Аналіз пожежонебезпечних ділянок (зон) у вугільних шахтах та причини самозаймання вугілля

Автор(и)

  • Mykola Antoshchenko Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, пр. Центральний, 59а, м. Сєверодонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0001-8901-8263
  • Vadym Tarasov Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, пр. Центральний, 59а, м. Сєверодонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0003-3614-0913
  • Olha Zakharova Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, пр. Центральний, 59а, м. Сєверодонецьк, Україна, 93400, Україна https://orcid.org/0000-0002-3400-411X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.185953

Ключові слова:

рудничне повітря, режим провітрювання, геологічні порушення, гірничий тиск, ендогенна пожежа

Анотація

Щорічно в шахтах України реєструють кілька десятків ендогенних пожеж. До теперішнього часу достовірно не встановлені гірничотехнічні і гірничо-геологічні чинники, що сприяють розвитку осередків самозаймання вугілля в характерних місцях (зонах) шахтного поля. Таким чином, об'єктом дослідження є процес самозаймання вугілля пожежонебезпечних ділянок (зон) у вугільних шахтах. Аналіз результатів розслідування ендогенних пожеж показав, що зонами самозаймання можуть бути скупчення втрат відбитого вугілля в робочому і виробленому просторі експлуатованих лав, і виробленому просторі зупинених вибоїв, крайові частини масиву розроблювального пласта або охоронних ціликів вугілля. А також зближені пласти, що підробляються і надробляються, очисні і протяжні гірничі виробки у зонах впливу геологічних порушень і поза ними, скупчення вугілля після його раптового викиду при газодинамічному явищі та порожнини цього викиду. За інших рівних умов фактор наявності тривалого контакту рудникового повітря зі скупченням відбитого вугілля є необхідною умовою виникнення осередків самозаймання. Показано, що при використанні возвратоточних схем провітрювання виймальних ділянок пластів пологого і похилого падіння, всі осередки пожеж виникали у зонах, прилеглих до відкатувальної або вентиляційної виробок. При цьому близько 70 % ендогенних пожеж при відпрацюванні крутоспадних пластів відбувалося поблизу відкотної виробки у зв'язку з накопиченням великих обсягів вугілля та подачею свіжого вентиляційного струменя повітря у робочий простір лави. Результати дослідження показують, що потужність пласта і кут його падіння не чинять безпосереднього впливу на накопичення відбитого вугілля. Вони не можуть бути основними факторами, що визначають осередки виникнення ендогенних пожеж, як це затверджено в нормативних документах.

Отримані результати сприятимуть удосконаленню нормативної бази безпечного відпрацьовування пластів, схильних до самозаймання, в тому числі і газоносних.

Біографії авторів

Mykola Antoshchenko, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, пр. Центральний, 59а, м. Сєверодонецьк, Україна, 93400

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімії та охорони праці

Vadym Tarasov, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, пр. Центральний, 59а, м. Сєверодонецьк, Україна, 93400

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімії та охорони праці

Olha Zakharova, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, пр. Центральний, 59а, м. Сєверодонецьк, Україна, 93400

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра хімії та охорони праці

Посилання

  1. Pro zatverdzhennia pravyl bezpeky u vuhilnykh shakhtakh (2010). Nakaz Derzh. komitetu Ukrainy z promyslovoi bezpeky, okhorony pratsi ta hirnychoho nahliadu No. 62. 22.03.2010. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 48, 1599. Available at: https://ips.ligazakon.net/document/view/RE17693
  2. Kuziara, S. V., Drozdnik, I. D., Kaftan, Iu. S., Dolzhanskaia, Iu. B. (2005). Prognoz i preduprezhdenie samovozgoraniia uglia v plastakh i vzryvov v shakhtakh. Ugol Ukrainy, 11, 32–34.
  3. Nikolin, V. I., Podkopaev, S. V., Maleev, N. V. (2006). Sklonnost antracitov Donbassa k samovozgoraniiu. Ugol Ukrainy, 7, 41–42.
  4. Nikolin, V. I., Podkopaev, S. V., KHudolei, O. G., Maleev, N. V. (2011). Geomekhanicheskie zakonomernosti proiavlenii gornogo davleniia v glubokikh shakhtakh. Doneck: Donbass, 221.
  5. Singh, R. V. K. (2013). Spontaneous Heating and Fire in Coal Mines. Procedia Engineering, 62, 78–90. doi: http://doi.org/10.1016/j.proeng.2013.08.046
  6. Ren, W.-X., Guo, Q., Yang, H.-H. (2018). Analyses and prevention of coal spontaneous combustion risk in gobs of coal mine during withdrawal period. Geomatics, Natural Hazards and Risk, 10 (1), 353–367. doi: http://doi.org/10.1080/19475705.2018.1523237
  7. Grekov, S. P., Zinchenko, I. P., Shaitan, I. A. et. al. (2006). Zavisimost khimicheskoi aktivnosti uglei ot ostatochnoi ikh gazonosnosti i prodolzhitelnosti okisleniia. Ugol Ukrainy, 2, 26–28.
  8. Pashkovskii, P. S., Kostenko, V. K., Zaslavskii, V. P., KHorolskii, A. T., Zabolotnii, A. G. et. al. (1997). KD 12.01.401-96 Endogennye pozhary na ugolnykh shakhtakh Donbassa. Preduprezhdenie i tushenie. Instrukciia. Izdanie oficialnoe. Doneck: NIIGD, 68.
  9. Pashkovskii, P. S., Grekov, S. P., Vsiakii, A. A., Glushenko, K. V. (2016). Metod opredeleniia grupp endogennoi pozharoopasnosti shakhtoplastov. Ugol Ukrainy, 4-5, 51–55.
  10. KD 12.01.402-2000. Kerivnytstvo iz zapobihannia i hasinnia endohennykh pozhezh na vuhilnykh shakhtakh Ukrainy (2000). Zatv. Minpalenerho Ukrainy nak. No. 38. 18.12.2000, 216.
  11. Radchenko, V. V., Pletnev, V. A., Chuprina, M. V. et. al. (2001). Vliianie teplovoi depressii na razvitie ochaga samonagrevaniia v deformirovannom plaste. Ugol Ukrainy, 7, 45–47.
  12. Grekov, S. P., Zinchenko, I. P. et. al. (2006). Opredelenie kriticheskoi temperatury samovozgoraniia uglei v zonakh geologicheskikh narushenii. Ugol Ukrainy, 8, 37–39.
  13. Grekov, S. P., Pashkovskii, P. S., Vsiakii, A. A. (2012). Veroiatnost vozniknoveniia endogennykh pozharov v zonakh geologicheskikh narushenii. Ugol Ukrainy, 1, 36–38.
  14. Voloshin, N. E., Grekov, S. P., Pashkovskii, P. S. (2010). Mekhanizm obrazovaniia ochagov samovozgoraniia uglia v kraevoi chasti ugolnogo plasta. Ugol Ukrainy, 10, 28–30.
  15. Chumak, A. S. (1973). O razrabotke plastov uglia, sklonnykh k samovozgoraniiu. Ugol Ukrainy, 11, 53.
  16. Skrickii, V. A. (2017). Prichiny vzryvov metana v vysokoproizvoditelnykh ugolnykh plastakh Kuzbassa. Innovatika i ekspertiza, 2 (20), 171–180.
  17. Prikaz Federalnoi sluzhby po ekologicheskomu, tekhnologicheskomu i atomnomu nadzoru № 703. 19.10.2007 (2007). Ob utverzhdenii Metodicheskikh ukazanii po razrabotke proektov normativov obrazovaniia otkhodov i limitov na ikh razmeschenie. Bezopasnost truda v promyshlennosti, 6, 8–9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-21

Як цитувати

Antoshchenko, M., Tarasov, V., & Zakharova, O. (2019). Аналіз пожежонебезпечних ділянок (зон) у вугільних шахтах та причини самозаймання вугілля. Technology Audit and Production Reserves, 6(3(50), 14–18. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.185953

Номер

Том 6 № 3(50) (2019): Хімічна інженерія

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Mykola Antoshchenko, Vadym Tarasov, Vadym Tarasov, Olha Zakharova, Olha Zakharova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.