Розробка архітектурних моделей взаємодії віртуальних спільнот для організації колективного документування
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.198536Ключові слова:
віртуальна спільнота, колективне документування, інформаційна поведінка, інформаційні потоки, архітектура віртуальної спільнотиАнотація
Об’єктом даного дослідження є методи організації віртуальних спільнот у веб-середовищі. Проведено дослідження існуючих рішень щодо типів комунікативних особливостей, інформаційної поведінки, розподілу можливих ролей між учасниками веб-спільнот, методів їх організації та управління. На основі проведеного дослідження було виявлено переваги та недоліки організації кожного з типів віртуальних спільнот, а також можливостей їх функціонування в Інтернет-просторі. Досліджено принципи комунікативних особливостей між учасниками однієї віртуальної спільноти, а також вплив взаємодії між учасниками різних віртуальних спільнот на процес колаборативного інформаційного наповнення веб-ресурсів. Основні проблемні моменти пов’язані з можливістю взаємодії учасників певних віртуальних спільнот. Це може призвести до неконтрольованих інформаційних потоків, які можуть впливати на процес генерування кінцевого контенту. В ході дослідження використовувалися тематичні наукові праці, а також проводився аналіз позиціонування віртуальних спільнот різного типу. В результаті було виявлено можливі варіанти інтеграцій між різними віртуальними спільнотами, в залежності від принципу позиціонування різних веб-спільнот у веб-середовищі. В залежності від необхідності керування інформаційними потоками різного характеру для покращення якості взаємодії учасників віртуальної спільноти та генерації контенту було запропоновано три основні архітектурні рішення щодо проектування веб-спільноти. Кожен із запропонованих архітектурних підходів має свої особливості. Для забезпечення максимальної інформаційної безпеки найкраще підходить використання власної інформаційної системи, де відсутні зв’язки з іншими онлайн-спільнотами. Загальнодоступні веб-сервіси мають багато веб-спільнот різного характеру. Такі спільноти є складовими однієї глобальної спільноти конкретного веб-сервісу у цілому. Взаємодія між віртуальними спільнотами може призвести до небажаних інформаційних дій між учасниками з різних віртуальних спільнот. Доволі цікавим варіантом може стати поєднання даних парадигм. Завдяки отриманим результатам дослідження пропонуються ситуативні методи, кожен з яких має свої переваги та недоліки.
Посилання
- Peleshchyshyn, A., Sierov, Yu., Berezko, O., Peleshchyshyn, O., Tymovchak-Maksymets, O., Markovets, O. (2011). Protsesy upravlinnia interaktyvnymy sotsialnymy komunikatsiiamy v umovakh rozvytku informatsiinoho suspilstva. Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Lvivskoi politekhnika», 374.
- Fedushko, S. (2011). Analiz arkhitektury ta suchasnykh tendentsii rozvytku virtualnykh spilnot. Informatsiini systemy ta merezhi, 699, 362–375.
- Fedushko, S. (2016). Rozroblennia alhorytmu vyznachennia adekvatnosti danykh informatsiinoho obrazu uchasnyka virtualnykh spilnot. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 27, 132–138.
- Fedushko, S., Trach O. (2016). Vyznachennia pokaznyka stiikosti virtualnoi spilnoty shchodo informatsiinykh atak. Bezpeka informatsii, 22 (1), 84–87.
- Fedushko, S., Syerov, Yu., Peleschyshyn, A., Korzh, R. (2015). Determination of the account personal data adequacy of web-community member. International Journal of Computer Science and Business Informatics, 15 (1), 1–12.
- Korzh, R., Peleschyshyn, A., Syerov, Yu., Fedushko, S. (2014). The cataloging of virtual communities of educational thematic. Webology, 11 (1), 117.
- Hryshchuk, R., Molodetska, K. (2016). Synergetic Control of Social Networking Services Actors’ Interactions. Advances in Intelligent Systems and Computing, 34–42. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-48923-0_5
- Russell, M., Klassen, M. (2018). Mining the Social Web: Data Mining Facebook, Twitter, LinkedIn, Google+, GitHub, and More. O'Reilly Media, 423.
- Flynn, L. R., Goldsmith, R. E., Eastman, J. K. (1996). Opinion Leaders and Opinion Seekers: Two New Measurement Scales. Journal of the Academy of Marketing Science, 24 (2), 137–147. doi: http://doi.org/10.1177/0092070396242004
- Karlsen, R. (2015). Followers are opinion leaders: The role of people in the flow of political communication on and beyond social networking sites. European Journal of Communication, 30 (3), 301–318. doi: http://doi.org/10.1177/0267323115577305
- Turcotte, J., York, C., Irving, J., Scholl, R. M., Pingree, R. J. (2015). News Recommendations from Social Media Opinion Leaders: Effects on Media Trust and Information Seeking. Journal of Computer-Mediated Communication, 20 (5), 520–535. doi: http://doi.org/10.1111/jcc4.12127
- Bottery, M. (2003). The End of Citizenship? The Nation State, Threats to its Legitimacy, and Citizenship Education in the Twenty-first Century. Cambridge Journal of Education, 33 (1), 101–122. doi: http://doi.org/10.1080/0305764032000064668
- Miller, K. (2005). Communication Theories: Perspectives,processes, and contexts. McGraw-Hill, 355.
- Almeida Filho, N. M. de, Quintella, R. H., Coutinho, D. M. B., Mesquita, F. J. G., Barreto Filho, O. (2014). Mapa de Rede de Impactos para gestão estratégica na universidade. Educação & Realidade, 39 (1), 277–301. doi: http://doi.org/10.1590/s2175-62362014000100016
- Amaral, A., Magalhaes A. (2001). On Markets, Autonomy and Regulation. The Janus Head Revisited. Higher Education Policy, 14, 7–20.
- Arimoto, A. (1997). Massification of Higher Education and Academic Reforms in Japan. Academic Reforms in the World: Situation and Perspective in the Massification Stage of Higher Education. Research Institute for Higher Education, 21–48.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Pavlo Getmanyuk, Yuriy Forkun
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.