Дослідження взаємодії державно-приватного партнерства як інструмента розвитку альтернативної енергетики

Автор(и)

  • Nataliia Riazanova ДЗ «Луганський національний університет ім. Т. Шевченка», пл. Гоголя, 1, Старобільськ, Луганська обл., Україна, 92703, Україна https://orcid.org/0000-0001-5890-7738

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.165627

Ключові слова:

державно-приватне партнерство, розвиток економіки країни, інструмент стратегічного управління, суверенні функції держави

Анотація

Об’єктом дослідження є державно-приватне партнерство (ДПП) як інструмент стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Одним з найбільш проблемних місць є виявлення та ідентифікація функцій, напрямів та шляхів взаємодії ДПП. Програмно-цільовий метод дослідження, наряду з іншими використаними методами, дозволяє визначити пріоритетні напрями ефективності взаємодії ДПП як інструменту стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. А також здійснити вибір організаційних шляхів розвитку ДПП та сформулювати концепцію ДПП. В ході дослідження використовувалися методи системно-структурного, просторового аналізу, логічного узагальнення, синтезу, порівняння, індукції та дедукції, за допомогою яких проведено попередній аналіз формування проблеми, визначення цілей. Визначено сутність понять «державно-приватне партнерство», «партнерство», досліджено автономні державні функції. Визначено характеристики щодо переваг партнерів від участі в спільних проектах з використанням методу аналогій та порівняльного співставлення. Отримано визначення напрямів регулювання партнерських відносин з боку держсектору. Це пов’язано з тим, що запропонований метод має ряд особливостей, які складаються в розробленні стратегії та принципів побудови стосунків взаємодії, сприянні формуванню ефективного інституційного середовища та опрацюванні державою форм, методів та конкретних механізмів взаємодії ДПП. Визначено організаційні шляхи розвитку ДПП як інструмента стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики, які зазначають, що участь держсектору поширюється до рівня отримання блокуючої меншості. У такий спосіб держава має достатню міру впливу. Завдяки цьому забезпечується можливість своєчасного, правильного та умілого використання визначених функцій, напрямів та шляхів взаємодії ДПП як інструмента стратегічного управління розвитком альтернативної енергетики. Це забезпечує активізацію інноваційної та інвестиційної діяльності і в найкоротші терміни досягнення сприятливих економічних показників в енергетичній галузі, як на рівні окремих регіонів, так і держави в цілому, що сприяє стійкому розвитку економіки країни.

Біографія автора

Nataliia Riazanova, ДЗ «Луганський національний університет ім. Т. Шевченка», пл. Гоголя, 1, Старобільськ, Луганська обл., Україна, 92703

Кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра фінансів, обліку та банківської справи

Посилання

  1. Varnavskii, V. G. (2011). Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: nekotorye voprosy teorii i praktiki. Mirovaia ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniia, 9, 41–50.
  2. Gassii, V. V., Potravnyi, I. M. (2011). Ekologicheskaia otvetstvennost' biznesa kak element gosudarstvenno-chastnogo partnerstva. Marketing і menedzhment іnnovatsіi, 1 (3), 179–187.
  3. Kabashkin, V. A., Nersesian, L. G. (2010). Finansovyi krizis i perspektivy gosudarstvenno chastnogo partnerstva v Soedinennyh Shtatah Ameriki i Kanade. Seriia: «Mirovaia ekonomika. Sovremennoe vzaimodeistvie vlasti i biznesa». Moscow: OOO «MITS», 130.
  4. Liba, N. S. (2017). Realizatsiia derzhavno-pryvatnoho partnerstva u systemi rehionalnoi promyslovoi polityky. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu, 126–132.
  5. Kryshtal, T. M. (2013). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak osnovnyi mekhanizm rozvytku infrastruktury rehionu. Stalyi rozvytok ekonomiky, 3 (20), 138–141.
  6. Klievtsievych, N. A. (2017). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument rehionalnoho rozvytku. Ekonomika i suspilstvo, 9, 237–241.
  7. Allen, G. (2001). The Private Finance Initiative (PFI). Research Paper. 01/117. London: House of Commons Library.
  8. Schneider, K., Gerstlberger, W. (2008). Public Private Partnership in deutschen Kommunen. WSI-Mitteilungen, 61 (10), 556–562. doi: http://doi.org/10.5771/0342-300x-2008-10-556
  9. Marty, F., Voisin, A., Trosa, S. (2006). Les partenariats public-privé. Paris: Éditions La Découverte. Available at: http://www.oecd.org/dataoecd/32/9/41768196.pdf
  10. Linder, S. H. (2000). Coming to Terms With the Public-Private Partnership: A Grammar of Multiple Meanings. Public-private policy partnerships, 19–35.
  11. Vasyliev, O. V., Bohdan, N. M., Fisun, K. A. (Eds.) (2013). Menedzhment miskoho rozvytku. Kharkiv: KhNAMH, 397.
  12. Terytorialnyi rozvytok v Ukraini: rozvytok ahlomeratsii ta subrehioniv (2012). Ahentstvo SShA z mizhnarodnoho rozvytku USAID v ramkakh Proektu «Lokalni investytsii ta natsionalna ekonomika ta konkurentospromozhnist». Kyiv, 183.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-31

Як цитувати

Riazanova, N. (2018). Дослідження взаємодії державно-приватного партнерства як інструмента розвитку альтернативної енергетики. Technology Audit and Production Reserves, 2(4(46), 52–54. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.165627

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи