Підвищення теплотехнічних характеристик випарника холодильної машини за допомогою наночасток

Автор(и)

  • Valery Milowanov Навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0003-0776-5164
  • Dmitriy Balashov Навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0001-9950-2200

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.167453

Ключові слова:

холодильна машина при роботі на ізобутані, нанодомішка, коефіцієнти теплопередачі та тепловіддачі у випарнику

Анотація

В роботі наведена інформація про перспективи використання наночасток для покращення термодинамічних характеристик теплообмінних апаратів холодильної машини, працюючої на ізобутані. Вплив нанодомішок розглянутий на прикладі експериментального дослідження випарника. Об’єктом дослідження є випарник холодильної машини, працюючої у складі калориметричного стенду. Параметрами, на які зверталась увага в експерименті були коефіцієнт теплопередачі та коефіцієнт тепловіддачі. Одним з найбільш проблемних місць є використання зразкових манометрів та термометрів, що вимагали зняття даних вручну. Проблему можна усунути за допомогою заміни аналогових приладів на цифрові з постійним зняттям параметрів та автоматичним занесенням і обробкою їх комп’ютером. Також для встановлення режиму вимагалось багато часу.

В ході дослідження отримані дані, що при використанні нанофлюідів як робочого тіла можливе підвищення коефіцієнта теплопередачі на 21 % при режимі з температурою кипіння –20 ºС і температурою конденсації 40 ºС. А також на 18,1 % при режимі з температурою кипіння –15 ºС. Коефіцієнт тепловіддачі у випарнику вдається підвищити до 7,5 %. Це пов’язано з тим, що запропонований метод внесення часток оксида титана до робочого тіла холодильної машини призводить до підвищення теплопровідності, а отже і до покращення теплопередачі у теплообмінних апаратах. Використання нанофлюідів дозволяє істотно підвищити тепломассообменні характеристики холодоагенту, у порівнянні з засобами, що вимагають конструктивних змін в схемі холодильної машини, зменшити температурні перепади на поверхнях конденсатора і випарника. І в результаті знизити відношення тисків кипіння і конденсації, а отже і споживану холодильною машиною електричну потужність без внесення додаткових елементів до апарата. Галузями раціонального застосування даних добавок є підприємства і виробництва холодильних машин малої продуктивності, включаючи побутову техніку.

Біографії авторів

Valery Milowanov, Навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра компресорів та пневмоагрегатів

Dmitriy Balashov, Навчально-науковий інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Інженер

Посилання

  1. Saidur, R., Leong, K. Y., Mohammad, H. A. (2011). A review on applications and challenges of nanofluids. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 15 (3), 1646–1668. doi: http://doi.org/10.1016/j.rser.2010.11.035
  2. Choi, S. U. S., Eastman, J. A. (1995). Enhancing thermal conductivity of fluids with nanoparticles. Conference: 1995 International mechanical engineering congress and exhibition. San Francisco. Available at: http://www.osti.gov/scitech/servlets/purl/196525
  3. Strandberg, R., Das, D. K. (2010). Finned tube performance evaluation with nanofluids and conventional heat transfer fluids. International Journal of Thermal Sciences, 49 (3), 580–588. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijthermalsci.2009.08.008
  4. Xuan, Y., Li, Q. (2003). Investigation on Convective Heat Transfer and Flow Features of Nanofluids. Journal of Heat Transfer, 125 (1), 151–155. doi: http://doi.org/10.1115/1.1532008
  5. Hamilton, R. L., Crosser, O. K. (1962). Thermal Conductivity of Heterogeneous Two-Component Systems. Industrial & Engineering Chemistry Fundamentals, 1 (3), 187–191. doi: http://doi.org/10.1021/i160003a005
  6. Xuan, Y., Roetzel, W. (2000). Conceptions for heat transfer correlation of nanofluids. International Journal of Heat and Mass Transfer, 43 (19), 3701–3707. doi: http://doi.org/10.1016/s0017-9310(99)00369-5
  7. Li, C. H., Peterson, G. P. (2006). Experimental investigation of temperature and volume fraction variations on the effective thermal conductivity of nanoparticle suspensions (nanofluids). Journal of Applied Physics, 99 (8), 084314. doi: http://doi.org/10.1063/1.2191571
  8. Li, C. H., Peterson, G. P. (2007). Mixing effect on the enhancement of the effective thermal conductivity of nanoparticle suspensions (nanofluids). International Journal of Heat and Mass Transfer, 50 (23-24), 4668–4677. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2007.03.015
  9. Chon, C. H., Kihm, K. D. (2005). Thermal Conductivity Enhancement of Nanofluids by Brownian Motion. Journal of Heat Transfer, 127 (8), 810. doi: http://doi.org/10.1115/1.2033316
  10. Das, S. K., Choi, S. U. S., Patel, H. E. (2006). Heat Transfer in Nanofluids – A Review. Heat Transfer Engineering, 27 (10), 3–19. doi: http://doi.org/10.1080/01457630600904593
  11. Kim, S. H., Choi, S. R., Kim, D. (2007). Thermal Conductivity of Metal-Oxide Nanofluids: Particle Size Dependence and Effect of Laser Irradiation. Journal of Heat Transfer, 129 (3), 298–307. doi: http://doi.org/10.1115/1.2427071
  12. Lee, S., Choi, S. U.-S., Li, S., Eastman, J. A. (1999). Measuring Thermal Conductivity of Fluids Containing Oxide Nanoparticles. Journal of Heat Transfer, 121 (2), 280–289. doi: http://doi.org/10.1115/1.2825978

Опубліковано

2018-12-31

Як цитувати

Milowanov, V., & Balashov, D. (2018). Підвищення теплотехнічних характеристик випарника холодильної машини за допомогою наночасток. Technology Audit and Production Reserves, 2(1(46), 9–14. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.167453

Номер

Розділ

Технології та системи енергопостачання: Оригінальне дослідження