Дослідження безробіття в умовах трансформації ринку праці
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.202439Ключові слова:
трансформація соціально-трудових відносин, ринок праці, молодіжне безробіття, прекарізація, нестандартна зайнятість, технологічне оновленняАнотація
Об’єктом дослідження є ринок праці, який зазнає суттєвих трансформацій під впливом технологічних та структурних змін, глобальних та демографічних тенденцій. У цьому контексті слід особливу увагу приділити такому важливому аспекту, як молодіжне безробіття, виявити його особливості. Предметом аналізу стали питання класифікації причин виникнення та розвитку безробіття, моделі поведінки молоді на ринку праці, що проявляються в поширенні таких явищ, як дистанційна зайнятість, новітні форми зайнятості, самозайнятість, соціальне відчуження молоді тощо. Методологія міждисциплінарного підходу до аналізу молодіжного безробіття дозволила виявити та охарактеризувати не тільки його стан та структуру, але й виявити особливості моделей поведінки молоді на ринку праці. Висновок стосовно зростання та актуалізації нестійкості зайнятості, зниження цінності праці серед молоді, розмивання меж між зайнятістю та безробіттям, як результату сучасних трансформацій ринку праці, актуалізує потребу пошуку нової молодіжної політики. Аналізуючи чинники, що продукують зростання молодіжного безробіття та поширення нестандартних форм зайнятості, слід зазначити потребу їх постійного врахування в інституційному середовищі сучасної економіки. Обґрунтовано основні прояви соціально економічних трансформацій ринку праці. Доведено, що ефективне включення молоді в суспільне виробництво знаходиться в площині формування інноваційної моделі соціально-трудових відносин на базі реформування та створення регулюючих інститутів. Без розробки та впровадження ефективних і взаємопов'язаних інституційних механізмів управління молодіжним ринком праці неможливе систематичне та комплексне підвищення рівня зайнятості молоді. В роботі запропоновано створення системи інститутів, основна діяльність яких буде спрямована на стимулювання молодіжної зайнятості, виявлення прихованої зайнятості та безробіття молоді, працевлаштування, перепідготовка, робота з обдарованою молоддю, соціальні гарантії тощо. Завдяки цьому забезпечується можливість жорсткого контролю стану молодіжного безробіття, швидкого реагування та здійснення оперативних та дієвих заходів для його подоланняПосилання
- Boltanski, L., Kiapello, E.; Fokin, S. (Ed.) (2011). Novii dukh kapitalizma. Novii dukh kapitalizma. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie, 976.
- Ricceri, M.; Hepp, R., Riesinger, R., Kergel, D. (Eds.) (2016). Social Precarity and Labor Markets Reforms in Europe. Verunsicherte Gesellschaft. Prekarisierung und soziale Entkopplung – transdisziplinäre Studien. Wiesbaden: Springer, 35–54. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-658-12902-6
- Richcheri, M. (2015). Sotsialnaia prekarizatsiia i ustoichivoe razvitie: razmyshleniia na temu opasnykh protivorechii. Uroven zhizni naseleniia regionov Rossii, 1 (195), 3–37.
- Kolot, A. M. (2012). Asymetrii rozvytku sotsialno-trudovoi sfery: proiavy, prychyny, peredumovy podolannia. Aktualni problemy ekonomiky, 6, 205–211.
- Yemelianenko, L. M., Onikiienko, V. V., Tkachenko, L. H. (2007). Rozvytok rynku pratsi Ukrainy: tendentsii ta perspektyvy. Kyiv: NAN Ukrainy, 285.
- Wulfgramm, M. (2011). Can activating labour market policy offset the detrimental life satisfaction effect of unemployment? Socio-Economic Review, 9 (3), 477–501. doi: http://doi.org/10.1093/ser/mwr006
- Goldring, L., Landolt, P. (2011). Caught in the Work–Citizenship Matrix: the Lasting Effects of Precarious Legal Status on Work for Toronto Immigrants. Globalizations, 8 (3), 325–341. doi: http://doi.org/10.1080/14747731.2011.576850
- Kittur, A., Nickerson, J. V., Bernstein, M., Gerber, E., Shaw, A., Zimmerman, J. et. al. (2013). The future of crowd work. Proceedings of the 2013 Conference on Computer Supported Cooperative Work – CSCW ’13, 1301–1318. doi: http://doi.org/10.1145/2441776.2441923
- Bauman, Z.; Inozemtseva, V. L. (Ed.) (2005). Individualizirovannoe obschestvo. Moscow: Logos, 390.
- Beck, U. (2000). Brave New World of Work. Cambridge; Malden: Blackwell Publishers; Polity Press, 202.
- Kokhan, V. P. (2013). Nestandartna zainiatist v Ukraini: vyklyky chasu. Pravo ta innovatsiine suspilstvo, 1, 173–187.
- Kolot, A. M. (2009). Transformatsiia instytutu zainiatosti yak skladova hlobalnykh zmin u sotsialno-trudovii sferi. Ukraina: aspekty pratsi, 8, 3–14.
- Pro zainiatist naselennia (2012). Zakon Ukrainy No. 5067-VI. 05.07.2012. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 63, St. 256.
- Deakin, S., Wilkinson, F. (2006). The Law of the Labour Market: Industrialization, Employment, and Legal Evolution. Industrial & Labor Relations. doi: http://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198152811.001.0001
- Kuchin V. Vsemirnaia volnovaia istoriia ot 1800g. Do 1849g. Vol. 1. Part 3. Available at: http://www.litmir.me/br/?b=429381&p1
- Rozevatov, G. A. (2014). Fleksibilizatsiia rynka truda i zaniatosti kak osnova poiavleniia nestandartnoi zaniatosti. Vestnik Povolzhskoi akademii gosudarstvennoi sluzhby, 2 (41). Available at: https://ssrn.com/abstract=2445844
- Novak, I. M. (2016). Sotsialni innovatsii na rynku pratsi: fleksybilizatsiia ta prekaryzatsiia zainiatosti v Ukraini. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (30), 92–97.
- Kokhan, V. P. (2013). Nestandartna zainiatist v Ukraini: vyklyky chasu. Pravo ta innovatsiine suspilstvo, 1, 173–187.
- Gimpelson, V. E., Kapeliushnikov, R. I. (2006). Nestandartnaia zaniatost v rossiiskoi ekonomike. Moscow: Izdatelskii dom GU VSHE, 7–14. Available at: https://publications.hse.ru/chapters/71310845
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Tetiana Romanika
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.