Підвищення теплотехнічних характеристик випарника холодильної машини за допомогою наночасток
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.167453Ключові слова:
холодильна машина при роботі на ізобутані, нанодомішка, коефіцієнти теплопередачі та тепловіддачі у випарникуАнотація
В роботі наведена інформація про перспективи використання наночасток для покращення термодинамічних характеристик теплообмінних апаратів холодильної машини, працюючої на ізобутані. Вплив нанодомішок розглянутий на прикладі експериментального дослідження випарника. Об’єктом дослідження є випарник холодильної машини, працюючої у складі калориметричного стенду. Параметрами, на які зверталась увага в експерименті були коефіцієнт теплопередачі та коефіцієнт тепловіддачі. Одним з найбільш проблемних місць є використання зразкових манометрів та термометрів, що вимагали зняття даних вручну. Проблему можна усунути за допомогою заміни аналогових приладів на цифрові з постійним зняттям параметрів та автоматичним занесенням і обробкою їх комп’ютером. Також для встановлення режиму вимагалось багато часу.
В ході дослідження отримані дані, що при використанні нанофлюідів як робочого тіла можливе підвищення коефіцієнта теплопередачі на 21 % при режимі з температурою кипіння –20 ºС і температурою конденсації 40 ºС. А також на 18,1 % при режимі з температурою кипіння –15 ºС. Коефіцієнт тепловіддачі у випарнику вдається підвищити до 7,5 %. Це пов’язано з тим, що запропонований метод внесення часток оксида титана до робочого тіла холодильної машини призводить до підвищення теплопровідності, а отже і до покращення теплопередачі у теплообмінних апаратах. Використання нанофлюідів дозволяє істотно підвищити тепломассообменні характеристики холодоагенту, у порівнянні з засобами, що вимагають конструктивних змін в схемі холодильної машини, зменшити температурні перепади на поверхнях конденсатора і випарника. І в результаті знизити відношення тисків кипіння і конденсації, а отже і споживану холодильною машиною електричну потужність без внесення додаткових елементів до апарата. Галузями раціонального застосування даних добавок є підприємства і виробництва холодильних машин малої продуктивності, включаючи побутову техніку.
Посилання
- Saidur, R., Leong, K. Y., Mohammad, H. A. (2011). A review on applications and challenges of nanofluids. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 15 (3), 1646–1668. doi: http://doi.org/10.1016/j.rser.2010.11.035
- Choi, S. U. S., Eastman, J. A. (1995). Enhancing thermal conductivity of fluids with nanoparticles. Conference: 1995 International mechanical engineering congress and exhibition. San Francisco. Available at: http://www.osti.gov/scitech/servlets/purl/196525
- Strandberg, R., Das, D. K. (2010). Finned tube performance evaluation with nanofluids and conventional heat transfer fluids. International Journal of Thermal Sciences, 49 (3), 580–588. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijthermalsci.2009.08.008
- Xuan, Y., Li, Q. (2003). Investigation on Convective Heat Transfer and Flow Features of Nanofluids. Journal of Heat Transfer, 125 (1), 151–155. doi: http://doi.org/10.1115/1.1532008
- Hamilton, R. L., Crosser, O. K. (1962). Thermal Conductivity of Heterogeneous Two-Component Systems. Industrial & Engineering Chemistry Fundamentals, 1 (3), 187–191. doi: http://doi.org/10.1021/i160003a005
- Xuan, Y., Roetzel, W. (2000). Conceptions for heat transfer correlation of nanofluids. International Journal of Heat and Mass Transfer, 43 (19), 3701–3707. doi: http://doi.org/10.1016/s0017-9310(99)00369-5
- Li, C. H., Peterson, G. P. (2006). Experimental investigation of temperature and volume fraction variations on the effective thermal conductivity of nanoparticle suspensions (nanofluids). Journal of Applied Physics, 99 (8), 084314. doi: http://doi.org/10.1063/1.2191571
- Li, C. H., Peterson, G. P. (2007). Mixing effect on the enhancement of the effective thermal conductivity of nanoparticle suspensions (nanofluids). International Journal of Heat and Mass Transfer, 50 (23-24), 4668–4677. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2007.03.015
- Chon, C. H., Kihm, K. D. (2005). Thermal Conductivity Enhancement of Nanofluids by Brownian Motion. Journal of Heat Transfer, 127 (8), 810. doi: http://doi.org/10.1115/1.2033316
- Das, S. K., Choi, S. U. S., Patel, H. E. (2006). Heat Transfer in Nanofluids – A Review. Heat Transfer Engineering, 27 (10), 3–19. doi: http://doi.org/10.1080/01457630600904593
- Kim, S. H., Choi, S. R., Kim, D. (2007). Thermal Conductivity of Metal-Oxide Nanofluids: Particle Size Dependence and Effect of Laser Irradiation. Journal of Heat Transfer, 129 (3), 298–307. doi: http://doi.org/10.1115/1.2427071
- Lee, S., Choi, S. U.-S., Li, S., Eastman, J. A. (1999). Measuring Thermal Conductivity of Fluids Containing Oxide Nanoparticles. Journal of Heat Transfer, 121 (2), 280–289. doi: http://doi.org/10.1115/1.2825978
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Valery Milowanov, Dmitriy Balashov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.