Обґрунтування технологій та технічних засобів для утилізації відходів гірничо-металургійного виробництва в шахти
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.200897Ключові слова:
підземна розробка, суміш, що твердне, трубопровідний транспорт, вібро-, механо- та електроактивація компонентів.Анотація
Об'єктом дослідження є природоохоронні та ресурсозберігаючі технології при підземній розробці родовищ корисних копалин із закладкою виробленого простору. Одним з найбільш проблемних місць є доставка закладних сумішей, що тверднуть, до місця їх укладання та дефіцит компонентів для їх приготування. Це підвищує важливість питань управління станом масивів, що містять руду, та збереження земної поверхні.
У роботі представлені основні наукові та практичні результати обґрунтування технологій та технічних засобів для утилізації відходів гірничо-металургійного виробництва в підземні вироблені простори (техногенні порожнини) в якості компонентів закладних сумішей, що тверднуть. Описано методи теоретичних узагальнень із застосуванням математичної статистики, фізичного та математичного моделювання, з виконанням розрахунків і техніко-економічних обґрунтувань, лабораторних і натурних експериментальних досліджень, промислових випробувань в умовах діючих підприємств. Встановлено, що застосування вібро-, механо- та електроактивації компонентів закладної суміші, що твердіє, на гірничих підприємствах призводить до підвищення активності некондиційних матеріалів на величину до 10–40 % для кожного апарату. Зокрема, збагачення некондиційних інертних матеріалів на віброгуркоті ГВ-1,2/3,2 (Україна) збільшує активність на 15–20 %. Обґрунтовано, що активація в'яжучих матеріалів (доменних гранульованих шлаків) у дезинтеграторі ДУ-65 (фірма «Дезинтегратор», Естонія) збільшує активність в'яжучого на 20–25 %, при виході активного класу фракцій розміром 0,074 мм – на 55 % проти 40 % в кульових млинах. Рекомендовані вібротранспортні установки, які збільшують активність твердих компонентів закладної суміші, що твердіє, на 10–15 %, а електродіалізні апарати для активації води затворення збільшують її активність на 30–40 %. Показано, що застосування установок вібросамопливного транспорту забезпечує подачу закладної суміші на відстань, що перевищує в 15–20 разів висоту вертикального ставу. Запропоновано комплекс технічних засобів для активації компонентів закладних сумішей, що тверднуть (в'яжучого, інертного заповнювача та електрохімічно очищеної шахтної води замішування), при виготовленні та транспортуванні їх до місця укладання. Даний комплекс впроваджено на таких гірничих підприємствах, як:
– Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і Балаклавське рудоуправління (Україна);
– Акціонерне товариство «Цілинний гірничо-хімічний комбінат» (Республіка Казахстан);
– Публічне акціонерне товариство «Приаргунське виробниче гірничо-хімічне об'єднання імені Є. П. Славського» та Закрите акціонерне товариство «Уралзолото» (Російська Федерація) та в інших розвинених гірничодобувних країнах.
Посилання
- Gridley, N. C., Salcedo, L. (2011). Cemented paste production provides opportunity for underground ore recovery while solving tailings disposal needs. Australian Centre for Geomechanics. Perth, 431.
- Golik, V. I. (2013). Kontseptualnye podkhody k sozdaniiu malo- i bezotkhodnogo gornorudnogo proizvodstva na osnove kombinirovaniia fiziko-tekhnicheskikh i fiziko-khimicheskikh geotekhnologii. Gornyi zhurnal, 5, 93–97.
- Lyashenko, V., Khomenko, O., Topolnij, F., Golik, V. (2020). Development of natural underground ore mining technologies in energy distributed massifs. Technology Audit and Production Reserves, 1 (3 (51)), 17–24. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2020.195946
- Lyashenko, V., Khomenko, O., Golik, V., Topolny, F., Helevera, O. (2020). Substantiation of environmental and resource-saving technologies for void filling under underground ore mining. Technology Audit and Production Reserves, 2 (3 (51)), 9–16. doi: http://dx.doi.org/10.15587/2312-8372.2020
- Golik, V. I., Hasheva, Z. M. (2015). Economical Efficiency of Utilization of Allied Mining Enterprises Waste. The Social Sciences, 10 (5), 682–686.
- Golik, V., Doolin, A., Komissarova, M., Doolin, R. (2015). Evaluating the Effectiveness of Utilization of Mining Waste. International Business Management, 9 (5), 1993–5250.
- Golik, V., Komashchenko, V., Morkun, V. (2015). Feasibility of using the mill tailings for preparation of self-hardening mixtures. Metallurgical and Mining Industry, 3, 38–41.
