Дослідження гідроізоляційних екранів підвищеної ефективності для збереження об'єктів культурної спадщини
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.214771Ключові слова:
вапняк черепашник, ін'єкційна гідроізоляція, гідроізоляційний екран, капілярний ефект, математичне моделювання ін’єктування.Анотація
Об'єктом дослідження є технологія влаштування гідроізоляційних екранів будівель і споруд з вапняку-черепашнику. У роботі розглянуті причини порушення гідроізоляції підземних частин будівель з вапняку-черепашнику. Розкриваються проблеми збереження історичних будівель і споруд з вапняку-черепашнику на прикладі наступних будівель в Україні та Молдові:
– Одеський театр опери та балету;
– Будинок Страца;
– Бродська синагога;
– Дім Маразлі;
– Білгород-Дністровська та Бендерська фортеці;
– Башта Вітрів;
– Костел святого Каетана;
– Пороховий льох фортеці Тирасполь;
– Водяний Млин;
– Церква Архангела Михаїла в с. Строенци та багато інших.
На основі методів математичної теорії експерименту побудований комплекс експериментально-статистичних моделей, аналіз яких дозволив оцінити інтенсивність капілярного всмоктування системи «гідроізоляційний екран – вапняк-черепашник» в залежності від глибини ін'єктування, діаметру ін'єктора та кроку його розташування. Запропоновано та обґрунтовано схему розташування шпурів ін'єктування для забезпечення гідроізоляції конструкцій, яка дозволяє на 6–12 % більше заповняти капілярно-пористого простору кладки в порівнянні з іншими схемами.
Прийнята фізична модель поширення ін'єкційного складу в пористій структурі вапняку-черепашнику дозволила проаналізувати глибину, діаметр, крок ін'єктування, які впливають на область поширення розчину в масиві конструкції. Глибина ін'єктування дійсно є однією з найважливіших технологічних характеристик при влаштуванні внутріконструкціонного гідроізоляційного екрана. З технологічної точки зору, ступінь впливу кроку ін'єктування на інтенсивність капілярного влагопереноса є досить високим, так як прямим чином позначається на кількості діючого гідроізоляційного складу в товщі, яка ін'єктується, а також на трудовитрати при виконанні гідроізоляційних робіт. Величина діаметра шпуру не робить значного впливу на досліджуваний показник в рамках обраних умов експерименту.
Посилання
- Scherbina, S. N., Bronik, O. N., Sternik, T. N., Danchenko, G. A., Ivanova, M. V. (2008). Vliianie kapilliarnogo vsasyvaniia vlagi i ee ispareniia na vlagosoderzhanie sten zdanii. Vіsnik ODABA, 32.
- Zarubina, L. P. (2011). Gidroizoliatsiia konstruktsii, zdanii i sooruzhenii. Saint Petersburg: BKHV-Peterburg, 272.
- Poliakov, S. V., Izmailov, Iu. V., Konovodchenko, V. I., Orudzhev F. M., Poliakov, N. D. (1973). Kamennaia kladka iz pilnykh izvestniakov. Kishinev, 344.
- Alber, M., Heiland, J. (2001). Investigation of a Limestone Pillar Failure Part 1: Geology, Laboratory Testing and Numerical Modeling. Rock Mechanics and Rock Engineering, 34 (3), 167–186. doi: http://doi.org/10.1007/s006030170007
- Morad, D., Hatzor, Y. H., Sagy, A. (2019). Rate Effects on Shear Deformation of Rough Limestone Discontinuities. Rock Mechanics and Rock Engineering, 52 (6), 1613–1622. doi: http://doi.org/10.1007/s00603-018-1693-9
- Selvadurai, A. P. S., Głowacki, A. (2017). Stress-Induced Permeability Alterations in an Argillaceous Limestone. Rock Mechanics and Rock Engineering, 50 (5), 1079–1096. doi: http://doi.org/10.1007/s00603-016-1153-3
- Dmitrieva, N. V., Gostrik, A. O. (2016). Analiz innovatsionnykh metodov vosstanovleniia gidroizoliatsii konstruktsii iz izvestniaka-rakushechnika. Vіsnik ODABA, 61, 102–107
- Chan, R. C. (2011). Old Buildings, New Ideas: Historic Preservation and Creative Industry Development as Complementary Urban, Revitalization Strategies. Philadelphia, 175.
- Voznesenskii, V. A., Liashenko, T. V., Ivanov, Ia. P., Nikolov, I. I (1989). EVM i optimizatsiia kompozitsionnykh materialov. Kyiv: Budivelnyk, 240.
- Voznesensky, V., Lyashenko, T. (1998). Experimental-statistical modelling in computational materials science. Odessa: Astroprint, 32.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Nina Dmytriieva, Larisa Trofimova, Kyryliuk Stanislav
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.