Ренгеноструктурний аналіз органопластиків на основі ароматичного поліаміду фенілон

Автор(и)

  • Alexandr Burya Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., Україна, 51918, Україна https://orcid.org/0000-0001-5448-2728
  • Anna-Mariia Tomina Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., Україна, 51918, Україна https://orcid.org/0000-0001-5354-0674
  • Yekaterina Yeriomina Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., Україна, 51918, Україна https://orcid.org/0000-0001-8595-5735

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.177394

Ключові слова:

поліоксідіазольне волокно Оксалон, полісульфонамідне волокно Танлон Т700, структура ароматичного поліаміду фенілон

Анотація

Об’єктом дослідження є міжмолекулярна взаємодія між в’яжучим та волокнистим наповнювачем, яка чинить великий вплив на триботехнічні та міцністні характеристики виробів з полімерних композиційних матеріалів. Враховуючи зазначене, визначення фізичної взаємодії між компонентами є важливою задачею при створенні нових композиційних матеріалів.

У роботі розглянуто виплив поліоксідіазольного (Оксалон) та полісульфонамідного (Танлон Т700) волокна на структуру ароматичного поліаміду фенілон марки С-1 за допомогою рентгеноструктурного аналізу. Аналіз досліджень показав, що введення хімічного волокна Оксалон призводить до впорядкування надмолекулярної структури в’яжучого: відбувається зменшення міжплощинної та найкоротшої міжатомної відстані на 18 і 25 %, при одночасному збільшенні середнього розміру кристалітів на 50 %.

Для органопластиків спостерігається зниження ширини дифузійного максимуму полімерної матриці в області кутів розсіювання 20–30° та зникнення другого аморфного гало в області кутів 40–60° пропорційне збільшенню концентрації волокна в полімерній матриці. Причиною спостережуваного явища, очевидно, є ближньодіюча структуризація полімерних ланцюгів в’яжучого навколо волокна, в наслідок чого утворюються нові структурні елементи – фібрили у прикордонному шарі і на межі поділу «матриця-наповнювач». При армуванні вихідного полімеру полісульфонамідним волокном Танлон Т700 спостерігається незначне зменшення міжплощинної та найкоротшої міжатомної відстані (на 5 %) при збільшенні середнього розміру кристалітів на 13 % у порівнянні з вихідним полімером. Отримані результати обумовлені тим, що фенілон і наповнювач мають близькі значення структурних характеристик, і, як наслідок, можна зробити висновок, що полісульфонамідному волокну притаманна аморфна структура.

На основі отриманих даних встановлено, що найкращими експлуатаційними властивостями буде характеризуватись органопластик, зміцнений волокном Оксалон. Дані результати узгоджуються з проведеними раніше дослідженнями трибологічних характеристик. Це дозволяє рекомендувати даний композит для виготовлення деталей вузлів тертя машин і механізмів обладнання сучасної техніки натомість кольоровим металам та їх сплавам завдяки достатньо високим технічним характеристикам.

Біографії авторів

Alexandr Burya, Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., Україна, 51918

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра фізики конденсованого стану

Anna-Mariia Tomina, Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., Україна, 51918

Науковий співробітник

Кафедра фізики конденсованого стану

Yekaterina Yeriomina, Дніпровський державний технічний університет, вул. Дніпробудівська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., Україна, 51918

Старший науковий співробітник

Кафедра фізики конденсованого стану

Посилання

  1. Shvecova, O. A. (2016). Materialovedenie. Cheliabinsk: Izdatelskii centr IuUrGU, 239.
  2. Ershova, O. V., Ivanovskij, S. K., Chuprova, L. V., Bahaeva, A. N. (2015). Modern composite materials based on the polymer matrix. International Journal of Applied and Basic Research, 4, 14–18.
  3. Kulagina, G. S., Korobova, A. V., Il'ichev, A. V., Zhelezina, G. F. (2017). Physical and physico-mechanical properties of antifriction organoplastics based on combined fabric filler and epoxy binder. Proceedings of VIAM, 10 (58), 69–78.
  4. Kataeva, V. M., Popov, V. A., Sazhin, B. I. (Eds.) (1975). Spravochnik po plasticheskim massam. Moscow: Khimia, 568.
  5. Fiber materials. Tanlon. Available at: http://en.tanlon.com.cn/Products/fms/ Last accessed: 11.10.2018
  6. Perepelkin, K. E. (2009). Armirujushhie volokna i voloknistye polimernye kompozity. Saint Petersburg: NOT, 380.
  7. Burya, A., Yeriomina, Ye., Rybak, T. (2016). X-ray phase analysis of metal polymers based on aromatic polyamide. Scientific journal of TNTU, 3 (83), 116–121.
  8. Kargin, V. A., Slonimskii, G. L. (1967). Kratkie ocherki po fiziko-khimii polimerov. Moscow: Khimia, 232.
  9. Lipatov, Yu. S. (1977). Fizicheskaia himia napolnennyh polimerov. Moscow: Himia, 304.
  10. Kargin, V. A., Slonimskii, G. L., Sogolova, T. I. (1966). Sviaz nadmolekuliarnoy struktury s mehanicheskimi svoystvami polimerov. Proceedings from 22nd Annual Technical Conference: Technical papers SPE. Montreal, 12, 43.
  11. Burya, A. I., Tomina, A.-M. V., Chernov, V. A. (2016). Effect of fiber on oksalon tribological characteristics organic plas-tics based on phenylone С–1. Problems of tribology, 82 (4), 11–16.
  12. Burya, O. І., Tomіna, A.-M. V. (2017). The effect of heat-resistant polysulfonamide fiber on the tribological properties of organoplastic based on phenylone C-1. Problems of tribology, 85 (3), 76–80.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-30

Як цитувати

Burya, A., Tomina, A.-M., & Yeriomina, Y. (2019). Ренгеноструктурний аналіз органопластиків на основі ароматичного поліаміду фенілон. Technology Audit and Production Reserves, 3(1(47), 34–36. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.177394

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи