Дослідження мінливості локальної міцності льоду шляхом впливу спектром інфрачервоного випромінювання різної довжини

Автор(и)

  • Andrey Lysyy Азовський морський інститут Національного університету «Одеська морська академія», вул. Чорноморська, 19, м. Маріуполь, Україна, 87517, Україна https://orcid.org/0000-0002-5596-0856
  • Oleksander Ivanov Азовський морський інститут Національного університету «Одеська морська академія», вул. Чорноморська, 19, м. Маріуполь, Україна, 87517, Україна https://orcid.org/0000-0001-6992-0698
  • Vitaliy Kotenko Азовський морський інститут Національного університету «Одеська морська академія», вул. Чорноморська, 19, м. Маріуполь, Україна, 87517, Україна https://orcid.org/0000-0002-3044-7570

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.177298

Ключові слова:

зимова навігація, інфрачервоне випромінювання, спектр поглинання льоду, прохідність судів, лазерне різання льоду

Анотація

Об'єктом дослідження є взаємодія спектру інфрачервоного випромінювання з льодом. Робота була спрямована на визначення цієї взаємодії для можливості безпечного проходження маршруту судами льодового класу самостійно або в складі каравану в період зимової навігації, в замерзаючих акваторіях неарктичних морів і річок, плановано і без затримок. Для вирішення цього завдання в ході дослідження використовувалися коефіцієнти подібності, рівні розрахованим, і визначалися температурні інтервали, відповідні обраним дискретним інтервалам товщини льоду. Обробка даних лабораторних випробувань зводилася до статистичного аналізу, метою якого є визначення статистичних характеристик досліджуваних величин. А також встановлення кореляційних зв'язків між досліджуваними величинами і оцінкою значень міцності льоду малої забезпеченості. Це пов'язано з метою встановлення регресивних залежностей, що пов'язують межі міцності льоду і його температуру, солоність, а також щільність. Для вирішення аналогічної задачі різними науковими групами проводилися натурні дослідження і випробування криголамом «Діксон» (Росія) з різання льоду струменем температурно-активованої води або лазерним випромінюванням потужністю від 30 до 200 кВт, яке передається по оптико-волоконному кабелю.

У порівнянні з розглянутими способами, які мають недоліки в наступному:

– мобільність пристроїв;

– вага пристроїв;

– безперебійне забезпечення випромінювача досить великою потужністю протягом невизначеного часу;

– отримання киплячої води, яка утворюється при лазерному різанні льоду, що, в свою чергу, при низьких зовнішніх температурах повітря забезпечує швидке зрощення місця розрізу, яке стає набагато міцніше;

– порізані лазером шматки льоду в межах каналу будуть йти під судно. При наявності малих глибин це може зупинити рух судна або створити загрозу пошкодження корпусу судна. Завдяки результатам досліджень є можливим створення експериментальної самохідної автоматизованої установки для руйнування льоду замерзаючих акваторій і на підхідних каналах до порту, яка дозволяє:

– на першому етапі роботи раз'мягчати лід;

– на другому – його різати;

– на третьому етапі – перетворювати його в воду.

Біографії авторів

Andrey Lysyy, Азовський морський інститут Національного університету «Одеська морська академія», вул. Чорноморська, 19, м. Маріуполь, Україна, 87517

Кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра навігації і управління судном

Oleksander Ivanov, Азовський морський інститут Національного університету «Одеська морська академія», вул. Чорноморська, 19, м. Маріуполь, Україна, 87517

Старший викладач

Кафедра навігації і управління судном

Vitaliy Kotenko, Азовський морський інститут Національного університету «Одеська морська академія», вул. Чорноморська, 19, м. Маріуполь, Україна, 87517

Аспірант

Кафедра навігації і управління судном

Посилання

  1. Lysyi, A. O. (2017). Zabezpechennia bezpechnoi lodovoi navihatsii na kanalakh Azovskoho moria. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Seriia: Mekhaniko-tekhnolohichni systemy ta kompleksy, 20 (1242), 25–29.
  2. Svistunov, B. I., Ionov, B. P., Ilchuk, A. N. (1981). Issledovaniia raboty ledokola s sistemoi pnevmoobmyva (POU) pri forsirovanii torosistykh ldov. Trudy AANII, 376, 85–87.
  3. Coi, L. G. (1982). Diagramma dlia opredeleniia skorosti dvizheniia sudov v ledovykh kanalakh. Sbornik nauchnykh trudov CNIIMF, 275, 67–72.
  4. Bekker, A. T., Tsuprik, V. G. (2016). Energy Concept for Determining Ice Strength in Calculation of Ice Load on Vertical Offshore Structures. The 26th International Ocean and Polar Engineering Conference. Rhodes. Available at: https://www.researchgate.net/publication/306357423_Energy_Concept_for_Determining_Ice_Strength_in_Calculation_of_Ice_Load_on_Vertical_Offshore_Structures
  5. Petrov, I. T. (1976). Vybor naibolee veroiatnykh znachenii mekhanicheskikh kharakteristik lda. Trudy AANII, 331, 4–41.
  6. Warren, S. G., Brandt, R. E., Grenfell, T. C. (2006). Visible and near-ultraviolet absorption spectrum of ice from transmission of solar radiation into snow. Applied Optics, 45 (21), 5320. doi: http://doi.org/10.1364/ao.45.005320
  7. Derebere, M. (1959). Prakticheskoe primenenie infrakrasnykh luchei. Moscow: Gosenergo, 440.
  8. Yu, Y., Rothrock, D. A. (1996). Thin ice thickness from satellite thermal imagery. Journal of Geophysical Research: Oceans, 101 (C11), 25753–25766. doi: http://doi.org/10.1029/96jc02242
  9. Habruk, R. (2017). Analiz mizhnarodnykh ta vitchyznianykh standartiv lodovykh katehorii dlia zdiisnennia bezpechnoi navihatsii v akvatorii shelfu Ukrainy. Metrolohiia ta prylady, 5, 69–72.
  10. Tronin, V. A. (1978). Rezultaty ispytanii ledovykh kachestv ledokolnykh buksirov. Teoriia i prochnost ledokolnogo korablia. Gorkii, 9–12.
  11. Triude, P. (Ed.) (1983). Fizika i mekhanika lda. Moscow: Mir, 352.
  12. Sazonov, K. E., Starovoitov, O. M. (1989). Buksirovochnye ispytaniia etalonnoi modeli MKOB v ledovom opytovom basseine. Sudostroitelnaia promyshlennost. Seriia: Proektirovanie sudov, 12, 42–47.

Опубліковано

2019-06-30

Як цитувати

Lysyy, A., Ivanov, O., & Kotenko, V. (2019). Дослідження мінливості локальної міцності льоду шляхом впливу спектром інфрачервоного випромінювання різної довжини. Technology Audit and Production Reserves, 3(1(47), 31–33. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.177298

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи