Застосування моделей та методів інтегрованого протиризикового управління стейкхолдерами наукових проєктів в умовах невизначеності та поведінкової економіки

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси інтегрованого протиризикового управління стейкхолдерами наукових проєктів, зокрема командою проєкту, основними виконавцями проєкту (науковцями) та іншими зацікавленими сторонами, в умовах невизначеності та поведінкової економіки. Сьогодні науковці працюють в складних умовах невизначеності перспектив розвитку науки, техніки та технологій. Тому це може призводити до виникнення кадрових ризиків, конфліктів та факторів поведінкової економіки та мати негативний вплив на планування та реалізацію наукових проєктів. Основною гіпотезою дослідження є припущення того, що успішність реалізації наукових проєктів залежить від ефективного управління їх стейкхолдерами з метою досягнення ними поставлених цілей. Необхідно системно підходити до аналізу зацікавлених сторін наукових проєктів, застосування інтегрованого протиризикового управління стейкхолдерами наукових проєктів в умовах невизначеності та поведінкової економіки. На підставі аналізу методів протиризикового управління в різних сферах діяльності та з урахуванням концептуальної моделі інтегрованого протиризикового управління науковими проєктами був запропонований метод інтегрованого протиризикового управління стейкхолдерами наукових проєктів в умовах невизначеності та поведінкової економіки. Для практичного застосування розроблених моделей та методів інтегрованого протиризикового управління стейкхолдерами наукових проєктів в умовах невизначеності та поведінкової економіки був розглянутий науковий проєкт. Їх застосування, ще на етапі ініціації наукових проєктів, дозволило керівнику проєкту та його команді розрахувати показник «токсичності» для кожної альтернативи стейкхолдерів та порівняти їх між собою. Він ґрунтується на даних, що отримані в процесі оцінки кадрових ризиків, конфліктів та факторів поведінкової економіки, яка проводилася за допомогою методу експертних оцінок. Показник «токсичності» має обмеження та повинен наближатися до нуля. Розглянуто приклад обрання стейкхолдера з постачання канцелярських товарів. Цей результат дозволив підвищити ефективність включення стейкхолдерів до учасників наукового проєкту.