Адаптація математичної моделі теплових та енергетичних характеристик котлів середнього тиску до реальних умов експлуатації

Автор(и)

  • Volodymyr Zhitarenko Приазовський державний технічний університет вул. Університетська, 7, м. Маріуполь, Україна, 87555, Україна https://orcid.org/0000-0003-1417-5373
  • Volodymyr Bejan Приазовський державний технічний університет вул. Університетська, 7, м. Маріуполь, Україна, 87555, Україна https://orcid.org/0000-0003-4046-5999
  • Oleksij Оstapenko Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-2903-6918

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.210540

Ключові слова:

котлоагрегати середнього тиску, конвективний теплообмін в топці, коефіцієнт ефективності нагріву поверхні.

Анотація

Об’єктом даного дослідження є теплові та енергетичні характеристики котлів середнього тиску теплоелектроцентралі металургійного комбінату, які працюють на загальний паровий колектор. Паливо, що використовується, – суміш доменного та природного газів. Об'ємна частка доменного газу 80–95 %. Характеристики доменного газу непостійні: істотно змінюються елементарний склад, вологість і запиленість.

Розроблена з метою комплексної оптимізації режимів спільної роботи котлів математична модель вимагає адаптації енергетичних характеристик, отриманих розрахунковим шляхом, до реальних умов експлуатації. Адаптація розрахункових енергетичних характеристик проводилася індивідуально на основі теплових балансових випробувань котлів і обліку конструктивних і експлуатаційних особливостей кожного котла. В процесі випробувань була визначена доля конвективної складової теплообміну в топці для розглянутих котлоагрегатів за допомогою нестаціонарного тепломіра. Абсолютне значення щільності теплового потоку визначалося згідно теорії нестаціонарного регулярного нагріву чутливого елементу (ЧЕ). Було встановлено, що по мірі вигорання палива рівень теплових потоків знижується, а при збільшенні теплової долі доменного газу абсолютне значення локальних потоків, що падають, зменшується. Середня доля конвективної складової знаходиться на рівні 15–20 %. Адаптація до реальних умов роботи пароперегрівача та хвостових поверхонь нагріву запропоновано здійснити за допомогою коригуючих емпіричних коефіцієнтів, отриманих при обробці результатів балансових випробувань.

Урахування конвективного теплового потоку в топці дозволяє більш точно визначати параметри теплоносіїв по парогазовому тракту котла, а отже, забезпечується можливість отримання адаптованих енергетичних характеристик котлів. Порівняно з аналітичними розрахунковими залежностями, пропонована методика забезпечує індивідуальний підхід до режимів роботи котлів. Завдяки цьому можливо знизити похибку у визначенні оптимальних рішень менш ніж до 1 %.

Біографії авторів

Volodymyr Zhitarenko, Приазовський державний технічний університет вул. Університетська, 7, м. Маріуполь, Україна, 87555

Старший викладач

Кафедра промислових теплоенергетичних установок та теплопостачання

Volodymyr Bejan, Приазовський державний технічний університет вул. Університетська, 7, м. Маріуполь, Україна, 87555

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра промислових теплоенергетичних установок та теплопостачання

Oleksij Оstapenko, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра холодильної техніки та кондиціювання повітря

