh v vode veshhestv v pereschete na sukhoy produkt, soderzhanie sul'fata natriya v pereschete na sukhoy produkt). Available at: http://docs.cntd.ru/document/gost-6848-79

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-20

Як цитувати

Sokolenko, N., Ruban, E., & Popov, Y. (2018). Вивчення процесу сульфометилювання фенолу в технології водорозчинних поверхнево-активних речовин. Technology Audit and Production Reserves, 1(3(45), 27–29. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.163872

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи