Дослідження характеристик дренажних систем швидких фільтрів водопровідних очисних станцій
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.174496Ключові слова:
очищення води, швидкий фільтр, дренажна система, пористий полімербетон, промивка фільтру, промивна водаАнотація
Об’єктом дослідження є сучасні конструкції дренажних систем швидких фільтрів. Дренажна розподільча система швидких фільтрів є найважливішим їх елементом, від якого залежить рівномірність збору фільтрату і його якість, а також розподіл промивної води і в цілому ефективність промивки фільтру. Проведено аналіз результатів реконструкції дренажних систем фільтрів на комплексі водопідготовки «Дніпро» Комунального підприємства «Харківводоканал» (Україна). Проведений у роботі аналіз експлуатаційних показників використання дренажних систем швидких фільтрів дозволяє виявити доцільність їх застосування. Технічні характеристики та досвід експлуатації свідчить, що найбільш перспективними є системи, виготовлені з полімербетону. Існуючі технології дозволяють отримувати пористий полімербетон оптимального складу як в заводських умовах, так і безпосередньо на об'єкті. В якості наповнювача використовується кварцовий пісок – зерна розміром 0,6–1,2 мм, які мають форму близьку до сферичної (окатанні). Кожне зерно покривається шаром полімерного сполучного, при з’єднанні зерен утворюються міжзернові структурні перемички. Після завершення процесу полімеризації утворюється матеріал з регулярною структурою із розгалуженою мережею порових каналів. Висока гладкість каналів, як результат покриття полімерною плівкою, забезпечує малі значення гідравлічного опору фільтроматеріалу. Своєчасність і повнота регенерації фільтра забезпечує заданий термін його служби. В іншому випадку можливе поступове наростання гідравлічного опору фільтра, яке в подальшому вже не зможе бути зменшено навіть високоінтенсивним промиванням через ущільнення забруднень в порових каналах. Це призведе до необхідності дострокової заміни фільтроелементів. Застосування полімербетонних дренажних систем дозволить відмовитися від гравійних шарів, які підтримують, уникнути засмічення дренажу, знизити витрату промивної води і води на власні потреби в цілому, зменшити витрату електроенергії.
Посилання
- Meltser, V. Z. (1995). Filtrovalnye sooruzheniia v kommunalnom vodosnabzhenii. Moscow: Stroiizdat, 176.
- Water treatment manuals. Filtration (1995). Ireland: Published by the Environmental Protection Agency, 80.
- Zhurba, M. G., Sokolov, L. I., Govorova, Zh. M. (2004). Vodosnabzhenie. Proektirovanie sistem i sooruzhenii. Vol. 2. Moscow: ASV, 496.
- Wegelin, M. (1996). Surface water treatment by roughing filters – A design, Construction and Operation manual. Duebendorf: SANDEC–SKAT, 180.
- Progulny, V., Ryabkov, M., Borysenko, K., Grachov, I. (2018). Theoretical and experimental study of mud injection porous drainage in filters with floating loading. Technical journal, 12 (4), 231–235. doi: http://doi.org/10.31803/tg-20180410145724
- Rekomendatsii po primeneniiu poristykh polimerbetonnykh drenazhei v skorykh filtrakh vodoochistnykh stantsii i ustanovkakh zavodskogo izgotovleniia (1989). Moscow: ONTI AKKH, 23.
- Bezgraviinaia drenazhno – raspredelitelnaia sistema skorogo vodoprovodnogo filtra. POLISTOK. Available at: http://www.polistok.com/bdrs.phtml
- Ulchenko, V. M. (2010). Doochistka stochnykh vod na filtrakh s zernistoi zagruzkoi. Vodosnabzhenie i sanitarnaia tekhnika, 12, 34–38.
- Meshengisser, Iu. M., Sleptsov, G. V., Ulchenko, V. M. (2007). Opyt razrabotki i vnedreniia drenazhno-raspredelitelnykh sistem «Ekopolimer». Vodosnabzhenie i sanitarnaia tekhnika, 10, 17–20.
- Kinebas, A. K., Feofanov, Iu. A. (2010). Modernizatsiia Zelenogorskoi vodoprovodnoi stantsii – etap realizatsii regionalnoi programmy «Chistaia voda». Vodosnabzhenie i sanitarnaia tekhnika, 9, 38–44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Kateryna Sorokina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.