Посилання

  1. Gornshtein, V., Miroshnichenko, B., Ponomarev, A. et. al. (1981). Metody optimizatsii rezhimov energosistem. Moscow: Energiia, 336.
  2. Venikov, V., Zhuravlev, V., Filippova, T. (1990). Optimizatsiia rezhimov elektrostantsii i energosistem. Moscow: Energoatomizdat, 352.
  3. Andriuschenko, A., Zmachinskii, A., Poniatov, V. (1974). Optimizatsiia teplovykh tsiklov i protsessov TES. Moscow: Vysshaia shkola, 279.
  4. Andriuschenko, A., Aminov, R. (1983). Optimizatsiia rezhimov raboty i parametrov teplovykh elektrostantsii. Moscow: Vysshaia shkola, 255.
  5. Aminov, R. (1994). Vektornaia optimizatsiia rezhimov raboty elektrostantsii. Moscow: Energoatomizdat, 304.
  6. Kalikhman, I., Voitenko, M. (1979). Dinamicheskoe programmirovanie v primerakh i zadachakh. Moscow: Vysshaia shkola, 125.
  7. Barochkin, E., Zhukov, V., Ulanov, D. (2009). Raspredelenie nagruzki mezhdu turboagregatami teploelektrotsentrali s ispolzovaniem printsipa optimalnosti Belmana. Vestnik IGEU, 3, 11–14.
  8. Madejski, P., Janda, T., Modlinski, N., Nabaglo, D. (2016). A Combustion Process Optimization and Numerical Analysis for the Low Emission Operation of Pulverized Coal-Fired Boiler. Developments in Combustion Technology, 33–76. doi: http://doi.org/10.5772/64442
  9. Maximov, A. (2008). Radiative Heat Transfer In Boiler Furnaces. Lappeenranta, 85. Available at: https://lutpub.lut.fi/bitstream/handle/10024/42028/nbnfi-fe200808041751.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  10. Bordbar, H., Hyppänen, T. (2007). Modeling of Radiation Heat Transfer in a Boiler Furnace. Advanced Studies in Theoretical Physics, 1 (12), 571.
  11. Mehdizadeh, H., Alishah, A., Astani, S. H. (2016). Study on performance and methods to optimize thermal oil boiler efficiency in cement industry. Energy Equipment and Systems, 4 (1), 53–64.
  12. Gómez, A., Fueyo, N., Díez, L. I. (2008). Modelling and simulation of fluid flow and heat transfer in the convective zone of a power-generation boiler. Applied Thermal Engineering, 28 (5-6), 532–546. doi: http://doi.org/10.1016/j.applthermaleng.2007.04.019
  13. Redko, A., Dzhyoiev, R., Davidenko, A., Pavlovskaya, A., Pavlovskiy, S., Redko, I. et. al. (2019). Aerodynamic processes and heat exchange in the furnace of a steam boiler with a secondary emitter. Alexandria Engineering Journal, 58 (1), 89–101. doi: http://doi.org/10.1016/j.aej.2018.12.006
  14. Hashimoto, N., Watanabe, H. (2016). Numerical analysis on effect of furnace scale on heat transfer mechanism of coal particles in pulverized coal combustion field. Fuel Processing Technology, 145, 20–30. doi: http://doi.org/10.1016/j.fuproc.2016.01.024
  15. Zhang, Y., Luo, R., Dou, Y., Zhou, Q. (2018). Combustion Characteristics and NOx Emission through a Swirling Burner with Adjustable Flaring Angle. Energies, 11 (8), 2173. doi: http://doi.org/10.3390/en11082173
  16. Zhang, Y., Li, Q., Zhou, H. (2016). Heat Transfer Calculation in Furnaces. Theory and Calculation of Heat Transfer in Furnaces, 131–172. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-12-800966-6.00005-3
  17. Rahmani, A. (2014). Numerical Investigation of Heat Transfer in 4-Pass Fire-Tube Boiler. American Journal of Chemical Engineering, 2 (5), 65. doi: http://doi.org/10.11648/j.ajche.20140205.12
  18. RD 34.09.155-93. Metodicheskie ukazaniia po sostavleniiu i soderzhaniiu energeticheskikh kharakteristik oborudovaniia teplovykh elektrostantsii (1999). Moscow: SPO ORGRES. Available at: http://docs.cntd.ru/document/1200039161
  19. Trembovlia, V., Finger, E. (1991). Teplotekhnicheskie ispytaniia kotelnykh ustanovok. Moscow: Energoatomizdat, 416.
  20. Danilin, E., Klochkov, V. (1988). Kontrol szhiganiia topliva v promyshlennykh kotelnykh ustanovkakh. Kyiv: Tekhnika, 167.
  21. Teplovoi raschet kotlov (normativnii metod) (1998). Saint Petersburg: NPO TSKTI, 256.
  22. Teplovye ispytaniia kotla PK-14-2M Magnitogorskogo MK. Tekhnicheskii otchet (1988). Leningrad: TSECHM.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Zhitarenko, V., Bejan, V., & Оstapenko O. (2020). Адаптація математичної моделі теплових та енергетичних характеристик котлів середнього тиску до реальних умов експлуатації. Technology Audit and Production Reserves, 4(1(54), 23–30. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.210540

Номер

Розділ

Технології та системи енергопостачання: Оригінальне дослідження