Моделювання технологічних параметрів ниткових з’єднувань деталей одягу для професійного спортивного фехтування

Автор(и)

  • Julia Kharchenko Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0002-8988-9277
  • Larysa Bilotska Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0003-4077-4417

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.202199

Ключові слова:

фехтувальний одяг, якість ниткових з’єднувань, міцність швів, деформація швів, контроль якості.

Анотація

Об’єктом поданого дослідження є технологічний процес виготовлення одягу для професійного спортивного фехтування. Предметом дослідження є якість ниткових з’єднувань, які регламентуються технічними вимогами та вимагають особливої уваги під час проектування асортименту одягу для спортсменів-фехтувальників.

Методологія дослідження спирається на аналіз наукової літератури, вимірювання механічних властивостей та моделювання технологічних параметрів ниткових з’єднувань деталей фехтувального одягу. З метою визначення впливу кількості стібків на розривальне зусилля та повздовжню деформацію ниткових з’єднувань одягу для фехтування застосовано математичне моделювання технологічного процесу виготовлення з використанням методу планування експерименту. Вибір плану експерименту пов'язаний з визначенням числа експериментальних точок і такого розміщення їх у факторному просторі, який дозволить при порівняно невеликій кількості дослідів отримати необхідну інформацію для прийняття рішення. У ході дослідження застосовано методи визначення розривального зусилля та повздовжної деформації швів. Особливістю дослідження є визначення раціональних технологічних параметрів ниткових з’єднувань за умови збереження необхідної межі міцності та визначеного рівня повздовжньої деформації. Раціональними параметрами кількості стібків в зшивально-обметувальній та оздоблювальній строчках настрочного шва для досліджуваних матеріалів фехтувального одягу пропонуються такі, за яких розривальне зусилля шва ≥970 Н, а повздовжня деформація не перевищує ±2,0 %, а саме: t–(5,0÷6,5) стібків/10 мм, h–(3,0÷3,5) стібків/10 мм.

Отримані результати доводять можливість застосування методів математичного моделювання для прогнозування якості ниткових з’єднувань деталей одягу для професійного спортивного фехтування. Даний підхід має практичну значущість та може бути застосований як на етапі проектування технології виготовлення одягу під час вибору режимів обробки нових матеріалів, так і на етапі виготовлення та контролю якості виконаних операцій.

Біографії авторів

Julia Kharchenko, Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Науковий співробітник

Аналітично-дослідна випробувальна лабораторія «Текстиль-ТЕСТ»

Larysa Bilotska, Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Посилання

  1. Chen, T. L.-W., Wong, D. W.-C., Wang, Y., Ren, S., Yan, F., Zhang, M. (2017). Biomechanics of fencing sport: A scoping review. PLOS ONE, 12 (2), e0171578. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0171578
  2. Frère, J., Göpfert, B., Nüesch, C., Huber, C., Fischer, M., Wirz, D., Friederich, N. F. (2010). Kinematical and EMG-Classifications of a Fencing Attack. International Journal of Sports Medicine, 32 (1), 28–34. doi: http://doi.org/10.1055/s-0030-1267199
  3. Laputin, A. M., Hamalii, V. V., Arkhypov, O. A. et. al. (2005). Biomekhanika sportu. Kyiv: Olimpiiska literatura, 320.
  4. Wylde, J. M., Tan, F. H. Y., O’Donoghue, G. P. (2013). A time-motion analysis of elite women’s foil fencing. International Journal of Performance Analysis in Sport, 13 (2), 365–376. doi: http://doi.org/10.1080/24748668.2013.11868654
  5. Mezhdunarodnye pravila provedeniia sorevnovanii po fekhtovaniiu. Available at: http://nffu.org.ua
  6. Roi, G. S., Bianchedi, D. (2008). The science of fencing: Implications for performance and injury prevention. Sports Medicine, 38 (6), 465–481. doi: http://doi.org/10.2165/00007256-200838060-00003
  7. Barth, B. (2006). The Complete Guide to Fencing. Meyer & Meyer Verlag.
  8. Kharchenko, Yu. M., Dmytrenko, L. A., Bilotska, L. B., Statsenko, V. V., Ocheretna, L. V. (2016). Research of shape stability of the knitted fabric for fencing clothing under dynamic and static loads. Technology Audit and Production Reserves, 5 (3 (31)), 38–46. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.81202
  9. Beskin, N., Galavska, L. (2014). Research of knit for fencing suits on resistance against perforation. Book of Proceedings. 47th International Congress IFKT. Izmir, 50–54.
  10. Gurarda, A. (2019). Seam Performance of Garments. Textile Manufacturing Processes. doi: http://doi.org/10.5772/intechopen.86436
  11. Song, G. (Ed.) (2011). Improving Comfort in Clothing. Woodhead Publishing, 496. doi: http://doi.org/10.1533/9780857090645
  12. Koketkin, P. P., Safronova, I. V., Kochegura, T. N. (1989). Puti uluchsheniia kachestva izgotovleniia odezhdy. Moscow: Legprombytizdat, 240.
  13. Gurarda, A., Meric, B. (2005). Sewing Needle Penetration Forces and Elastane Fiber Damage during the Sewing of Cotton/Elastane Woven Fabrics. Textile Research Journal, 75 (8), 628–633. doi: http://doi.org/10.1177/0040517505057640
  14. Rajput, B., Kakde, M., Gulhane, S., Mohite, S., Raichurkar, P. P. (2018). Effect of sewing parameters on seam strength and seam efficiency. Trends in Textile Engineering and Fashion Technology, 4 (1), 4–5. doi: http://doi.org/10.31031/tteft.2018.04.000577
  15. Bubonia, J. E. (2014). Apparel Quality. Fairchild Books, 350. doi: http://doi.org/10.5040/9781501303265
  16. Pozdniakov, B. P. (1933). Raschet prochnosti shvov. Moscow: Gizlegprom, 100.
  17. Bedenko, V. E., Polushkin, A. A. (2003). Raschetnyi metod prognozirovaniya prochnosti nitochnyh soedinenii. Tekhnicheskii tekstil, 7. Available at: http://rustm.net/catalog/article/556.html
  18. Bedenko, V. E., Polushkin, A. A. (2003). Prochnost petel na razryv. Tekhnicheskii tekstil, 6. Available at: http://rustm.net/catalog/article/631.html
  19. Levkov, K. L., Figovskii, O. V. (2012). Innovatsionnyi protsess i innovatsionnyi inzhener. Inzhenernyi vestnik Dona, 2, 787–799.
  20. Chizhik, M. A., Volkov, V. Ia. (2012). Graficheskie optimizatsionnye modeli mnogoparametricheskikh tekhnologicheskikh protsessov legkoi promyshlennosti. Inzhenernyi vestnik Dona, 2, 87–94.
  21. Slizkov, A. M., Shcherban, V. V., Krasnytskyi, S. M. et. al. (2013). Prohnozuvannia fizyko-mekhanichnykh vlastyvostei tekstylnykh materialiv pobutovoho pryznachennia. Kyiv: KNUTD, 223.
  22. Bilotska, L. B., Bilei-Ruban, N. V. (2006). Zastosuvannia matematychnykh modelei pry rozviazanni zadach optymizatsii protsesiv shveinoho vyrobnytstva. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 3, 7–9.
  23. Tikhomirov, V. B. (1974). Planirovanie i analiz eksperimenta (pri provedenii issledovanii v legkoi i tekstilnoi promyshlennosti). Moscow: Legkaia industriia, 262.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-05

Як цитувати

Kharchenko, J., & Bilotska, L. (2020). Моделювання технологічних параметрів ниткових з’єднувань деталей одягу для професійного спортивного фехтування. Technology Audit and Production Reserves, 2(3(52), 31–34. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.202199

Номер

Том 2 № 3(52) (2020): Хімічна інженерія

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Julia Kharchenko, Larysa Bilotska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.