Вибір оптимального технологічного режиму роботи морських газоконденсатних свердловин в ускладнених умовах

Автор(и)

  • Tofig Samadov Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, пр. Азадлиг, 34, Баку, Азербайджан, Аz1010, Азербайджан https://orcid.org/0000-0002-1211-7877
  • Sudaba Novruzova Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, пр. Азадлиг, 34, Баку, Азербайджан, Аz1010, Азербайджан https://orcid.org/0000-0002-2219-3371

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180587

Ключові слова:

експлуатаційна свердловина, оптимальний технологічний режим, видобуток газу і конденсату, газові та газоконденсатні родовища

Анотація

Об'єктом дослідження є новий метод підходу управління оптимальним технологічним режимом роботи газових і газоконденсатних свердловин. Відзначено, що з метою оптимізації технологічного режиму свердловини, шляхом вилучення рідких і твердих частинок, необхідно знати мінімальне значення видобутку газу або швидкості потоку газу, який, в свою чергу, забезпечується визначенням відповідного значення забійного тиску. Для визначення забійного тиску, при якому свердловина виходить на оптимальний режим роботи, було отримано рівняння, що має складну будову щодо забійного тиску (тиску в черевику підйомника), для вирішення якого застосовувався графоаналітичний метод. Пропонований спосіб оптимізації роботи газових і газоконденсатних свердловин був апробований на основі фактичних даних. Також була показана можливість визначення оптимального режиму роботи газових і газоконденсатних свердловин за допомогою визначення значень забійного тиску, при яких забезпечується винесення рідких і твердих частинок із забою свердловин на земну поверхню. При цьому використовувалися вихідні дані для свердловин (№ 652 i 704), які експлуатуються на VII горизонті родовища Сангачал-море-Дування-море-Хара-Зиря (Азербайджан), для визначення їх технологічних режимів. Показано, що представляється можливим підвищити продуктивність морських газових і газоконденсатних свердловин шляхом зміни конструкції їх підйомників. Запропонований спосіб дозволяє витягувати рідкі і тверді частинки зі стовбура на земну поверхню. Для кожного випадку розраховувалися швидкості осадження частинок в газовому середовищі і швидкість потоку газу в черевику підйомника. Судячи за значенням різниці швидкостей осадження частинок, що визначалися, і потоку газу в черевику підйомника, встановлюється можливість утворення рідких пробок в стовбурі свердловин. У випадку встановлення виникнення ситуації, коли швидкість газового потоку не забезпечить витяг рідких частинок на земну поверхню, пропонується змінити діаметри підйомних труб.

Біографії авторів

Tofig Samadov, Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, пр. Азадлиг, 34, Баку, Азербайджан, Аz1010

Доктор технічних наук, професор

Кафедра нафтогазової інженерії

Sudaba Novruzova, Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, пр. Азадлиг, 34, Баку, Азербайджан, Аz1010

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра нафтогазової інженерії

Посилання

  1. Aliyev, Z. S., Somov, B. Ye., Rogachev, S. A. (2001). Obosnovaniye i vybor optimalnoy konstruktsii gorizontalnykh gazovykh skvazhin. Moscow: Tekhnika, 95.
  2. Mirzadzhanzade, A. Kh., Kuznetsov, O. L., Basniyev, K. S., Aliyev, Z. S. (2003). Osnovy tekhnologii dobychi gaza. Moscow: Nedra, 880.
  3. Bondarenko, V. A., Savenok, O. V. (2014). Issledovaniye metodov i tekhnologiy upravleniya oslozhneniyami, obuslovlennykh peskoproyavleniyami. Gornyy informatsionno-analiticheskiy byulleten, 1, 3–27.
  4. Nikitin, B. A., Basniyev, K. S., Aliyev, Z. S. (1998). Metodika opredeleniya zaboynogo davleniya v gorizon-talnoy gazovoy i gazokondensatnoy skvazhine s uchetom nalichiya v potoke gaza zhidkosti. Moscow: IRTS Gazprom, 33.
  5. Burakov, Yu. G., Minko, A. G., Vdovenko, V. L., Ivanov, V. V. et. al. (1998.06.27). Sposob udaleniya zhidkosti iz gazokondensatnoy skvazhiny i ustanovka dlya yego osushchestvleniya. Patent na izobreteniye RU 2114284 C1. Available at: https://yandex.ru/patents/doc/RU2114284C1_19980627
  6. Gasumov, R. A., Kukulinskaya, Ye. Yu. (2016). Tekhnologicheskiye resheniya, napravlennyye na ogranicheniye vynosa plastovogo peska iz dobyvayushchikh gazovykh skvazhin. Nauka, innovatsii, tekhnologii, 3, 165–176.
  7. Listak, M. V. (2014). Problemy predotvrashcheniya peskoobrazovaniya v obvodnyayushchikhsya gazovykh skvazhinakh. Neft i gaz Zapadnoy Sibiri: materialy Mezhdunarodnoy nauchno-tekhnicheskoy konferentsii, posvyashchennoy 50-letiyu Tyumenskogo industrialnogo instituta. Tyumen: TyumGNGU, 12–14.
  8. Popov, Ye. V., Savastyuk, S. S., Yezhov, S. A., Karyuk, V. M., Morozov, I. V. (2017). Kontrol vynosa peska iz promyslovoy gazovoy skvazhiny (po rezultatam ispytaniy i promyshlennoy ekspluatatsii). Ekspozitsiya Neft Gaz, 2, 130–132.
  9. Fadairo, A., Olugbenga, F., Sylvia, N. C. (2015). A new model for predicting liquid loading in a gas well. Journal of Natural Gas Science and Engineering, 26, 1530–1541. doi: https://doi.org/10.1016/j.jngse.2014.09.003
  10. Ikpeka, P. M., Okolo, M. O. (2018). Title: Li and Turner Modified model for Predicting Liquid Loading in Gas Wells. Journal of Petroleum Exploration and Production Technology, 9 (3), 1971–1993. doi: https://doi.org/10.1007/s13202-018-0585-6

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-12

Як цитувати

Samadov, T., & Novruzova, S. (2019). Вибір оптимального технологічного режиму роботи морських газоконденсатних свердловин в ускладнених умовах. Technology Audit and Production Reserves, 4(1(48), 46–51. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180587

Номер

Том 4 № 1(48) (2019): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Tofig Samadov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.