Розробка моделі сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.220072Ключові слова:
сталий розвиток, модель сталого розвитку підприємництва, екологічна складова, соціальна складова, економічна складова.Анотація
Об'єктом дослідження є модель сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві. В роботі розглядалися деякі теоретичні засади процесу сталого розвитку та наводяться основні положення моделі сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві. Методологія дослідження спирається на теоретичний та методологічний аналіз наукової літератури, характеристиках процесу сталого розвитку та формуваннях моделі сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві. Також були застосовані опис, аналіз і моделювання та застосований комбінаторно-логічний підхід до побудови формальної моделі сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві.
Результати даного дослідження показують, що враховуючи багатоукладність в сільському господарстві та наявність різних форм господарювання та власності, об’єднавчим фактором в процесі сталого розвитку повинна стати модель сталого розвитку підприємництва в сільському господарстві. Різні форми господарювання на селі перебуваючи під впливом тих чи інших інститутів та інституцій, використовуючи наявні земельні ресурси, виробничий та людський капітали тощо, вирощують сільськогосподарську продукцію та забезпечують продовольчу безпеку країни. Процес сталого розвитку підприємництва повинен передбачити використання енерго- та ресурсо-ощадних технологій та спрямувати зусилля на вирощення екологічно чистої продукції із постійним соціальним розвитком регіону. Такий підхід у свою чергу забезпечить мультиплікаційний ефект, коли постійні невеликі вкладення в соціальний та інтелектуальний капітал, як соціальної складової сталого розвитку, та забезпечення екологічної складової на відповідному рівні, підвищать рівень дохідності виробництва та розвиток економічної складової сталого розвитку. Практична значимість досліджень полягає в тому, що результати досліджень можуть бути використані в якості довідкового матеріалу для дослідників підприємництва та процесу сталого розвитку, чи самих підприємців для планування своєї діяльностіПосилання
- Lupenko, Yu. O. (2018). Modeling of socio-economic relations in scientific research processes. Ekonomika APK, 2, 5–13.
- Zeldina, O. (2010). Poniattia investytsiino-innovatsiinoi modeli v umovakh staloho rozvytku ekonomiky Ukrainy. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 7, 83–88.
- Lemeschenko, N. M. (2018). Modeling of sustainability of agricultural enterprises with a help of a method of taxonomic analysis. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, 20 (2), 83–88.
- McAllister, D. (1984). Evaluation in Environmental Planning: Assessing Environmental, Social, Economic, and Political Trade-offs. Cambridge: MIT Press, 320.
- Robinson, J. (2004). Squaring the circle? Some thoughts on the idea of sustainable development. Ecological Economics, 48 (4), 369–384. doi: http://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2003.10.017
- Pohoață, I., Diaconaşu, D. E., Crupenschi, V. M. (2020). The Sustainable Development Theory: A Critical Approach, Volume 1: The Discourse of the Founders. Cham: Palgrave Macmillan, 225. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-54847-6
- Balakrishnan, U., Duvall, T., Primeaux, P. (2003). Rewriting the bases of capitalism: reflexive modernity and ecological sustainability as the foundations of a new normative framework. Journal of Business Ethics, 47 (4), 299–314. doi: http://doi.org/10.1023/a:1027309918415
- Blyth, W. et. al. (2014). Low carbon jobs: The evidence for net job creation from policy support for energy efficiency and renewable energy. London: UK Energy Research Centre, 31.
- Stern, N. (2007). The Economics of Climate: The Stern Review. London: The Cambridge University Press, 10. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9780511817434
- Friedman, T. L. (2009). Have a nice day. New York Times. Available at: https://www.nytimes.com/2009/09/16/opinion/16friedman.html
- Stefan, A., Paul, L. (2008). Does It Pay to Be Green? A Systematic Overview. Academy of Management Perspectives, 22 (4), 45–62. doi: http://doi.org/10.5465/amp.2008.35590353
- Jackson, E. A. (2020). Fostering sustainable innovation through creative destruction theory. Industry, Innovation and Infrastructure. Centre of West African Studies, University of Birmingham, 1–13. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-71059-4_119-1
- Pongratz, H. (2020). A society of entrepreneurs: the expansion and profanation of ‘creative destruction’. Care or Control of the Self? Norbert Elias, Michel Foucault, and the Subject in the 21st Century, 96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vitalii Ivanchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
