Аналіз ефективності методів інтенсифікації в заданих умовах

Автор(и)

  • Viktoria Rubel Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0002-6053-9337
  • Vyacheslav Rubel Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011, Україна https://orcid.org/0000-0002-5418-5595

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.215052

Ключові слова:

соляно-кислотна обробка, гіпано-кислотна обробка, порода колектор, інтенсифікація видобутку флюїду, обводненість, критерій Фішера, множинна регресія.

Анотація

Об'єктом дослідження є процеси інтенсифікації свердловин, а саме кислотні обробки. Проведені в роботі дослідження базуються на впливі кислоти на продуктивний пласт, який представлений вапняками, на збільшенні дебіту свердловини, на зниженні ступеня обводнення, на тривалості ефекту та на додатковому видобутку.

Основна гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність методів інтенсифікації визначається по зміні дебітів і обводненості свердловин до та після проведення обробок. Цей метод оцінки ефективності дозволяє визначити принципову можливість і перспективність застосування того чи іншого виду впливу на привибійну зону пласта (ПЗП). А також послідовність зміни досліджуваних параметрів, що характеризують ефективність різних видів впливу на ПЗП. Однак цей метод не дозволяє визначити кількісного впливу конкретного геолого-фізичного або технологічного фактору на ефективність інтенсифікації свердловин. У разі проведення на високообводнених свердловинах двостадійних обробок, кількість параметрів, від яких може залежати ефективність всього заходу, зростає в кілька разів. У цьому випадку виявлення ступеня впливу того чи іншого фактору на ефективність обробки свердловин можна визначити після проведення багатофакторного статистичного аналізу та побудови математичних моделей.

Розглянуто регресійний аналіз з виявлення впливу геолого-фізичних і технологічних факторів на ефективність проведення інтенсифікації на свердловинах. Показано рівняння, що описують кількісний вплив кожного з розглянутих геолого-технологічних факторів на ефективність обробок свердловин. Отримані рівняння дозволяють підібрати оптимальні умови проведення інтенсифікації свердловин для заданих умов з метою досягнення планованої ефективності.

Показано, що важливу роль при обробці карбонатних порід соляною кислотою відіграє як приріст дебіту, так і об’єм, і тиск закачування кислоти. Але найважливішу роль відіграє ступінь обводнення. У роботі запропоновано використовувати більш складний метод інтенсифікації, який дозволить одночасно зменшити обводненість продукції та збільшити дебіт свердловини.

Біографії авторів

Viktoria Rubel, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра нафтогазової інженерії та технологій

Vyacheslav Rubel, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», пр. Першотравневий, 24, м. Полтава, Україна, 36011

Аспірант

Кафедра нафтогазової інженерії та технологій

Посилання

  1. Antipin, Iu. V., Lysenkov, A. B., Karpov, A. A., Tukhteev, P. M., Ibraev, P. A., Stenechkin, Iu. N. (2007). Intensifikatsiia dobychi nefti iz karbonatnykh plastov. Neftianoe khoziaistvo, 5, 96–98.
  2. Verderevskii, Iu. L., Arefev, Iu. N., Chaganov, M. S., Asmolovskii, B. C., Saifutdinov, F. Kh. (2000). Uvelichenie produktivnosti skvazhin v karbonatnykh kollektorakh sostavami na osnove solianoi kisloty. Neftianoe khoziaistvo, 1, 39–40.
  3. Galliamov, I. M., Vakhitov, T. M., Shafikova, E. A., Apkarimova, G. I., Sudakov, M. S., Samigullin, I. F. et. al. (2008). K probleme primeniaemosti polimernykh sostavov v usloviiakh nizkikh temperatur. Novoe v geologii i razrabotke neftianykh mestorozhdenii Bashkortostana. Ufa: Izd-vo Bashgeproekt, 120, 221–225.
  4. Ivanov, S. I. (2006). Intensifikatsiia pritoka nefti i gaza k skvazhinam. Moscow: OOO Nedra-Biznestsentr, 565.
  5. Gmurman, V. E. (2004). Rukovodstvo k resheniiu zadach po teorii veroiatnostei i matematicheskoi statistike. Moscow: Vysshaia shkola, 390.
  6. Efimova, M. R., Petrova, E. V., Rumiantsev, V. N. (2006). Obschaia teoriia statistiki. Moscow: INFRA-M, 416.
  7. Kolganov, V. I. (2003). Vliianie treschinovatosti karbonatnykh kollektorov na pokazateli ikh razrabotki pri zavodnenii. Neftianoe khaziaistvo, 11, 51–54.
  8. Lysenkov, A. B., Antipin, Iu. V., Stenichkin, Iu. N. (2009). Intensifikatsiia pritoka nefti iz gidrofobizirovannykh karbonatnykh kollektorov s vysokoi obvodnennostiu. Neftianoe khoziaistvo, 6, 36–39.
  9. Mischenko, I. T., Sagdiev, R. F. (2003). Ustanovlenie rezhima ekspluatatsii dobyvaiuschei skvazhiny pri zaboinom davlenii nizhe davleniia nasyscheniia. Neftianoe khoziaistvo, 4, 104–106.
  10. Orlov, G. A., Musabirov, M. Kh., Denisov, D. G. (2003). Sistemnoe primenenie tekhnologii kislotnoi stimuliatsii skvazhin i povysheniia nefteotdachi plastov v karbonatnykh kollektorakh. Interval, 9, 27–31.
  11. Ross, S. (2017). Introductory statistics. London: Elsevier. Available at: https://www.academia.edu/7196922/Ross_S_Introductory_statistics

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-31

Як цитувати

Rubel, V., & Rubel, V. (2020). Аналіз ефективності методів інтенсифікації в заданих умовах. Technology Audit and Production Reserves, 5(2(55), 38–40. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.215052

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи