Моделювання структури портфелю проєктно-орієнтованої організації на базі ентропійної концепції
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.215394Ключові слова:
проєктно-орієнтована організація, баланс «цінність-стійкість», портфель проектів, ентропія організації, ентропійний бар'єр.Анотація
Об'єктом дослідження є стійкість і цінність проектно-орієнтованих організацій в рамках ентропійної концепції. Забезпечення стійкості проектно-орієнтованих організацій має здійснюватися шляхом формування їх портфеля проектів. При цьому, в короткостроковій перспективі ентропія організації повинна відповідати певному коридору стійкості. А при довгостроковому плануванні реалізація проектів повинна забезпечувати підвищення верхньої межі цього коридору завдяки підвищенню рівня ентропійного бар'єру. Проведено аналіз сучасних підходів до формування портфеля проектно-орієнтованих організацій. Визначено необхідність нової інтерпретації понять «цінність» і «стійкість» в контексті ентропійної методології управління проектами. Встановлено, що задача формування портфеля проектів повинна вирішуватися за умови забезпечення балансу «цінність-стійкість».
В ході дослідження використані методи системного аналізу та математичного моделювання. Отримало нову інтерпретацію поняття «стійкість організації» в рамках ентропійної концепції, що визначає стійкість як здатність залишатися в рамках ентропійного бар'єра, який може бути підвищений завдяки реалізації відповідних проектів. Визначено, що «стійкість», яка вимірюється енергоентропією, характеризує стан організації, а «цінність» – результат її діяльності. Забезпечення балансу «стійкість-цінність» є суттю основного підходу до управління портфелем проектів проектно-орієнтованої організації, тобто досягнення певних результатів не повинно призводити до неконтрольованого зростання ентропії. Розширено поняття «проект розвитку» в рамках ентропійної методології, що не суперечить існуючим підходам, а розвиває їх, спостерігаючи результат розвитку як вплив на ентропію за допомогою впливу на формуючі її параметри.
Розроблено модель формування портфеля проектів проектно-орієнтованої організації. Дана модель дозволяє визначати склад портфеля проектів двох категорій – проектів поточної діяльності та проєктів розвитку. Також дана модель розподіляє їх в рамках виділеного проміжку часу портфеля з метою балансування показників стану та результатів діяльності організації. Такий підхід забезпечує стійкість в ентропійному контексті при досягненні необхідного рівня цінності організації.
Посилання
- Project Management Institute (2013). The Standard of Portfolio Management. PMI, 189. Available at: https://www.pmi.org/-/media/pmi/documents/public/pdf/certifications/standard-for-portfolio-management-third-edition.pdf?v=95a98c16-aebd-4f01-9e21-4769fbad4891
- Kendall, G., Rollins, S. (2003). Advanced Project Portfolio Management and the PMO: Multiplying ROI at Warp Speed. J. Ross Publishing, 448.
- Kononenko, I. V., Bukreeva, K. S. (2010). Model and optimization method of projects portfolios of the enterprise for the planning period. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (43)), 9–11. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2495
- Bender, J., Sun, X. (2019). A Closer Look at the Factor-to-Specific Risk Ratio in Factor Portfolios. The Journal of Portfolio Management, 46 (2), 11–23. doi: http://doi.org/10.3905/jpm.2019.1.117
- Qiao, X., Yan, S., Deng, B. (2020). Downside Volatility-Managed Portfolios. The Journal of Portfolio Management, 46 (7), 13–29. doi: http://doi.org/10.3905/jpm.2020.1.162
- Martinsuo, M., Geraldi, J. (2020). Management of project portfolios: Relationships of project portfolios with their contexts. International Journal of Project Management. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijproman.2020.02.002
- Ciliberti, S., Gualdi, S. (2020). Portfolio Construction Matters. The Journal of Portfolio Management, 46 (7), 46–57. doi: http://doi.org/10.3905/jpm.2020.1.155
- Gruszka, J., Szwabiński, J. (2020). Best portfolio management strategies for synthetic and real assets. Physica A: Statistical Mechanics and Its Applications, 539, 122938. doi: http://doi.org/10.1016/j.physa.2019.122938
- Ceptureanu, E. G., Ceptureanu, S. I., Popescu, D. (2017). Relationship between Entropy, Corporate Entrepreneurship and Organizational Capabilities in Romanian Medium Sized Enterprises. Entropy, 19 (8), 412. doi: http://doi.org/10.3390/e19080412
- Bondar, A., Bushuyev, S., Onyshchenko, S., Hiroshi, H. (2020). Entropy Paradigm of Project-Oriented Organizations Management. Proceedings of the 1st International Workshop IT Project Management (ITPM 2020). Lviv. Available at: http://ceur-ws.org/Vol-2565/paper20.pdf
- Bondar, A., Onyshсhenko, S., Vishnevskyi, D., Vishnevska, O., Glovatska, S., Zelenskyi, A. (2020). Constructing and investigating a model of the energy entropy dynamics of organizations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (3 (105)), 50–56. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.206254
- Bondar, A. V. (2020.) Tsennost i ustoichivost organizatsii v kontekste entropiinoi metodologii upravleniia. Österreichisches Multiscience Journal, 33.
- Onyshchenko, S. P., Arabadzhy, E. S. (2011). Formation of the optimal enterprise development program. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (3 (24)), 60–66. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2251
- Onyshсhenko, S., Leontieva, A. (2018). Modeling of the optimal composition of the enterprise technical development program. Technology Audit and Production Reserves, 5 (2 (43)), 36–41. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146463
- Onischenko, S. P., Arabadzhi, E. S. (2012). Value of the enterprises development programs. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (12 (55)), 9–11. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/3611
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Alla Bondar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
