Розробка природоохоронних технологій підземного видобутку руд у енергонарушенних масивах
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.195946Ключові слова:
напруженно-деформаціонний стан, гірський масив, підземна розробка, природоохоронна технологія, геомеханічна збалансованістьАнотація
Об'єктом дослідження є технологія і технічні засоби для підземного видобутку руд в енергонарушенних масивах. Одним із найбільш проблемних місць є утворення техногенних порожнеч, які впливають на виникнення і перерозподіл напряженно-деформаціонного стану (НДС) масиву гірських порід. Їх існування в земній корі провокує вплив геомеханічних і сейсмічних явищ, аж до рівня землетрусів.
В ході дослідження використовувалися:
– дані літературних джерел і патентної документації в області технологій і технічних засобів для підземного видобутку руд в енергонарушенних масивах, обґрунтування технологічних параметрів експлуатаційних блоків;
– лабораторні та виробничі експерименти;
– фізичне моделювання і підбір складів твердіючих сумішей.
Виконано аналітичні дослідження, порівняльний аналіз теоретичних і практичних результатів за стандартними і новими методиками за участю авторів.
Розглянуто питання сейсмогеодинамічного моніторингу НДС масиву гірських порід при безпечній розробці рудних родовищ скельного типу. Показано взаємодію природних і техногенних систем, що забезпечують геомеханічну збалансованість рудовміщующих масивів. Досліджено можливості управління геомеханіки масиву із заповненням техногенних порожнеч різноміцними сумішами і хвостами підземного вилуговування металів із некондиційних руд. Дана типізація процесів і сформульовані відмінні ознаки підземного блокового вилуговування металів із скельних руд в аспекті управління геодинамікою масиву. Показана принципова оцінка комбінованих технологій із раціоналізацією використання НДС гірського масиву для регулювання знаку і величини напружень в природних і штучних умовах. Зроблено висновки щодо ефективності керованої взаємодії природних і техногенних систем, що забезпечують геомеханічну збалансованість масивів і земної поверхні в районі освоєння надр протягом довгого періоду часу. Результати досліджень можуть бути використані при підземній розробці рудних родовищ складної структури України, Російської Федерації, Республіки Казахстан та інших розвинених гірничодобувних країн світу.
Посилання
- Protodiakonov, M. M. (1933). Davlenie gornykh porod i rudnichnoe kreplenie. Ch. 1: Davlenie gornykh porod. Moscow: Izd. GNTGI, 128.
- Slesarev, V. D. (1948). Opredelenie optimalnykh razmerov celikov razlichnogo naznacheniia. Moscow: Ugletekhizdat, 57.
- Vetrov, S. V. (1975). Dopustimye razmery obnazhenii gornykh porod pri podzemnoi razrabotke rud. Moscow: Nauka, 223.
- Borisov, A. A. (1980). Mekhanika gornykh porod. Moscow: Nedra, 359.
- Fisenko, G. L. (1980). Predelnoe sostoianie gornykh porod vokrug vyrabotok. Moscow: Nedra, 359.
- Slepcov, M. N., Azimov, R. Sh., Mosinec, V. N. (1986). Podzemnaia razrabotka mestorozhdenii cvetnykh i redkikh metallov. Moscow: Nedra, 206.
- Chernova, A. P. (Ed.) (2001). Dobycha i pererabotka uranovykh rud. Kyiv: «Adef–Ukraina», 238.
- Liashenko, V. I., Golik, V. I. (2006). Prirodookhrannye tekhnologii podzemnoi razrabotki uranovykh mestorozhdenii. Gornii zhurnal, 2, 89–92.
- Liashenko, V. I., Golik, V. I. (2008). Tekhnologii upravleniia neodnorodnymi skalnymi massivami uranovykh mestorozhdenii pri podrabotke. Naukovii vіsnik NGU, 8, 37–47.
- Bariakh, A. A. (2010). Geomekhanika: sintez teorii i eksperimenta. Strategiia i processy osvoeniia georesursov. Materialy sessii Gornogo instituta UrO RAN. Perm: Gornii in-t Ur O RAN, 78–79.
- Bondarenko, V., Kovalevs’Ka, I., Svystun, R., Cherednichenko, Y. (2013). Optimal parameters of wall bolts computation in the united bearing system of extraction workings frame-bolt support. Mining of Mineral Deposits, 5–10. doi: http://doi.org/10.1201/b16354-2
- Golik, V. I., Komaschenko, V. I., Morkun, B. C., Liashenko, V. I. (2015). Povyshenie polnoty ispolzovaniia nedr s uchetom napriazhenii pri kombinirovannoi razrabotke mestorozhdenii. Gіrnichii vіsnik, 100, 68–74.
- Dmitrak, Iu. V., Kamnev, E. N. (2016). AO «Veduschii proektno-izyskatelskii i nauchno-issledovatelskii institut promyshlennoi tekhnologii» – Put dlinoi v 65 let. Gornii zhurnal, 3, 6–12.
- Kuzmin, Iu. O., Zhukov, V. C. (2012). Sovremennaia geodinamika i variacii fizicheskikh svoistv gornykh porod. Moscow: Gornaia kniga, 264.
- Burdzieva, O. G., Zaalishvili, V. B., Beriev, O. G., Kanukov, A. S., Maisuradze, M. V. (2016). Mining impact on environment on the north ossetian territory. International Journal of Geomate, 10 (1), 1693–1697. doi: http://doi.org/10.21660/2016.19.5327
- Bucher, R., Cala, M., Zimmermann, A., Balg, C., Roth, A. (2013). Large scale field tests of hightensile steel wire mesh in combination with dynamic rock bolts subjected to rock burst loading. 7th Int. Symp. on Ground Support in Mining and Underground construction. Perth, 56–65. doi: http://doi.org/10.36487/acg_rep/1304_14_bucher
- Haeri, H., Shahriar, K., Marji, M. F., Moarefvand, P. (2014). Experimental and numerical study of crack propagation and coalescence in pre-cracked rock-like disks. International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences, 67, 20–28. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijrmms.2014.01.008
- Stefanov, Y. P., Chertov, M. A., Aidagulov, G. R., Myasnikov, A. V. (2011). Dynamics of inelastic deformation of porous rocks and formation of localized compaction zones studied by numerical modeling. Journal of the Mechanics and Physics of Solids, 59 (11), 2323–2340. doi: http://doi.org/10.1016/j.jmps.2011.08.002
- Zaalishvili, V. B., Mel’kov, D. A. (2014). Reconstructing the Kolka surge on September 20, 2002 from the instrumental seismic data. Izvestiya, Physics of the Solid Earth, 50 (5), 707–718. doi: http://doi.org/10.1134/s1069351314050097
- Komaschenko, V. I. (2016). Razrabotka vzryvnoi tekhnologii, snizhaiuschei vrednoe vozdeistvie na okruzhaiuschuiu sredu. Izvestiia Tulskogo gosudarstvennogo universiteta. Nauki o Zemle, 1, 34–43.
- Lyashenko, V. I., Golik, V. I. (2017). Scientific and engineering supervision of uranium production development. Achievements and challenges. Mining Informational and Analytical Bulletin, 7, 137–152. doi: http://doi.org/10.25018/0236-1493-2017-7-0-137-152
- Kaplunov, D. R., Radchenko, D. N. (2017). Principy proektirovaniia i vybor tekhnologii osvoeniia nedr, obespechivaiuschikh ustoichivoe razvitie podzemnykh rudnikov. Gornii zhurnal, 11, 121–125.
- Khomenko, O. E., Kononenko, M. N., Lyashenko, V. I. (2018). Safety Improving of Mine Preparation Works at the Ore Mines. Occupational Safety in Industry, 5, 53–59. doi: http://doi.org/10.24000/0409-2961-2018-5-53-59
- Rudmin, M. A., Mazurov, A. K., Reva, I. V., Steblecov, M. D. (2018). Perspektivy kompleksnogo osvoeniia Bakcharskogo zhelezorudnogo mestorozhdeniia (Zapadnaia Sibir, Rossiia). Izvestiia Tomskogo politekhnicheskogo universiteta. Inzhiniring georesursov, 10, 87–99.
- Mukhametshin, V. V., Andreev, V. E. (2018). Povyshenie effektivnosti ocenki rezultativnosti tekhnologii, napravlennykh na rasshirenie ispolzovaniia resursnoi bazy mestorozhdenii s trudnoizvlekaemymi zapasami. Izvestiia Tomskogo politekhnicheskogo universiteta. Inzhiniring georesursov, 329 (8), 30–36.
- Khomenko, O. E., Lyashenko, V. I. (2019). Improvement of the Mine Technical Safety for the Underground Workings. Occupational Safety in Industry, 4, 43–51. doi: http://doi.org/10.24000/0409-2961-2019-4-43-51
- Lyashenko, V. I., Khomenko, O. E. (2019). Enhancement of confined blasting of ore. Mining Informational and Analytical Bulletin, 11, 59–72. doi: http://doi.org/10.25018/0236-1493-2019-11-0-59-72
- Lyashenko, V., Topolnij, F., Dyatchin, V. (2019). Development of technologies and technical means for storage of waste processing of ore raw materials in the tailings dams. Technology Audit and Production Reserves, 5 (3 (49)), 33–40. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.184940
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vasil Lyashenko, Oleh Khomenko, Fedor Topolnij, Vladimir Golik
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.