Обгрунтування еколого-енергетичного підходу до удосконалення технологічних регламентів систем водоочищення
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.196948Ключові слова:
очищення стічних вод, видалення забруднювачів, екологічно безпечне водовідведення, екологічний менеджментАнотація
Об’єктом дослідження є екологічна безпека споруд очищення стічних вод при мінімізації ресурсовитрат на реалізацію технологічних процесів видалення забруднювачів із стоків. Існують фактори, які комплексно створюють передумови щодо неефективності діяльності із підтримання екологічної безпеки систем очищення стічних вод, а відповідно, і складності реалізації їх технічного регулювання. До таких чинників відносяться:
– відсутність у режимі реального часу повноти інформації щодо конкретного комбінованого процесу водоочищення, складність його адекватного дослідження навіть у лабораторних умовах;
– відсутність і/або низькі точність та швидкодія сучасних технічних засобів вимірювань складу водних розчинів, особливо у промислових умовах.
Усунення впливу негативних чинників досягається шляхом удосконалення науково-теоретичних засад створення технологічних регламентів споруд очищення стічних вод при підвищенні екологічної безпеки промислових об'єктів з урахуванням вимог зменшення ресурсовитрат згідно концепції синтезу систем екологічного менеджменту.
Обґрунтовано та аналітично отримано еколого-енергетичний критерій оцінки функціонування споруд очищення стічних вод. Аналіз результатів виробничого впровадження дозволив констатувати, що еколого-енергетичний критерій, який показує питомі енергозатрати для забезпечення екологічної безпеки водоочищення, прийнятно застосовувати при налаштуванні промислових систем водоочищення та створенні їх технологічних регламентів. Протягом місяця виробничих досліджень значення еколого-енергетичного критерію мали відхилення від заданого на ±3,4 %, що є технологічно прийнятним показником.
Удосконалена концепція постановки інтегрованих цілей досягнення екологічно безпечного водовідведення згідно міжнародних систем оцінки якості управління підприємствами на основі еколого-енергетичного критерію створює передумови для отримання сертифікату ISO 14001. Впровадження систем екологічного менеджменту забезпечить:
– зниження фінансових витрати за рахунок економії природних ресурсів і зменшення штрафних санкцій;
– зростання прибутку завдяки потенційній реалізації повторного використання водних ресурсів.
Посилання
- Kravchenko, V. S. (2003). Vodopostachannia ta kanalizatsiia. Kyiv: Kondor, 288.
- Mazorenko, D. I., Tsapko, V. H., Honcharov, F. I. (2006). Inzhenerna ekolohiia silskohospodarskoho vyrobnytstva. Kyiv: Znannia, 376.
- Pro tekhnichni rehlamenty ta otsinku vidpovidnosti (2015). Zakon Ukrainy No. 124-VIII 15.01.2015. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/124-19
- Water Code of Ukraine, June 6, 1995. (1997). Collection of Legislative Acts of Ukraine on Environmental Protection. Vol. 1, 283–304.
- Adav, S. S., Lee, D.-J., Show, K.-Y., Tay, J.-H. (2008). Aerobic granular sludge: Recent advances. Biotechnology Advances, 26 (5), 411–423. doi: http://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2008.05.002
- Bolzonella, D., Pavan, P., Battistoni, P., Cecchi, F. (2006). Anaerobic co-digestion of sludge with other organic wastes and phosphorus reclamation in wastewater treatment plants for biological nutrients removal. Water Science and Technology, 53 (12), 177–186. doi: http://doi.org/10.2166/wst.2006.420
- Kawamura, S. (2000). Integrated design and operation of water treatment facilities. New York: John Wiley, 720.
- Evans, B. (2013). Combining Wetlands with Wastewater Treatment. The North Coast Journal Weekly. Available at: http://www.northcoastjournal.com/humboldt/combining-wetlands-with-wastewater-treatment/Content?oid=2317919
- Song, Z., Williams, C., Edyvean, R. G. (2004). Treatment of tannery wastewater by chemical coagulation. Desalination, 164 (3), 249–259. doi: http://doi.org/10.1016/s0011-9164(04)00193-6
- El-Gohary, F., Tawfik, A., Mahmoud, U. (2010). Comparative study between chemical coagulation/precipitation (C/P) versus coagulation/dissolved air flotation (C/DAF) for pre-treatment of personal care products (PCPs) wastewater. Desalination, 252 (1-3), 106–112. doi: http://doi.org/10.1016/j.desal.2009.10.016
- Ghaly, A. E., Snow, A., Faber, B. E. (2006). Treatments of grease filter wash water by chemical coagulation. Canadian Biosystems Engineering/Le genie des Biosystems au Canada, 48, 613–622.
- Srivastava, V. C., Mall, I. D., Mishra, I. M. (2005). Treatment of pulp and paper mill wastewaters with poly aluminium chloride and bagasse fly ash. Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, 260 (1-3), 17–28. doi: http://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2005.02.027
- Smita, S. B., Kulkarni, G. S., Kore, S. V., Kore, V. S. (2012). Application Of Coagulationflocculation For Vegetable Tannery Wastewater. International Journal of Engineering Science and Technology, 4 (5).
- Kadhum, M., Hayder, A. (2011). Treatment Of Pulp And Paper Mill Wastewater By Poly-AluminumSilicate-Chloride (Pasic) Through Coagulation. Flocculation Process, 260, 213–218.
- Khan, M., Kalsoom, U., Mahmood, T., Riaz, M., Khan, A.R. (2003). Characterization and Treatment of industrial Effluent from Sugar Industry. Journal Chemical Society, 25 (3).
- Shtepa, V. N. Levchuk, A. P. (2018). Kontseptsyia upravlenyia oborudovanyem vodoochystky s uchetom domynyruiushcheho zahriaznytelia. Ahropanorama, 5, 33–38.
- Shtepa, V. M., Honcharov, F. I., Syrovatka, M. A. (2011). Obgruntuvannia ta rozrobka kryteriiu enerhoefektyvnosti funktsionuvannia elektrotekhnolohichnykh system vodopidhotovky. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnika ta enerhetyka APK, 161, 187–193.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Leonid Plyatsuk, Volodymyr Shtepa, Iryna Ablieieva, Larysa Hurets, Mykola Sherstyuk, Roman Ponomarenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