- Golik, V., Komashchenko, V., Morkun, V. (2015). Innovative technologies of metal extraction from the ore processing mill tailings and their integrated use. Metallurgical and Mining Industry, 3, 49–52.
- Khint, I. A. (1981). UDA- tekhnologiia: problemy i perspektivy. Tallin, 87.
- Sleptsov, M. N., Azimov, R. Sh., Mosinets, V. N. (1986). Podzemnaia razrabotka mestorozhdenii tsvetnykh i redkikh metallov. Moscow: Nedra, 206.
- Liashenko, V. I., Golik, V. I., Kolokolov, O. V. (1994). Sozdanie i vnedrenie prirodo- i resursosberegaiuschikh tekhnologii podzemnoi razrabotki mestorozhdenii slozhnoi struktury. Izv. vuzov. Gornyi zhurnal, 4, 31–37.
- Liashenko, V. I., Golik, V. I. (2006). Prirodookhrannye tekhnologii podzemnoi razrabotki uranovykh mestorozhdenii. Gornyi zhurnal, 2, 89–92.
- Liashenko, V. I., Golik, V. I., Kozyrev, E. N. (2008). Kombinirovaannye tekhnologii dobychi poleznykh iskopaemykh s podzemnym vyschelachivaniem. Gornyi zhurnal, 12, 37–40.
- Yuan, Y., Bolan, N., Prévoteau, A., Vithanage, M., Biswas, J. K., Ok, Y. S., Wang, H. (2017). Applications of biochar in redox-mediated reactions. Bioresource Technology, 246, 271–281. doi: http://doi.org/10.1016/j.biortech.2017.06.154
- Kotenko, E. A., Mosinets, V. N. (1995). Radiatsionno-ekologicheskaia bezopasnost pri dobyche i pererabotke uranovykh rud. Gornyi zhurnal, 7, 32–36.
- Lomonosov, G. G., Polonik P. I., Abdalakh, Kh. (2000). Sovershenstvovanie tekhnologii ochistnykh rabot na osnove primeneniia pastoobraznykh zakladochnykh materialov. Gornyi zhurnal, 2, 21–23.
- Chernov, A. P. (Ed.) (2001). Dobycha i pererabotka uranovikh rud v Ukraine. Kyiv: Adef – Ukraina, 238.
- Kvitka, V. V., Sergeev, V. E., Troter, K. et. al. (2001). Tverdeiuschie zakladochnye smesi povyshennoi plotnosti. Gornyi zhurnal, 5, 33–35.
- Lottermoser, B. (2012). Mine Wastes: Characterization, Treatment and Environmental Impacts. New York: Springer, 400.
- Maanju, S. K. (2013). Impact of Mining Industry on Environmental Fabric -A Case Study of Rajasthan State in India. IOSR Journal Of Environmental Science, Toxicology And Food Technology, 6 (2), 8–13. doi: http://doi.org/10.9790/2402-0620813
- Liashenko, V. I., Franchuk, V. P. (2017). Hardening stowage mixture components activation efficiency improvement in vibration pipeline transport plants. Izvestiia vysshikh uchebnykh zavedenii. Gornyi zhurnal, 4, 92–100.
- Lyashenko, V. I., Golik, V. I. (2017). Scientific and engineering supervision of uranium production development. achievements and challenges. Mining informational and analytical bulletin, 7, 137–152. doi: http://doi.org/10.25018/0236-1493-2017-7-0-137-152
- Chowdhury, S. R., Yanful, E. K., Pratt, A. R. (2014). Recycling of nickel smelter slag for arsenic remediation - an experimental study. Environmental Science and Pollution Research, 21 (17), 10096–10107. doi: http://doi.org/10.1007/s11356-014-2892-x
- Modaihsh, A. S., Mahjoub, M. O., Nadeem, M. E. A., Ghoneim, A. M., Al-Barakah, F. N. (2016). The Air Quality, Characterization of Polycyclic Aromatic Hydrocarbon, Organic Carbon, and Diurnal Variation of Particulate Matter over Riyadh City. Journal of Environmental Protection, 7 (9), 1198–1209. doi: http://doi.org/10.4236/jep.2016.79107
- Beiyuan, J., Awad, Y. M., Beckers, F., Tsang, D. C. W., Ok, Y. S., Rinklebe, J. (2017). Mobility and phytoavailability of As and Pb in a contaminated soil using pine sawdust biochar under systematic change of redox conditions. Chemosphere, 178, 110–118. doi: http://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2017.03.022
- Deng, D. Q., Liu, L., Yao, Z. L., Song, K. I.-I. L., Lao, D. Z. (2017). A practice of ultra-fine tailings disposal as filling material in a gold mine. Journal of Environmental Management, 196, 100–109. doi: http://doi.org/10.1016/j.jenvman.2017.02.056
- Vrancken, C., Longhurst, P. J., Wagland, S. T. (2017). Critical review of real-time methods for solid waste characterisation: Informing material recovery and fuel production. Waste Management, 61, 40–57. doi: http://doi.org/10.1016/j.wasman.2017.01.019
- Cheng, Y., Jiang, H., Zhang, X., Cui, J., Song, C., Li, X. (2017). Effects of coal rank on physicochemical properties of coal and on methane adsorption. International Journal of Coal Science & Technology, 4 (2), 129–146. doi: http://doi.org/10.1007/s40789-017-0161-6
- Paul, A., Ramachandra Murthy, V. M. S., Prakash, A., Singh, A. K. (2018). Estimation of Rock Load in Development Workings of Underground Coal Mines – A Modified RMR Approach. Current Science, 114 (10), 2167–2174. doi: http://doi.org/10.18520/cs/v114/i10/2167-2174
- Soroka, M. N., Savelev, Iu. Ia. (2004). Perspektivy utilizatsii khvostov gidrometallurgicheskogo peredela i droblennykh gornykh porod v vyrabotannoe prostranstvo uranodobyvaiuschikh shakht Ukrainy. Metallurgicheskaia i gornorudnaia promyshlennost, 5, 91–94.
