Експлуатаційна оцінка моторних олив вантажних автомобілів за їх термоокислювальною стабільністю
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.177316Ключові слова:
вантажний автомобіль, моторна олива, фотометрування окиснених олив, коефіцієнт випаровуваності, заміна оливи, температурний факторАнотація
Об’єктом дослідження є процес визначення термічного окислення робочої моторної оливи вантажних автомобілів підчас їх експлуатації. Одними з найбільш проблемних місць є встановлення відповідних режимів окислення робочої моторної оливи та підбір необхідного лабораторного обладнання, а також формування рекомендацій відносно експлуатаційної оцінки досліджуваних олив.
В ході дослідження використовували способи термічного окислення проб робочої моторної оливи в режимах ламінарного перемішування, а також фотометрування для визначення ступеня забруднень продуктами окиснення.
Виявлено, що моторна олива TEMOL Extra Diesel 15W-40, CF-4/CG в автомобілях КамАЗ 6520 (Росія) забезпечує свої функціональні можливості. Разом з тим змінювати інтервали пробігу для заміни оливи, при усталених експлуатаційних режимах, заборонено. Оскільки на пробігу 12,8 тис. км значення за термоокислювальною стабільністю оливи підчас експлуатації має резерв лише 0,2 %, що характерне як критичне. Це пов'язано з тим, що запропонований метод контролю стану робочої оливи відображає залишковий ресурс оливи зазначеної марки на досліджуваному інтервалі пробігу вантажних автомобілів. Встановлено, що моторна олива Rovas Truck 15W-40, CI-4/SN, яка експлуатується на вантажних автомобілях MAN TGA 6×4 (Німеччина), за характеристикою термоокислювальної стабільності відповідає експлуатаційним умовам. Експлуатаційний запас за термоокислювальною стабільністю даної марки оливи складає 2,5 % на пробігу 43,2 тис. км, що дає підстави для розширення інтервалу її заміни на 1,1 тис. км пробігу. Збільшення ресурсу моторної оливи, встановленої марки, можливо за рахунок визначення термоокислювальної стабільності, що також опосередковано характеризує працездатність присадок і доступність ресурсу оливи на зазначений інтервал напрацювання.
Завдяки визначенню термоокислювальної стабільності оливи забезпечується можливість обґрунтованої експлуатаційної оцінки робочої моторної оливи для відповідної марки вантажного автомобіля підчас їх експлуатації.
Посилання
- Aulin, V., Hrynkiv, A., Lysenko, S., Rohovskii, I., Chernovol, M., Lyashuk, O., Zamota, T. (2019). Studying truck transmission oils using the method of thermal-oxidative stability during vehicle operation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (97)), 6–12. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156150
- Aulin, V., Hrinkiv, A., Dykha, A., Chernovol, M., Lyashuk, O., Lysenko, S. (2018). Substantiation of diagnostic parameters for determining the technical condition of transmission assemblies in trucks. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (1 (92)), 4–13. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.125349
- Hrynkiv, A. V. (2016). Vykorystannia metodiv prohnozuvannia v keruvanni tekhnichnym stanom ahrehativ ta system transportnykh zasobiv. Tekhnika v silskohospodarskomu vyrobnytstvi, haluzeve mashynobuduvannia, avtomatyzatsiia, 29, 25–32.
- Lutsak, D., Prysyazhnyuk, P., Burda, M., Aulin, V. (2016). Development of a method and an apparatus for tribotechnical tests of materials under loose abrasive friction. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (7 (83)), 19–26. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.79913
- Aulin, V. V. (2010). Teoretychne obgruntuvannia zminy rezhymiv tertia v tsylindro-porshnevii hrupi DVZ. Problems of tribology, 3, 46–54.
- Aulin, V., Chernovol, M., Pankov, A., Zamota, T., Panayotov, K. (2017). Sowing machines and systems based on the elements of fluidics. INMATEH – Agricultural Engineering, 53 (3), 21–28.
- Dykha, A., Aulin, V., Makovkin, O., Posonskiy, S. (2017). Determining the characteristics of viscous friction in the sliding supports using the method of pendulum. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (7 (87)), 4–10. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.99823
- Van Rensselar, J. (2013). Trends in industrial gear oils. Tribology and Lubrication Technology, 69 (2), 26–33.
- Aulin, A. V., Hrynkiv, V. V. (2016). Metodyka vyboru diahnostychnykh parametriv tekhnichnoho stanu transportnykh zasobiv na osnovi teorii sensytyviv Tekhnichnyi servis ahropromyslovoho, lisovoho ta transportnoho kompleksiv, 5, 109–116.
- Aulin, V. (2014). Vliianie kombinirovannogo fiziko-khimicheskogo modificirovaniia motornogo masla na izmeneniia momenta treniia i potrebliaemoi moschnosti v sopriazheniiakh obrazcov i detalei. Trenie i smazka v mashinakh i mekhanizmakh, 2, 21–28.
- Panchenko, S. V., Hrytsuk, Yu. V., Volkov Yu. V. (2017). Osoblyvosti modeliuvannia protsesiv otsiniuvannia potochnoho i prohnozovanoho tekhnichnoho stanu avtomobilia pid chas ekspluatatsii v umovakh ITS. Informatsiino-keruiuchi systemy na zaliznychnomu transporti, 2, 3–8.
- Boikov, D. V., Bugai, T. B., Mal’kov, Y. P. (2007). Features of aging of engine oil in a gas engine. Chemistry and Technology of Fuels and Oils, 43 (4), 299–304. doi: http://doi.org/10.1007/s10553-007-0053-3
- Fentress, A., Sander, J., Ameye, J., Toms, A., Dean, S. W. (2011). The Use of Linear Sweep Voltammetry in Condition Monitoring of Diesel Engine Oil. Journal of ASTM International, 8 (7), 103442. doi: http://doi.org/10.1520/jai103442
- Volkov, V. P., Volkova, T. V., Hrytsuk, I. V., Appazov, E. S., Pohorletskyi, D. S., Volodarets, M. V. et. al. (2018). Osoblyvosti vymiriuvalnoho kompleksu dlia doslidzhennia roboty hazomotornoho transportnoho zasobu z systemoiu teplovoi pidhotovky v umovakh ekspluatatsii. Tekhnichnyi servis ahropromyslovoho, lisovoho ta transportnoho kompleksiv, 13, 121–131.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Andrii Hrynkiv
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.