Дослідження стратегій впровадження та інвестування в енергоефективність

Автор(и)

  • Johannes Fresner STENUM Консалтингова та дослідницька асоціація з питань навколишнього середовища mbH, вул. Антон-Клеіносчег-Страсе, 21, м. Грац, Австрія, 8051, Австрія https://orcid.org/0000-0001-7560-0463
  • Christina Krenn STENUM Консалтингова та дослідницька асоціація з питань навколишнього середовища mbH, вул. Антон-Клеіносчег-Страсе, 21, м. Грац, Австрія, 8051, Австрія https://orcid.org/0000-0003-4706-555X
  • Anton Kleshchov Центр ресурсоефективного та чистого виробництва, вул. Старокиївська, 10-Г, м. Київ, Україна, 04116, Україна https://orcid.org/0000-0002-9412-4156
  • Fabio Tomasi Науковий парк AREA, вул. Падріціано, 99, м. Трієст, Італія, 34149, Італія https://orcid.org/0000-0002-4036-7857

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.168249

Ключові слова:

інвестиційні бар'єри, енергетичні аудити, збереження енергоресурсів, енергоефективні заходи, цільове втручання, нематеріальні прибутки

Анотація

Об'єктом дослідження є процес впровадження енергоефективних заходів на промислових підприємствах. Одним з найбільш проблемних місць є зафіксований тренд зменшення інвестицій в сферу енергоефективності. Встановлено, що після кількох років зростання, глобальні інвестиції в енергоефективність та відновлювані джерела енергії почали скорочуватись у 2017 році. За даними Міжнародного енергетичного агентства, існує ризик того, що тренд зменшення інвестицій буде продовжуватись. В рамках проекту PINE в Австрії було проведено 20 енергетичних аудитів, в результаті яких було запропоновано впровадити заходи, направлені на енергоефективність. За результатами проекту було проаналізовано та аргументовано зв'язок між інвестуванням і впровадженням заходів з енергоефективності та життєвим циклом, та типом підприємств, які впроваджено у компаніях різних галузей. Встановлено, що близько 50 % ідентифікованих заощаджень електроенергії від впровадження заходів є результатом застосування частотного керування приводів, усунення витоків стисненого повітря або модернізації систем освітлення. Це дозволило розробити раціональні бізнес та політичні стратегії для підприємств на різних етапах життєвого циклу. Проаналізовано підхід, орієнтований на одиничні операції, обраний у цій програмі та який полегшує виявлення зв'язків між споживанням енергії виробничими підрозділами та технологічно-організаційними чинниками, що впливають на її споживання. Наукова новизна дослідження виражається в обґрунтуванні критичних стратегічних перешкод у сфері інвестицій в енергоефективні рішення, що дозволило запропонувати раціональні бізнес-стратегії та відповідні заходи політичної підтримки для їх подолання. Через те, що підприємства з однаковими вхідними та вихідними ресурсами можуть мати різний технологічний цикл, терміни окупності однакових впроваджених заходів можуть бути різними. Аналіз реального досвіду збереження енергоресурсів із розробленими бізнес стратегіями та стратегіями політичної підтримки дозволить ефективно поширити його у країнах Європи.

Біографії авторів

Johannes Fresner, STENUM Консалтингова та дослідницька асоціація з питань навколишнього середовища mbH, вул. Антон-Клеіносчег-Страсе, 21, м. Грац, Австрія, 8051

Доктор технічних наук

Anton Kleshchov, Центр ресурсоефективного та чистого виробництва, вул. Старокиївська, 10-Г, м. Київ, Україна, 04116

