Експериментальне дослідження пропуску двох типів клинових засувок

Автор(и)

  • Оleksandr Korolоv Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-4158-7966
  • Pavel Pavlishin Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, Україна, 01032, Україна https://orcid.org/0000-0002-3417-4346
  • Olexandr Titlov Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0003-1908-5713
  • Valentin Mironchuk Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-4630-5331

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.198722

Ключові слова:

клинова арматура, крутний момент, відносний пропуск повітря, герметичність арматури, чавунна засувка, латунна засувка

Анотація

Об'єктом дослідження є вид енергетичної арматури – засувка або клинова арматура. Засувки або клинова арматура займає провідне місце серед енергетичної арматури. Вона має мінімальний гідравлічний опір, практично лінійну залежність витрати від ступеня відкриття та має широке застосування на трубопровідних системах широкого призначення. Одним із проблемних місць такої арматури є втрата герметичності або пропуск клинових засувок. Крім цього, більш складна конструкція підвищує ймовірність відмови такої арматури. Для вирішення цієї проблеми пропонується виконати експериментальне дослідження пропуску засувок в залежності від зусилля їх закриття, а також дослідження тренда цієї залежності.

Дослідження проводилися на стенді, що забезпечує тиск повітря до 3,0–3,5 МПа та укомплектований чавунною та латунною засувками. Пропуск повітря вимірювали об'ємним способом, витісняючи воду з вимірювальної комірки. Для створення зусилля на штоку, що замикає арматуру, використовувався динамометрический ключ КД-230 (Росія), що дозволяє вимірювати крутний момент до 230 Нм. Методика експерименту полягала в наступному. Динамометричним ключем необхідним зусиллям закривали арматуру, потім включали компресор і досягали необхідного тиску. Пропуск повітря вимірювали заповненням вимірювальної комірки за час, що фіксується секундоміром.

Обробка отриманих експериментальних даних дозволила отримати наступні залежності відносного пропуску арматури від величини крутного моменту для чавунної засувки: (Q/√ΔP)=3458∙M(–1,069) та для латунної засувки: (Q/√ΔP)=6893∙M(–2,435). Показано, що засувки так само, як і раніше досліджені клапани та вентилі мають один тренд: (Q/√Δ)P=С∙M(–g). Показник ступеня крутного моменту показує, чим він більший за абсолютним значенням, тим запірні характеристики арматури – кращі. Так, для забезпечення однакового пропуску повітря, крутний момент на чавунній арматурі повинен мати більші значення, ніж для досліджуваної латунної засувки

Біографії авторів

Оleksandr Korolоv, Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Доктор технічних наук, професор

Кафедра атомних електростанцій

Pavel Pavlishin, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, Україна, 01032

Тимчасово-виконуючий обов'язки президента

Olexandr Titlov, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра теплоенергетики та трубопровідного транспорту енергоносіїв

Valentin Mironchuk, Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кафедра атомних електростанцій

Посилання

  1. Gurevich, D. F., Shiriaev, V. V., Paikin, I. Kh. (1982). Armatura atomnykh elektrostancii. Moscow: Energoizdat, 312.
  2. Imbrickii, M. I. (1981). Spravochnik po armature teplovykh elektrostancii. Moscow: Energoizdat, 304.
  3. Gurevich, D. F. (2008). Raschet i konstruirovanie truboprovodnoi armatury: Raschet truboprovodnoi armatury. Moscow: LKI, 480.
  4. Hewitt, G. F., Collier, J. G. (2000). Introduction to Nuclear Power. CRC Press, 320. doi: http://doi.org/10.1201/b15077
  5. Korolev, A. V., Chervonenko, P. P. (2011). Neustoichivost raboty skhem podderzhaniia urovnia v sistemakh szhizhennogo gaza. Kholodilna tekhnika і tekhnologіia, 11, 25–29.
  6. Gurevich, D. F., Zarinskii, O. N., Kosykh, S. I.; Kosykh, S. I. (Ed.) (1982). Truboprovodnaia armatura s avtomaticheskim upravleniem. Leningrad: Mashinostroenie, 320.
  7. Makarov, A. N., Sherman, M. Ia. (1998). Raschet drosselnykh ustroistv. Moscow: Atomizdat, 283.
  8. Koroliov, A. V., Pavlyshyn, P. Y., Bandurko, I. V. (2018). Experimental Research of Valve Tightness at Different Closure Forces. Nuclear and Radiation Safety, 4 (80), 14–17. doi: http://doi.org/10.32918/nrs.2018.4(80).03
  9. Chernoshtan, V. I., Kuznecov, V. A. (2001). Truboprovodnaia armatura TES. Moscow: Izdatelstvo MEI, 368.
  10. Goshko, A. I. (2003). Armatura truboprovodnaia celevogo naznacheniia. Kn.1: Vybor. Ekspluataciia. Remont. Moscow: Mashinostroenie, 432.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Як цитувати

Korolоv О., Pavlishin, P., Titlov, O., & Mironchuk, V. (2019). Експериментальне дослідження пропуску двох типів клинових засувок. Technology Audit and Production Reserves, 1(1(51), 37–40. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.198722

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи