Вилучення катіонів Cu2+, Zn2+ та Ni2+ зі стічних вод промислових підприємств іонітом КУ-2-8

Автор(и)

  • Anastasiia Koliehova Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна
  • Ganna Trokhymenko Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна https://orcid.org/0000-0002-0835-3551
  • Nataliya Magas Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна https://orcid.org/0000-0002-2579-1465

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.181411

Ключові слова:

важкі метали, іонний обмін, сорбція іонів металів, стічна вода, гальванічне виробництво

Анотація

Об'єктом дослідження є модельні розчини стічних вод та промивних вод металооброблювальних підприємств, що містять іони міді, нікелю та цинку. Одним з найбільш проблемних місць є те, що недостатньо вивчені процес сорбції катіонів міді, нікелю та цинку на сильнокислотному катіоніті КУ-2-8 при високих концентраціях металів.

В роботі було вивчено процеси сорбції та десорбції іонів Cu2+, Zn2+ та Ni2+ на катіоніті КУ-2-8 в Н+-формі, використовуючи модельні розчини сульфат металів за високих концентрацій. Досліди проводили в іонообмінній колонці діаметром 2 см2 із завантаженим катіонітом об’ємом 20 см3. У процесі проведення досліджень вимірювали концентрацію металів титрометричними, фотометричними і інструментальними методами (концентрації іонів міді, цинку і нікелю, кислотність, лужність, рН). Модельні розчини іонів важких металів Cu2+, Zn2+ і Ni2+ концентрацією 10, 20 та 50 мг-екв/дм3 пропускали через іоніт КУ-2-8 у Н+-формі. Ємність іоніту при сорбції 0,01 н модельних розчинів у середньому досягала 2073 мг-екв/дм3, при 0,02 н – 2140 мг-екв/дм3 і при 0,05 н – 2100 мг-екв/дм3. У роботі після вилучення металів з модельних розчинів та повного насичення іоніту було вивчено умови регенерації катіоніту в Cu2+, Zn2+ та Ni2+-формі розчинами 5, 8 та 10 % сірчаної кислоти. Ефективність десорбції іонів двухвалентних металів з іоніту складала майже 100 %.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що було проведено сорбцію іонів металів при концентраціях 10, 20 та 50 мг-екв/дм3 в перерахунку на метал та їх десорбцію 5, 8 та 10 % сірчаною кислотою з катіоніту.

Після проведення дослідів було запропоновано схему очищення промивних вод за допомогою іонного обміну та електролізу, що дасть змогу на підприємствах гальванічних виробництв організовувати екологічно-безпечні процеси обробки металів.

Біографії авторів

Anastasiia Koliehova, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Аспірант

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Ganna Trokhymenko, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Nataliya Magas, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Кандидат технічних наук

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Посилання

  1. Danylian, O. H., Taranenko, V. M. (2003). Osnovy filosofii. Kharkiv: Pravo, 352.
  2. Earth Overshoot Day 2019 is July 29th, the earliest ever (2019). Global Footprint Network. Available at: https://www.footprintnetwork.org/2019/06/26/press-release-june-2019-earth-overshoot-day/
  3. Khilchevskyi, V. K., Obodovskyi, O. H., Hrebin, V. V. et. al. (2008). Zahalna hidrolohiia. Kyiv: Vydavnychopolihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 399.
  4. Carstea, E. M., Bridgeman, J., Baker, A., Reynolds, D. M. (2016). Fluorescence spectroscopy for wastewater monitoring: A review. Water Research, 95, 205–219. doi: http://doi.org/10.1016/j.watres.2016.03.021
  5. Koliehova, A. S., Trokhymenko, H. H., Homelia, M. D. (2018). Vyvchennia ionoobminnykh protsesiv vyluchennia ioniv midi ta tsynku na kationiti KU-2-8 ta elektrokhimichne rozdilennia reheneratsiinykh rozchyniv u systemi Cu-Zn. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Tekhnichni nauky, 29 (68 (1 (2))), 142–147.
  6. Carolin, C. F., Kumar, P. S., Saravanan, A., Joshiba, G. J., Naushad, M. (2017). Efficient techniques for the removal of toxic heavy metals from aquatic environment: A review. Journal of Environmental Chemical Engineering, 5 (3), 2782–2799. doi: http://doi.org/10.1016/j.jece.2017.05.029
  7. Gunatilake, S. K. (2015). Methods of Removing Heavy Metals from Industrial Wastewater. Journal of Multidisciplinary Engineering Science Studies, 1 (1), 12–18.
  8. Azimi, A., Azari, A., Rezakazemi, M., Ansarpour, M. (2017). Removal of Heavy Metals from Industrial Wastewaters: A Review. ChemBioEng Reviews, 4 (1), 37–59. doi: http://doi.org/10.1002/cben.201600010
  9. Pliatsuk, L. D., Melnyk, O. S. (2008) Analiz tekhnolohii ochystky halvanichnykh stokiv v Ukraini. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Tekhnichni nauky, 2, 116–121.
  10. Calmon, C.; Calmon, C., Gold, H., Prober, R. (Eds.) (1979). Ion exchange pollution control (Vol. 2). CRC Press, Pub. locationBoca Raton. doi: http://doi.org/10.1201/9781351073868
  11. Chaplin, B. P. (2019). The Prospect of Electrochemical Technologies Advancing Worldwide Water Treatment. Accounts of Chemical Research, 52 (3), 596–604. doi: http://doi.org/10.1021/acs.accounts.8b00611
  12. Nachod, F. C., Schubert, J. (1956). Ion Exchange Technology. Imprint Academic Press. doi: http://doi.org/10.1016/c2013-0-12449-x
  13. Bolshanina, S. B., Hurets, H. M., Balabukha, D. S., Miliaieva, D. V. (2014). Ochyshchennia stichnykh vod halvanichnykh vyrobnytstv sorbtsiinymy metodamy. Ekolohichna bezpeka, 1, 114–118.
  14. Minaieva, V. O. (2013). Ionnyi obmin ta ionoobminna khromatohrafiia. Cherkasy: ChNU imeni Bohdana Khmelnytskoho, 128.
  15. Gomelya, N., Ivanova, V., Trus, I. (2017). Efficiency of extraction heavy metal ions from diluted solutions by ion-exchange methods. Technical sciences and technologies, 4 (10), 154–162. doi: http://doi.org/10.25140/2411-5363-2017-4(10)-154-162
  16. Verbych, S., Hilal, N., Sorokin, G., Leaper, M. (2005). Ion Exchange Extraction of Heavy Metal Ions from Wastewater. Separation Science and Technology, 39 (9), 2031–2040. doi: http://doi.org/10.1081/ss-120039317
  17. Homelia, M. D., Ivanova, V. P., Kamaiev, V. S., Marushchak, Yu. A. (2017). Kontsentruvannia kationiv vazhkykh metaliv na prykladi ioniv midi pry zastosuvanni kationitu KU-2-8. Intehrovani tekhnolohii ta enerhozberezhennia, 4, 70–75.
  18. Bobylev, A. E., Ikanina, E. V., Markov, V. F., Maskaeva, L. N. (2013). Kompozicionnye sorbenty na osnove kationita KU-2×8 s nanostrukturirovannoi gidroksidnoi ili sulfidnoi aktivnoi komponentnoi. Kondensirovannye sredy i mezhfaznye granicy, 15 (3), 238–246.
  19. Sokolova, L. P., Skornyakov, V. V., Kargman, V. B., Saldadse, K. M. (1986). Selective separation of components [copper, nickel, zinc, chromium(VI)] in the process of ion-exchange purification of waste waters. Journal of Chromatography A, 364, 135–142. doi: http://doi.org/10.1016/s0021-9673(00)96203-4
  20. Galimova, A. R. Tunakova, Iu. A., Kulakov, A. A. (2013). Issledovanie sorbcionnykh kharakteristik polimernykh ionitov, ispolzuemykh v vodopodgotovke. Vestnik Kazanskogo tekhnologicheskogo universiteta, 16 (10), 141–145.
  21. Lure, Iu. Iu. (1989). Spravochnik po analiticheskoi khimii. Moscow: Khimiia, 448.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-25

Як цитувати

Koliehova, A., Trokhymenko, G., & Magas, N. (2019). Вилучення катіонів Cu2+, Zn2+ та Ni2+ зі стічних вод промислових підприємств іонітом КУ-2-8. Technology Audit and Production Reserves, 5(3(49), 22–27. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.181411

Номер

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища: Оригінальне дослідження