Кандидат технічних наук

Fabio Tomasi, Науковий парк AREA, вул. Падріціано, 99, м. Трієст, Італія, 34149

Доктор політичних наук

Посилання

  1. World Energy Investment 2017 (2017). International Energy Agency. Paris, 191. doi: http://doi.org/10.1787/9789264277854-en
  2. Investment in energy fell again in 2017, raising fresh concerns about security and climate change. CNBC LLC. Available at: https://www.cnbc.com/2018/07/16/investment-in-energy-fell-again-in-2017-international-energy-agency.html
  3. Panayiotou, G. P., Bianchi, G., Georgiou, G., Aresti, L., Argyrou, M., Agathokleous, R. et. al. (2017). Preliminary assessment of waste heat potential in major European industries. Energy Procedia, 123, 335–345. doi: http://doi.org/10.1016/j.egypro.2017.07.263
  4. Capturing the multiple effects of energy efficiency (2014). International Energy Agency. Paris, 232. doi: http://doi.org/10.1787/9789264220720-en
  5. Renewable Energy for Industry ‒ From green energy to green materials and fuels (2017). International Energy Agency. Paris, 72.
  6. Energy Efficiency as a Low‒Cost Resource for Achieving Carbon Emissions Reductions (2009). ICF International. Washington, 86. doi: http://doi.org/10.2172/1219670
  7. Barriers to Industrial Energy Efficiency Report to Congress June 2015 (2015). Department of Energy. Washington, 28.
  8. Wohlfarth, K., Eichhammer, W., Schlomann, B., Worrell, E. (2018). Tailoring cross-sectional energy-efficiency measures to target groups in industry. Energy Efficiency, 11 (5), 1265–1279. doi: http://doi.org/10.1007/s12053-018-9619-7
  9. Walsh, C., Thornley, P. (2012). Barriers to improving energy efficiency within the process industries with a focus on low grade heat utilisation. Journal of Cleaner Production, 23 (1), 138–146. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2011.10.038
  10. Lefley, F. (1996). The payback method of investment appraisal: A review and synthesis. International Journal of Production Economics, 44 (3), 207–224. doi: http://doi.org/10.1016/0925-5273(96)00022-9
  11. Mayes, Tr. FIN 3300: Chapter 9. URL: https://slideplayer.com/slide/3824145/
  12. Solnørdal, M., Foss, L. (2018). Closing the Energy Efficiency Gap—A Systematic Review of Empirical Articles on Drivers to Energy Efficiency in Manufacturing Firms. Energies, 11 (3), 518. doi: http://doi.org/10.3390/en11030518
  13. Anderson, S. T., Newell, R. G. (2004). Information programs for technology adoption: the case of energy-efficiency audits. Resource and Energy Economics, 26 (1), 27–50. doi: http://doi.org/10.1016/j.reseneeco.2003.07.001
  14. Examples of Appropriate Payback periods. Lean Manufacture. Available at: http://www.leanmanufacture.net/kpi/paybackperiod.aspx
  15. Gallo, A. (2016). A refresher on payback method. Harvard Business Review. Available at: https://hbr.org/2016/04/a-refresher-on-payback-method
  16. Marktentwicklungen von Energieeffizienzmaßnahmen, Energieaudits und anderen Energiedienstleistungen gemäß § 24 Abs. 2 Z 8 EEffG (2017). Berichtsjahr 2017.Monitoringstelle Energieeffizienz. Wien, 82.
  17. Prices for gas, steel, copper. Eurostat. Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/web/energy/data/main-tables
  18. Leoni, T. (2017). Entwicklung und Struktur der Arbeitskosten und der Lohnstückkosten 2000 bis 2015. Ein kommentierter Datenüberblick/Österreichisches Institut für Wirtschaftsforschung. Wien, 66.
  19. Van Soest, D., Bulte, E. (2001). Does the energy‒efficiency paradox exist? Technological progress and uncertainty. Environmental and Resource Economics, 18 (1), 101‒112. doi: http://doi.org/10.1023/a:1011112406964
  20. Soepardi, A., Thollander, P. (2018). Analysis of Relationships among Organizational Barriers to Energy Efficiency Improvement: A Case Study in Indonesia’s Steel Industry. Sustainability, 10 (1), 216. doi: http://doi.org/10.3390/su10010216
  21. Value added barometer (Wertschöpfungsbarometer). Austrian chamber of labor (Arbeiterkammer). Available at: https://ooe.arbeiterkammer.at/service/presse/PKU_2019_Wertschoepfungsbrometer2018_21.01.2019.pdf
  22. Trianni, A., Cagno, E., Thollander, P., Backlund, S. (2013). Barriers to industrial energy efficiency in foundries: a European comparison. Journal of Cleaner Production, 40, 161–176. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2012.08.040
  23. Trianni, A., Cagno, E., Worrell, E., Pugliese, G. (2013). Empirical investigation of energy efficiency barriers in Italian manufacturing SMEs. Energy, 49, 444–458. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2012.10.012
  24. Cagno, E., Worrell, E., Trianni, A., Pugliese, G. (2013). A novel approach for barriers to industrial energy efficiency. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 19, 290–308. doi: http://doi.org/10.1016/j.rser.2012.11.007
  25. Rohdin, P., Thollander, P., Solding, P. (2007). Barriers to and drivers for energy efficiency in the Swedish foundry industry. Energy Policy, 35 (1), 672–677. doi: http://doi.org/10.1016/j.enpol.2006.01.010
  26. Trianni, A., Cagno, E. (2012). Dealing with barriers to energy efficiency and SMEs: Some empirical evidences. Energy, 37 (1), 494–504. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2011.11.005
  27. Rasmussen, J. (2017). The additional benefits of energy efficiency investments – a systematic literature review and a framework for categorisation. Energy Efficiency, 10 (6), 1401–1418. doi: http://doi.org/10.1007/s12053-017-9528-1
  28. Rasmussen, J. (2011). Business models to improve industrial efficiency. ECEEE Industrial summer study proceedings Energy efficiency first: The foundation of a low-carbon society. Stockholm, 12.
  29. Wettbewerbsvorteil Ressourceneffizienz (2018). Berlin: VDI Zentrum Ressourceneffizienz, 41.
  30. Energiekosten in verschiedenen Branchen. Energieberaternetzwerk. Available at: http://www.energieeffizienz-im-betrieb.net/energiekosten-unternehmen.html
  31. DeCanio, S. J., Watkins, W. E. (1998). Investment in Energy Efficiency: Do the Characteristics of Firms Matter? Review of Economics and Statistics, 80 (1), 95–107. doi: http://doi.org/10.1162/003465398557366
  32. Cooremans, C. (2012). Investment in energy efficiency: do the characteristics of investments matter? Energy Efficiency, 5 (4), 497–518. doi: http://doi.org/10.1007/s12053-012-9154-x
  33. Foster, R. N. (1986). Working The S-Curve: Assessing Technological Threats. Research Management, 29 (4), 17–20. doi: http://doi.org/10.1080/00345334.1986.11756976
  34. Abernathy, W. J., Wayne, K. (1974). Limits of the Learning Curve. Harvard Buiness Review.Available at: https://hbr.org/1974/09/limits-of-the-learning-curve
  35. Röglinger, M., Pöppelbuß, J., Becker, J. (2012). Maturity models in business process management. Business Process Management Journal, 18 (2), 328–346. doi: http://doi.org/10.1108/14637151211225225
  36. Miller, D., Friesen, P. H. (1984). A Longitudinal Study of the Corporate Life Cycle. Management Science, 30 (10), 1161–1183. doi: http://doi.org/10.1287/mnsc.30.10.1161
  37. Smith, K. G., Mitchell, T. R., Summer, C. E. (1985). Top Level Management Priorities In Different Stages Of The Organizational Life Cycle. Academy of Management Journal, 28 (4), 799–820. doi: http://doi.org/10.2307/256238
  38. Quinn, R. E., Cameron, K. (1983). Organizational Life Cycles and Shifting Criteria of Effectiveness: Some Preliminary Evidence. Management Science, 29 (1), 33–51. doi: http://doi.org/10.1287/mnsc.29.1.33
  39. Wendler, R. (2012). The maturity of maturity model research: A systematic mapping study. Information and Software Technology, 54 (12), 1317–1339. doi: http://doi.org/10.1016/j.infsof.2012.07.007
  40. Howard, D., Hine, D. (1997). The Population of Organisations Life Cycle (POLC): Implications for Small Business Assistance Programs. International Small Business Journal: Researching Entrepreneurship, 15 (3), 30–41. doi: http://doi.org/10.1177/0266242697153002
  41. Daft, R. L. (1998). Organization Theory and Design. St. Paul: South Western College Publishing, 602.
  42. Burgelman, R., Christensen, C., Wheelwright, S. (2008). Strategic management of technology and innovation. Boston: McGraw Hill.
  43. Promoting industrial energy efficiency. Consorzio per l'AREA di Ricerca Scientifica e Tecnologica di Trieste. Available at: http://www.pineaudit.eu/eng/resources.aspx
  44. Fresner, J., Morea, F., Krenn, C., Aranda Uson, J., Tomasi, F. (2017). Energy efficiency in small and medium enterprises: Lessons learned from 280 energy audits across Europe. Journal of Cleaner Production, 142, 1650–1660. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2016.11.126
  45. Krenn, C., Weichbold, T., Korp, G., Meixner, E., Stockner, H., Berger, D. et. al. (2015). Qualitative and quantitative modelling to build a conceptual framework to identify energy saving options: case study of a wire producing company. Journal of Cleaner Production, 95, 212–222. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.02.052
  46. World Energy Investment. International Energy Agency. Available at: https://www.iea.org/newsroom/news/2018/july/global-energy-investment-in-2017-.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-31

Як цитувати

Fresner, J., Krenn, C., Kleshchov, A., & Tomasi, F. (2018). Дослідження стратегій впровадження та інвестування в енергоефективність. Technology Audit and Production Reserves, 2(4(46), 16–27. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.168249

Номер

Том 2 № 4(46) (2019): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Економіка та управління підприємством: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Johannes Fresner, Christina Krenn, Anton Kleshchov, Fabio Tomasi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.