- Gusev, Iu. P., Berezikov, E. P., Krupnik, L. A. et. al. (2008). Resursosberegaiuschie tekhnologii dobychi rudy na Malevskom rudnike Zyrianovskogo GOKa (AO «Kaztsink»). Gornyi zhurnal, 11, 20–22.
- Kutepov, Iu. I., Kutepova, N. A., Zharikov, V. P. (2011). Inzhenerno–geologicheskoe i ekologicheskoe obosnovanie rekultivatsii gidrootvalov Kuzbassa. Gornyi informatsionno-analiticheskii biulleten, 2, 34–42.
- Trubetskoy, K. N., Kaplunov, D. R., Ryl’nikova, M. V. (2012). Problems and prospects in the resource-saving and resource-reproducing geotechnology development for comprehensive mineral wealth development. Journal of Mining Science, 48 (4), 688–693. doi: http://doi.org/10.1134/s1062739148040132
- Averianov, K. A., Angelov, V. A., Akhmedianov, I. Kh., Rylnikova, M. V. (2012). Razvitie klassifikatsii tekhnogennogo syria gornykh predpriiatii i obosnovanie tekhnologii ego aktivnoi utilizatsii. Gornyi informatsionno-analiticheskii biulleten, 5, 208–213.
- Bratukhina, N. A., Plotnikov, I. S.. Demchenko, I. I. (2015). Selection of the optimal values of the parameters of the screen with the cable moving field. Izvestiia vuzov. Gornyi zhurnal, 3, 111–118.
- Komaschenko, V. I. (2016). Creating blasting technology which decreasing environmental detrimental effect. Izvestiia Tulskogo gosudarstvennogo universiteta. Nauki o Zemle, 1, 34–43.
- Kaplunov, D. R., Radchenko, D. N. (2017). Design philosophy and choice of technologies for sustainable development of underground mines. Gornyi Zhurnal, 11, 52–59. doi: http://doi.org/10.17580/gzh.2017.11.10
- Lyashenko, V. I., Dyatchin, V. Z., Lisovoy, I. A. (2018). Increase of Environmental Safety of Mining Production on the Basis of Waste Utilization of Extraction and Processing of Ore Raw Materials. Ecology and Industry of Russia, 22 (4), 4–10. doi: http://doi.org/10.18412/1816-0395-2018-4-4-10
- Krupskaya, L. T., Golubev, D. A., Rastanina, N. K., Filatova, M. Y. (2019). Reclamation of tailings storage surface at a closed mine in the Primorsky Krai by bio remediation. Mining Informational and Analytical Bulletin, 9, 138–148. doi: http://doi.org/10.25018/0236-1493-2019-09-0-138-148
- Volkov, E. P., Anushenkov, A. N. (2019). Developing the technology of mine stowing with processing tailings based hardening blends. Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedenii gornyi zhurnal, 7, 5–13. doi: http://doi.org/10.21440/0536-1028-2019-7-5-13
- Lyashenko, V. I., Khomenko, O. E. (2019). Enhancement of confined blasting of ore. Mining Informational and Analytical Bulletin, 11, 59–72. doi: http://doi.org/10.25018/0236-1493-2019-11-0-59-72
- Liashenko, V. I., Golik, V. I. (2020). Combined geotechnologies for preconcentration of ore reserves by leaching of metals from ore raw materials. Marksheideriia i nedropolzovanie, 2 (106), 16–23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vasil Lyashenko, Oleh Khomenko, Fedor Topolnij, Olha Helevera
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.