Метод визначення інтегрального показника якості життя населення
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2014.21223Ключові слова:
аналіз, моделі, метод, комплекс критеріїв, оцінка якості життя, інтегральний індікаторАнотація
В даній статті представлено аналіз якості життя населення, який визначається життєвим потенціалом суспільства, соціальних груп, окремих громадян і відповідністю характеристик процесів, засобів, умов і результатів їх життєдіяльності соціально позитивним потребам, цінностям і цілям. На основі аналізу моделей запропоновано інтегральний індикатор, який включає комплекс критеріїв оцінки якості життя.Посилання
- Материалы интернет-сайта Государственного комитета статистики Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www/ URL: http://www.gks.ru/.
- Fromm, E. The Revolution of Hope [Text]/ E. Fromm. – New York – Evanston – London, 1968. – Р. 36.
- Базарова, А. Г. Территориальная дифференциация качества жизни населения республики Бурятия [Текст]: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. геогр. наук./ А. Г. Базарова. – Улан -Удэ, 2001. – С. 11.
- Maitriser le Futur [Text]/ ed. Boris Pregel [Text]. – Paris, 1973. – Р. 47.
- Gabor, D. Innovation: Scientific, Technological and Social [Text]/ D. Gabor. – London: Oxford University Press, 1970. – Р. 51.
- Daniel, J. Deux idees neuves [Text] / J. Daniel // Le nouvel observatuer». – 1971. – Vol. X. – P. 4–10.
- Гаврилова, Т. В. Принципы и методы исследования качества жизни населения [Текст]/ Т. В. Гаврилова // Технологии качества жизни. – 2004. – Т. 4. – № 2.
- Дробышева, В. В. Оценка эффективности региональной программы управления качеством жизни [Текст]: дис. ... канд. экон. наук / В. В. Дробышева. – ТГТУ, 2004. – 174 с.
- Зубрилин, Ю. В. Стратегия повышения качества жизни населения региона [Текст]/ Ю. В. Зубрилин, Н. С. Маликов, С. В. Акимова // Уровень жизни населения регионов России. – 2003. – № 5. – С. 77–78.
- Szalai, A. The quality of life – comparative studies [Text]/ A. Szalai, F. M. Andrews. – Sage, London, 1980. – Р. 8.
- Айвазян, С. А. Интегральные индикаторы качества жизни населения : их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях [Текст]/ С. А. Айвазян. – М. : ЦЭМИ РАН, 2000. – С. 37.
- Materials of the website of the State Statistics Committee of the Russian Federation. Available: http://www.gks.ru/
- Fromm, E. (1968). The Revolution of Hope. New York – Evanston – London, 36.
- Bazarov, A. G. (2001). Territorial differentiation of the quality of life of the population of the republic of Buryatia. Dissertation author's abstract on scientific degree Jobseekers candidate of geographical sciences. Ulan-Ude, 11.
- In: Pregel, B. (1973). Maitriser le Futur. Paris, 47.
- Gabor, D. (1970). Innovation: Scientific, Technological and Social. London: Oxford University Press, 51.
- Daniel, J. (1971). Deux idees neuves. Le nouvel observatuer, Vol. X, 4–10.
- Gavrilova, T. V. (2004). Principles and methods of research quality of life. Quality of Life Technologies, T. 4, № 2.
- Drobysheva, V. V. (2004). Evaluating the effectiveness of the regional program management quality of life. TGTU, 174.
- Zubrilin, Yu. V., Malikov, N. S., Akimova, S. V. (2003). Strategy for improving the quality of life of the region. Living standards in the regions of Russia, № 5, 77-78.
- Szalai, A., Andrews, F. M. (1980). The quality of life – comparative studies. Sage, London, 8.
- Aivazyan, S. A. (2000). Integral indicators of quality of life: their construction and use of socio-economic governance and inter-regional comparisons. Moscow: CEMI, 37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.