Розробка механізму діджиталізації інституту фінансового омбудсмена на прикладі України
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.220327Ключові слова:
фінансовий омбудсмен, захист прав споживачів, фінансовий сектор, фінансова інклюзія, страхові компанії.Анотація
Об’єктом дослідження є проблема порушення прав споживачів фінансових послуг. Важливе значення для виконання цієї функції відіграє інститут фінансового омбудсмена. Саме він успішно виконує функцію врегулювання спорів у багатьох країнах світу. Авторами розроблено механізм діджиталізації інституту фінансового омбудсмена, який допоможе в питанні врегулювання спорів та попередження їх за допомогою спеціальної електронної платформи фінансового омбудсмена, яка б оптимізувала співпрацю споживачів фінансових послуг з самим омбудсменом. Дана модель взаємодії з медіатором буде особливо корисна в період пандемії, зокрема COVID-19. Вважаємо, що процес звернення до фінансового омбудсмена через електронні системи подачі та прийняття інформації забезпечить оперативність надання послуг, однакову доступність до процедури консультування та захисту всіх верств населення. Аналітичний огляд порушень захисту прав споживачів здійснено на основі статистичних даний України, проте пропозиція впровадження механізму діджиталізації фінансового омбудсмена є досить простою та універсальною для реалізації у багатьох країнах світу. Статистика звернень щодо порушень в сфері надання фінансових послуг як у банківському секторі, так і небанківському фінансовому секторі передбачає необхідність посилення уваги в частині спрощення звернення громадян до регулятора. Опрацювання результатів опитування молодих людей, здійснене авторами, підтвердило про низький рівень довіри до банківських та небанківських установ фінансового ринку. Важливим є активна участь саме медіатора не лише на стадії оскарження спорів, але й попередження їх у вигляді діалогу зі споживачем та імплементації прав та обов’язків обох сторін. Це дасть можливість забезпечити високий рівень фінансової інклюзії, підвищити рівень довіри суспільства до фінансового сектора, а також рівень фінансової грамотності населення.
Посилання
- Dulleck, U. (2020). Financial decisions and financial regulation: Three Concepts of Performance Based Regulation. Behavioural Public Finance, 53–79. doi: http://doi.org/10.4324/9781351107372-6
- Solarz, M. (2018). Wiktymizacja klientów bankowych w Polsce–przyczyny i wybrane sposoby ograniczania. Rozprawy Ubezpieczeniowe. Konsument na rynku usług finansowych, 1 (27), 31–47.
- Shovkoplias, H. M. (2020). Specificity of control in the financial services market depending on the type of non-bank financial institutions: experience of the european union. Scientific Papers of National University “Odessa Law Academy”, 26, 156–162. doi: http://doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.672
- Dobosh, N., Pozniakova, O., Kloba, L. (2020). Institutional innovations in financial market regulation in ukraine in the context of improving consumer protection of financial services consumers. International Scientific Journal “Internauka”. Series: “Economic Sciences”, 6 (38). doi: http://doi.org/10.25313/2520-2294-2020-6-6124
- Yedynak, T., Zelenytsa, I., Horyslavets, P., Trynchuk, V. (2018). Mizhnarodnyi dosvid funktsionuvannia instytutu finansovoho ombudsmena. Strakhova sprava, 2 (70), 28–35.
- Smovzhenko, T. S., Denys, O. B. (2016). Doslidzhennia zarubizhnoho dosvidu funktsionuvannia finansovoho ombudsmena yak mekhanizmu vyrishennia konfliktiv mizh bankivskymy ustanovamy ta kliientamy. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, 7 (1), 121–125
- Sergienko, V. V., Sylenko, N. N. (2019). Financial mediation – necessity and peculiarities of regulatory implementation. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4 (31), 402–409. doi: http://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i31.190961
- Biriuk, S. (2020). Information component of rights protection of financial services consumers in Ukraine: strategic prospects. Intellect XXІ, 1, 104–107. doi: http://doi.org/10.32782/2415-8801/2020-1.18
- Poliakh, S. (2019). Consumer rights protection in attracting credit services through alternative financing instruments in digital economics. Financial Space, 3 (35), 165–174 doi: http://doi.org/10.18371/fp.3(35).2019.190172
- Zachosova, N., Herasymenko, O., Shevchenko, А. (2018). Risks and possibilities of the effect of financial inclusion on managing the financial security at the macro level. Investment Management and Financial Innovations, 15 (4), 304–319. doi: http://doi.org/10.21511/imfi.15(4).2018.25
- Klymenko, K. V., Melnyk, V. V. (2016). Zaprovadzhennia instytutu ombudsmena z finansiv ta investytsii v konteksti zabezpechennia nalezhnoho rivnia finansovoi bezpeky. Investytsii: praktyka ta dosvid, 18, 14–20.
- Gaganis, C., Galariotis, E., Pasiouras, F., Staikouras, C. (2020). Bank profit efficiency and financial consumer protection policies. Journal of Business Research, 118, 98–116. doi: http://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.06.033
- Ukrainian Financial Sector Transformation. Available at: www.fst-ua.info
- Pro finansovi posluhy ta derzhavne rehuliuvannia rynkiv finansovykh posluh (2001). Zakon Ukrainy No. 2664-III. 12.07.2001. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text
- Pro strakhuvannia (1996). Zakon Ukrainy No. 85/96-VR. 07.03.1996. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text
- Zvit pro robotu zi zvernenniamy spozhyvachiv finansovykh posluh za I kvartal 2020 roku (2020). Available at: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zvitu-pro-robotu-zi-zvernennyami-spojivachiv-finansovih-poslug-za-i-kvartal-2020-roku
- Zvit pro robotu zi zvernenniamy spozhyvachiv finansovykh posluh za III kvartal 2020 roku (2020). Available at: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zvit-pro-robotu-zi-zvernennyami-spojivachiv-finansovih-poslug-za-iii-kvartal-2020-roku
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Pozniakova, Nazar Dobosh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.