Коагуляційна структура цементного шламу з різновидами глинистого компоненту
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2013.19571Ключові слова:
цемент, дисперсна система, склад, дисперсність, мінералогія, структура коагуляційна, реологія, в’язкістьАнотація
Показано особливості коагуляційного структуроутворення водних дисперсних систем – цементного шламу на основі крейди при застосуванні глинистих компонентів різного хіміко – мінералогічного складу і дисперсності. Дані порівняння характеристик полімінеральної глини для виготовлення портландцементу із різновидами каолінів, що застосовують для отримання білого цементу.
Посилання
- Taylor, H. F. W. Cement Chemistry [Text]/ H. F. W. Taylor. – Ed. 2. – London: Thomas Telford Publishing, 1997. – 459 р.
- Bogye, R. X. The Chemistry of Portland cement [Text]/ R. X. Bogye. – New York, 1995. – 326 p.
- Kurdowski, W. Chemia cement [Text]/ W. Kurdowski. – Warzawa׃ PWN, 1991. – 478 p.
- Hewlett, P. C. Lea’s Chemistry of Cement and Concrete [Text]/ P. C. Hewlett. – Ed. 4. – London: Butterworth-Heinemann, 2004. – 1092 p.
- Ghosh, S. N. Advances in Cement Technology: Chemistry, Manufacture and Testing [Text]/ S. N. Ghosh. – Taylor & Francis, 2003. – P. 828.
- Caijun Shi. New cements for the 21st century: The pursuit of an alternative to Portland cement [Text]/ Caijun Shi, A. Fernández Jiménez, Angel Palomo // Cement and Concrete Research. – 2011. – V. 41, Is. 7. – P. 750-763.
- Бутт, Ю. М. Химическая технология вяжущих материалов [Текст]/ Ю. М. Бутт, М. М. Сычев, В. В. Тимашев. – М.: Высшая школа, 1980. – 460 с.
- Зубехин, А. П. Белый портландцемент [Текст]/ А. П. Зубехин, С. П. Голованова, П. В. Кирсанов. – Ростов н/Д: Ростовский гос. ун-т, 2004. – 263 с.
- Регулирование процессов структурообразования сырьевых цементных шламов [Текст]/ А. А. Пащенко, Н. Н. Круглицкий, Л. С. Чередниченко, И. Ф. Руденко. – К.: Вища школа, 1973. – 67 с.
- Физико-химическая механика дисперсных минералов. [Текст]/ С. П. Ничипоренко, Н. Н. Круглицкий, А. А. Панасевич, В. В. Хилько; под общ. ред. Н. Н. Круглицкого. – К.: Наукова думка, 1974. – 246 с.
- Ходаков, Г. С. Реология суспензий. Теория фазового теченияи и ее экспериментальное обоснование [Текст]/ Г. С. Ходаков // Рос. хим. ж. (Ж. Рос. хим. об-ва им. Д. И. Менделеева). – 2003. – Т. XLVII, № 2. – С. 33-44.
- Taylor, H. F. W. (1997). Cement Chemistry. Ed. 2. London: Thomas Telford Publishing, 459.
- Bogye, R. X. (1995). The Chemistry of Portland cement. New York, 326.
- Kurdowski, W. (1991). Chemia cement. Warzawa׃ PWN, 478.
- Hewlett, P. C. (2004). Lea’s Chemistry of Cement and Concrete. Ed. 4. London: Butterworth-Heinemann, 1092.
- Ghosh, S. N. (2003). Advances in Cement Technology: Chemistry, Manufacture and Testing. Taylor & Francis, 828.
- Caijun Shi, Fernández Jiménez, A., Palomo, A. (2011). New cements for the 21st century: The pursuit of an alternative to Portland cement. Cement and Concrete Research, V. 41, Is. 7, 750-763.
- Butt, Yu. M., Sychev, M. M., Timashev, V. V. (1980). Khimicheskaia tekhnolohiia viazhushchikh materialov. M.: Vysshaia shkola, 460.
- Zubekhin, A. P., Holovanova, S. P., Kirsanov, P. V. (2004). Belyi portlandtsement. Rostov n/D: Rostovskiy gos. un-t, 263.
- Pashchenko, A. A., Kruhlitskiy, N. N., Cherednichenko, L. S., Rudenko, I. F. (1973). Rehulirovanie protsessov strukturoobrazovaniia syr'evykh tsementnykh shlamov. K.: Vishcha shkola, 67.
- Kruhlitskiy, N. N., Nichiporenko, S. P., Kruhlitskiy, N. N., Panasevich, A. A., Khil'ko, V. V.; In: Kruhlitskiy, N. N. (1974). Fiziko-khimicheskaia mekhanika dispersnykh mineralov. K.: Naukova dumka, 246.
- Khodakov, H. S. (2003). Reolohiia suspenzii. Teoriia fazovoho techeniiai i ee eksperimental'noe obosnovanie. Ros. khim. zh. (Zh. Ros. khim. ob-va im. D. I. Mendeleeva), T. XLVII, № 2, 33-44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.