Маркетингові дослідження та проектування функції якості в процесі виробництва інноваційного продукту оздоровчого призначення

Автор(и)

  • Yana Biletska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0001-8060-6579
  • Mykola Pysarevskiy Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-3981-5149
  • Olena Sokolovska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-6422-8915
  • Larisa Grigorova-Berenda Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-8091-4333

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.203738

Ключові слова:

маркетингові дослідження, QFD-методологія, будинок якості, продукти оздоровчого призначення, споживчі переваги, кисломолочні вироби.

Анотація

Об’єктом експерименту були 600 осіб, потенційні споживачі кисломолочних виробів. Із них 210 практично здорові та 390, які мають певні захворювання. Предметом дослідження були їх споживчі переваги відносно появи на ринку інноваційного продукту оздоровчого призначення. Однією із проблем сьогодення є незаповненість ринку продуктами харчування для осіб на спеціальному дієтичному харчуванні.

В ході дослідження встановлено, що 20 % із числа опитаних майже щоденно споживають йогурти питні класичні. 15, 13 та 12 % респондентів щоденно споживають творог, сметану та йогурти із злаковими наповнювачами (відповідно). 10 % опитаних віддають перевагу споживанню ацидофіліну та кефіру. 9 % респондентів віддають перевагу молочнокислому продукту – ряженка. По 8 % респондентів щоденно споживають простоквашу та аерін. 2 % від числа опитаних споживають біфілайф. Встановлено, що серед опитаних не користуються широким попитом йогурти із вмістом каротина, лецитина та вироби на основі соєвого молока (по 3 %). Споживач віддає перевагу йогурту із вмістом зародків пшениці та висівками (18 %). 17 % респондентів споживають йогурти із замінниками цукру. 13 % віддають перевагу виробам, у складі яких присутні вітаміни. 10 % споживають йогурти із вмістом мікроелементів. 7 та 6 % (відповідно) опитаних віддають перевагу йогурту із вмістом антиоксидантів та ентеросорбентів. По 5 % споживних переваг отримали знежирені вироби та вироби із вмістом харчових волокон. Спроектувавши функцію якості QFD-моделі (Total Quality Management – QFD) встановлено, що споживач хоче бачити на полиці йогурт із вмістом біфідобактерій, звичними смаковими характеристиками, безпечний при споживанні та за невисокою ціною.

У порівнянні з аналогічними відомими способами виробництва йогурту, спроектований продукт може приносити максимальні прибутки підприємству-виробнику, за рахунок випуску нової продукції, яка буде максимально задовольняти вимоги споживачів.

Біографії авторів

Yana Biletska, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи

Mykola Pysarevskiy, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи

Olena Sokolovska, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра міжнародної електронної комерції та готельно-ресторанної справи

Larisa Grigorova-Berenda, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра міжнародних економічних відносин імені Артура Голікова

Посилання

  1. Mardar, M. R., Zhyhunov, D. O., Ustenko, I. A. (2015). Designing of a new cereal product in accordance with consumer preferences. Technology Audit and Production Reserves, 2 (6 (22)), 67–72. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.41755
  2. Rusanova, S. V., Sabina, O. O., Kovalenko, S. M. (2009). Doslidzhennia rynku yak osnovna skladova rozghortannia funktsii yakosti (QFD). Upravlinnia, ekonomika ta zabezpechennia yakosti v farmatsii, 6 (8), 51–58.
  3. Matison, V. A., Demidova, N. A. (2012). Primenenie metoda razvertyvaniya funkcii kachestva dlya konstruirovaniya produkta v pishchevoi promyshlennosti. Pishchevaya promyshlennost, 4, 44–45.
  4. Mardar, M., Zhygunov, D., Znachek, R. (2016). QFD methodology to develop a new health-conducive grain product. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (80)), 42–47. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65725
  5. Biletska, Y., Plotnikova, R., Danko, N., Bakirov, M., Chuiko, M., Perepelytsia, A. (2019). Substantiation of the expediency to use iodine-enriched soya flour in the production of bread for special dietary consumption. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (101)), 48–55. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.179809
  6. Biletska, Y., Plotnikova, R., Skyrda, O., Bakirov, M., Iurchenko, S., Botshtein, B. (2020). Devising a technology for making flour from chickpea enriched with selenium. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (11 (103)), 50–58. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.193515
  7. Ryzhkova, T., Bondarenko, T., Dyukareva, G., Biletskaya, Y. (2017). Development of a technology with an iodine-containing additive to produce kefir from goat milk. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (87)), 37–44. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103824
  8. Ponomarev, S. V., Mishchenko, S. V., Belobragin, V. Ya., Samorodov, V. A. et. al. (2005). Upravlenie kachestvom produkcii. Instrumenty i metody menedzhmenta kachestva. Moscow: RIA. «Standarty i kachestvo», 248.
  9. De Pelsmaeker, S., Gellynck, X., Delbaere, C., Declercq, N., Dewettinck, K. (2015). Consumer-driven product development and improvement combined with sensory analysis: A case-study for European filled chocolates. Food Quality and Preference, 41, 20–29. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodqual.2014.10.009
  10. Cardoso, J. de F., Casarotto Filho, N., Cauchick Miguel, P. A. (2015). Application of Quality Function Deployment for the development of an organic product. Food Quality and Preference, 40, 180–190. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodqual.2014.09.012
  11. Suvorova, L. A., Tsvirov, R. P. (2005). Primenenie metodologii QFD i statisticheskikh metodov v upravlenii kachestvom produktsii na promyshlennom predpriiatii. Kachestvo, innovatsii, obrazovanie, 2, 72–78.
  12. Benner, M., Linnemann, A. R., Jongen, W. M. F., Folstar, P. (2003). Quality Function Deployment (QFD) – can it be used to develop food products? Food Quality and Preference, 14 (4), 327–339. doi: http://doi.org/10.1016/s0950-3293(02)00129-5
  13. Cohen, L. (1995). Quality Function Deployment: How to Make QFD Work for You. Addison Wesley Longman, 368.
  14. Akao, Y. (1990). Quality Function Deployment (QFD). Integrating customer requirements into product design. Portland: Productivity Press, 369.
  15. Misuno, S., Akao, Y. (1994). QFD. The customer-driven approach to quality planning and deployment. Tokyo: Asian Productivity Organization, 365.
  16. Biletska, Y., Bilovska, O., Zaitseva, А. (2019). Design of new food for diet purposes according to consumer preferences. Technology Audit and Production Reserves, 6 (4 (50)), 21–25. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.185931
  17. Biletska, Y., Perepelytsia, A., Bilovska, O. (2020). Determination of consumer preferences of different groups of food. EUREKA: Social and Humanities, 1, 23–26. doi: http://doi.org/10.21303/2504-5571.2020.001136

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Biletska, Y., Pysarevskiy, M., Sokolovska, O., & Grigorova-Berenda, L. (2020). Маркетингові дослідження та проектування функції якості в процесі виробництва інноваційного продукту оздоровчого призначення. Technology Audit and Production Reserves, 3(4(53), 41–44. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.203738

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи