Обґрунтування теоретико-методичних аспектів використання інструментів системного аналізу для забезпечення захисту атмосферного повітря

Автор(и)

  • Natalia Bordiug Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-3489-4669
  • Anastasiia Rashchenko Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-7603-072X
  • Irina Korpan Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0002-7116-8420
  • Vitaliy Cherkavsky Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008, Україна https://orcid.org/0000-0003-4631-9095

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.214726

Ключові слова:

атмосферне повітря, очисне обладнання, викиди забруднюючих речовин, ступінь очистки викидів.

Анотація

Об’єктом дослідження є ступінь забруднення атмосферного повітря у результаті роботи підприємств окремих галузей промисловості та технології їх очистки. Одним із пріоритетних завдань є забезпечення екологічної безпеки держави, проте для його виконання необхідно мінімізувати забруднення атмосферного повітря. Для цього варто налагодити повноцінну систему моніторингу, а також модернізувати, підтримувати функціонування та контроль систем очистки повітря, забрудненого в результаті технологічних процесів підприємств різних галузей промисловості. У роботі здійснено розробку методики контролю та вибору очисного обладнання на підприємстві, використовуючи інструменти системного аналізу. Визначено два сценарії організаційно-управлінських дій за цією методикою. Перший сценарій – ступінь очистки викидів понад 90 % – передбачає, що обладнання, наявне на підприємстві, забезпечує задовільний стан повітря, що потрапляє в довкілля в результаті виробничих процесів. У випадку реалізації даного сценарію, головним завданням є підтримка високого рівня очистки викидів підприємства. З цією метою на підприємстві доцільно здійснювати:

– постійний контроль за роботою та станом систем очищення повітря;

– належне технічне обслуговування обладнання (вчасну заміну та очистку фільтрів тощо);

– періодичне навчання та підвищення кваліфікації персоналу підприємства, відповідального за роботу обладнання та основні технологічні процеси підприємства.

Другий сценарій – ступінь очистки викидів до 90 % – передбачає, що обладнання, наявне на підприємстві перебуває у незадовільному стані та не забезпечує належної очистки повітря. У випадку реалізації даного сценарію, алгоритм дій керівництва та головних спеціалістів підприємства має включати такі управлінсько-організаційні дії:

– вивчення та оцінка наукових розробок та наявного на ринку сучасного очисного обладнання;

– порівняння технологічних характеристик альтернативних моделей обладнання та вибір найкращого варіанту з урахуванням нормативних вимог і виробничо-технологічних обмежень;

– прийняття рішення на основі результатів SWOT-аналізу.

Встановлено ефективність розробленої методики на прикладі підприємства м’ясопереробної галузі.

Біографії авторів

Natalia Bordiug, Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Доктор педагогічних наук, доцент

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Anastasiia Rashchenko, Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кандидат економічних наук

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Irina Korpan, Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Vitaliy Cherkavsky, Поліський національний університет, бул. Старий, 7, м. Житомир, Україна, 10008

Кафедра екологічної безпеки та економіки природокористування

Посилання

  1. Chen, F., Chen, Z. (2021). Cost of economic growth: Air pollution and health expenditure. Science of The Total Environment, 755, 142543. doi: http://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.142543
  2. Bordіug, N. S. (2016). Educational, scientific and administrative aspects of environmental monitoring system analysis. ScienceRise, 1 (5 (18)), 4–8. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.59068
  3. Nekos, A. N., Medvedeva, Y. V., Cherkashyna, N. I. (2019). Assessment of environmental risks from atmospheric air pollution in industrially developed regions of Ukraine. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 28 (3), 511–518. doi: http://doi.org/10.15421/111947
  4. Hertig, E. (2020). Health-relevant ground-level ozone and temperature events under future climate change using the example of Bavaria, Southern Germany. Air Quality, Atmosphere & Health, 13 (4), 435–446. doi: http://doi.org/10.1007/s11869-020-00811-z
  5. De Sario, M., Katsouyanni, K., Michelozzi, P. (2013). Climate change, extreme weather events, air pollution and respiratory health in Europe. European Respiratory Journal, 42 (3), 826–843.
  6. Clean Air Programme. Available at: https://ec.europa.eu/environment/air/clean_air/index.htm
  7. Cleaner industry (2018). Available at: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/2a754add-32fb-11e8-b5fe-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-72304101
  8. Hurets, L. L. (2015). Systemnyi pidkhid do upravlinnia ekolohichnoiu bezpekoiu. Problemy ekolohichnoi bezpeky. Kremenchuk, 60.
  9. Pliatsuk, L. D., Hurets, L. L., Polozhii, O. A. (2006). Znyzhennia rivniv ekolohichnykh ryzykiv – umova ratsionalnoho pryrodokorystuvannia. Visnyk Kremenchutskoho derzhavnoho politekhnichnoho universytetu, 6 (41), 127–129.
  10. Les, A., Rashchenko, A. (2019). Resource and energy saving technologies in the activity of small enterprises. International periodic scientific journal, 10 (2), 68–71.
  11. Les, A. V., Rashchenko, A. V. (2017). Rol menedzhmentu ta marketynhu pry zaprovadzhenni tekhnolohii zakhystu navkolyshnoho seredovyshcha. Visnyk ZhNAEU, 2 (1 (59)), 165–172.
  12. Lin, Y., Huang, R., Yao, X. (2021). Air pollution and environmental information disclosure: An empirical study based on heavy polluting industries. Journal of Cleaner Production, 278, 124313. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.124313
  13. Terentieva, A. V. (2014) Systemnyi analiz yak metod ukhvalennia i obgruntuvannia rishen u sferi tsyvilnoho zakhystu. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 8. Available at: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=741

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-31

Як цитувати

Bordiug, N., Rashchenko, A., Korpan, I., & Cherkavsky, V. (2020). Обґрунтування теоретико-методичних аспектів використання інструментів системного аналізу для забезпечення захисту атмосферного повітря. Technology Audit and Production Reserves, 5(3(55), 4–8. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.214726

Номер

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища: Оригінальне дослідження