Створення мережі громадського моніторингу атмосферного повітря та інформування населення

Автор(и)

  • Yuriy Holik Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0002-5429-6746
  • Nataliia Maksiuta Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0002-0256-6986

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.210376

Ключові слова:

атмосферне повітря, забруднення PM2, 5 та PM10, датчики виміру, сітка міста, інформування населення, мережа спостережень.

Анотація

Об’єктом дослідження є моніторинг стану забруднення атмосферного повітря агломерацій з подальшим інформуванням населення. Моніторинг стану атмосферного повітря міста має вагоме значення як на державному рівні, так і для громадськості. В даній роботі громадський моніторинг атмосферного повітря створено на прикладі міста Полтава (Україна). Створення мережі громадського моніторингу стану забруднення атмосферного повітря міста передбачає проведення незалежного спостереження за забрудненням повітря, беручи за основу постанови та інші керівні документи щодо якості атмосферного повітря. Відповідно до існуючих вимог, державний моніторинг атмосферного повітря має ряд недоліків, а саме:

– відсутність проведення моніторингу завислих речовин, в тому числі PM2,5 та PM10;

– проведення моніторингу забруднення атмосферного повітря на стаціонарних постах спостереження здійснюється максимум 4 рази на добу;

– відсутність системи інформування населення щодо стану повітря в місті, в особливості забруднення PM2,5 та PM10;

– відсутність автоматизованих систем аналізу якості повітря, тобто моніторинг проводиться методом відбору проб. На відміну від проведення державного спостереження, громадський моніторинг забезпечить не лише інформування населення, його залучення до моніторингу, а і підвищить екологічну свідомість, відповідальність, та створить додатковий інструмент контролю за забрудненням повітряного середовища. Для ефективного функціонування мережі громадського моніторингу розроблено правила щодо проведення громадського контролю стану забруднення атмосферного повітря міста з описом розташування датчиків забруднень, їх роботи та основних вимог. Також розроблено сайт на основі бази даних щодо проведеного моніторингу, що відображає результати громадського моніторингу. Беручи до уваги, що якщо база даних містить дані показників встановлених датчиків (точкові виміри), то сайт для інформування населення є візуалізацією результатів контролю по всій території міста, тобто виступить моделлю розподілу забруднень в атмосферному повітрі міста.

Біографії авторів

Yuriy Holik, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теплогазопостачання, вентиляції та енергетики

Nataliia Maksiuta, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Аспірант

Кафедра прикладної екології та природокористування

Посилання

  1. Wan, K., Shackley, S., Doherty, R. M., Shi, Z., Zhang, P., Golding, N. (2020). Science-policy interplay on air pollution governance in China. Environmental Science & Policy, 107, 150–157. doi: http://doi.org/10.1016/j.envsci.2020.03.003
  2. Golik, Y., Illiash, O., Chuhlib, Y., Maksiuta, N. (2020). Environmental Areas of Poltava Planning Development. Proceedings of the 2nd International Conference on Building Innovations, 375–383. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-42939-3_38
  3. Payne-Sturges, D. C., Schwab, M., Buckley, T. J. (2004). Closing the research loop: a risk-based approach for communicating results of air pollution exposure studies. Environmental Health Perspectives, 112 (1), 28–34. doi: http://doi.org/10.1289/ehp.6354
  4. Maksiuta, N., Golik, Y. (2019). Comparative Analysis of Pollution of Atmospheric Air in Cities (an Example of Leipzig and Poltava). Lecture Notes in Civil Engineering, 260–267. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-27011-7_33
  5. Morello-Frosch, R., Brody, J. G., Brown, P., Altman, R. G., Rudel, R. A., Pérez, C. (2009). Toxic ignorance and right-to-know in biomonitoring results communication: a survey of scientists and study participants. Environmental Health, 8 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1476-069x-8-6
  6. Pebesma, E. J. (2001). Gstat user's manual. Utrecht, 103.
  7. Mendes, J. F. G., Silva, L. T., Ribeiro, P., Magalhães, A. (2009). An urban environmental monitoring and information system. Air Pollution XVII. doi: http://doi.org/10.2495/air090101
  8. Hurley, P. J. (1999). The air pollution model (TAPM) version 1: Technical description and examples. Aspendale, 57.
  9. Sofiev, M., Vira, J., Prank, M., Soares, J., Kouznetsov, R. (2013). An outlook of System for Integrated modeLling of Atmospheric coMposition SILAM v.5. NATO Science for Peace and Security Series C: Environmental Security, 397–400. doi: http://doi.org/10.1007/978-94-007-5577-2_67
  10. Perelik prohramnykh produktiv v haluzi okhorony atmosfernoho povitria. Available at: https://menr.gov.ua/content/perelik-programnih-produktiv-v-galuzi-ohoroni-atmosfernogo-povitrya.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Holik, Y., & Maksiuta, N. (2020). Створення мережі громадського моніторингу атмосферного повітря та інформування населення. Technology Audit and Production Reserves, 4(3(54), 36–40. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.210376

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи