Дослідження впливу насіння льону золотого на процеси утворення та дозрівання пшеничного тіста
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.215503Ключові слова:
насіння льону золотого, клейковинний каркас, бродіння тіста, клейстеризація крохмалю, полісахариди насіння льону.Анотація
Для встановлення впливу насіння льону на процеси утворення та дозрівання тіста з пшеничного борошна проводили модельні досліди. Об’єктами досліджень були борошно пшеничне вищого сорту (контроль) та суміш з борошна пшеничного вищого сорту та цілого насіння льону в кількості 15 % до маси борошна (дослідний зразок), а також тіста з них.
В ході досліджень встановлено, що внесення насіння льону в тістову систему подовжує тривалість її утворення на 22 хв. У зв’язку з цим у виробництві пшеничного хліба з додаванням цілого насіння льону необхідно передбачити подовжену тривалість замішування тіста. Поряд з цим, було відзначено утворення у тісті меншої на 17 %, порівняно з контролем, кількості клейковини, яка мала рихлу не зв’язану структуру та меншу розтяжність. Причиною цього є те, що слизеутворюючі полісахариди насіння льону переходять у рідку фазу тіста, огортають білкові речовини, обмежуючи їх набухання та вклинюючись в клейковинний каркас перешкоджають утворенню суцільної структури клейковини. Це в подальшому зумовлює формування виробів меншого об’єму.
Дослідження впливу насіння льону на процеси дозрівання тіста за кількістю виділеного діоксиду вуглецю під час бродіння показали, що у зразку з льоном тривалість бродіння тіста можна скоротити до 90 хв.
В результаті досліджень також було відзначено, що у зразку з доданням цілого насіння, внаслідок впливу водорозчинних полісахаридів льону, накопичення та зброджування цукрів в тістовій системі відбувається в меншій мірі, ніж у контролі.
Внесення насіння льону зумовлює зниження піддатливості крохмалю до клейстеризації. Внаслідок цього можна передбачити, що крохмальні зерна не здатні будуть зв’язати достатню кількість води і під час випікання буде утворюватися менш еластична м’якушка.
Посилання
- Vershinina, S. E., Kravchenko, O. Iu. (2010). Novye istochniki netraditsionnogo rastitelnogo syria v proizvodstve khleba. Khranenie i pererabotka selkhozsyria, 5, 51–52.
- Enzifst, L. E., Bveo, M. E. (2014). Flaxseed (Linseed) fibre – nutritional and culinary uses – a review. Food New Zealand, 26–28.
- Ganorkar, P. M., Jain, R. K. (2013). Flaxseed – a nutritional punch. International Food Research Journal, 20 (2), 519–525.
- Touré, A., Xueming, X. (2010). Flaxseed Lignans: Source, Biosynthesis, Metabolism, Antioxidant Activity, Bio-Active Components, and Health Benefits. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 9 (3), 261–269. doi: http://doi.org/10.1111/j.1541-4337.2009.00105.x
- Sultaeva, N. L., Perminova, V. S. (2015). Issledovanie svoistv semian lna i razrabotka na ikh osnove tekhnologii khlebobulochnykh izdelii. Naukovedenie, 7 (1), 1–15.
- Paschenko, L. P., Koval, L. A., Paschenko, V. L. (2006). Funktsionalnye svoistva semian maslichnogo lna. Uspekhi sovremennogo estestvoznaniia, 10, 98–99.
- Shaltumaev, T. Sh., Mogilnii, M. P., Sigareva, M. A. (2015). Ispolzovanie produktov pererabotki semian lna dlia proizvodstva izdelii povyshennoi pischevoi tsennosti. Izvestiia vuzov. Pischevaia tekhnologiia, 5-6, 42–45.
- Gutte, K. B., Sahoo, A. K., Ranveer, R. C. (2015). Bioactive Components of Flaxseed and its Health Benefits. International Journal of Pharmaceutical Sciences Review and Research, 31 (1), 42–51.
- Andronovych, H., Bondarenko, Yu. (2018). Doslidzhennia vplyvu nasinnia lonu biloho na yakist pshenychnoho khliba. Naukovi zdobutky molodi – vyrishenniu problem kharchuvannia liudstva u XXI stolitti. Kyiv: NUKhT, 1, 166.
- Lebedenko, T. Ie., Pshenyshniuk, H. F., Sokolova, N. Iu. (2014). Tekhnolohiia khlibopekarskoho vyrobnytstva. Praktykum. Odesa: Osvita Ukrainy, 392.
- Drobot, V. I. (Ed.) (2015). Tekhnokhimichnyi kontrol syrovyny ta khlibobulochnykh i makaronnykh vyrobiv. Kyiv: NUKhT, 902.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Yulia Bondarenko, Olena Bilyk, Oksana Kochubei-Lytvynenko, Galina Andronovich
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.