Обґрунтування засад теорії координат на базі принципу Д'аламбера та малих переміщень
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.220515Ключові слова:
теорія координат, абстрактний об’єкт, зона присутності, технологічний об’єкт, зона присутності.Анотація
Робота є продовженням низки авторських досліджень, присвячених точності визначення координат абстрактного об’єкта у технологічному просторі. Отже, оскільки будь-який об'єкт знаходиться у двох координатних системах, то існує проблема сумісності цих систем. Саме така сумісність координатних систем викликає стабільність руху та розташування абстрактного об'єкту у просторі. Наразі стабільність руху або розташування об'єкту в просторі приймається за його систему відліку, тобто нуль відліку будь-якого приладу або об'єкту. Особливо це стосується верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Для того, щоб вирішити задачу сумісності системи координат верстата та деталі необхідно створити базову теорію координат, яка дозволить вирішити проблеми узгодження координатних систем. Показано наявність уявної координатної системи у пам’яті ЧПУ та процес її реалізації в реальній системі координат верстата. Є необхідність дослідити фізико-математичні властивості крапки, риски, польової структури похибки та зв'язок між всіма цими польовими елементами. Запропоноване авторами дослідження присвячено інтерпретації звичайних природних явищ фізико-хімічними законами взаємодії між абстрактними сутностями. Таким чином, об'єктом дослідження є зв'язок уявних та реальних координат. Одним з найбільш проблемних місць є просторова прив'язка абстрактного простору, тобто функціонального руху або нерухомого стану. У ході досліджень використовувались аналітичні дослідження на основі польових афінних перетворень. Як наслідок, теоретично обґрунтовано можливість створення теорії координат абстрактних об'єктів взагалі незалежно від їх фізико-хімічних та медикобіологічних властивостей. Отже, якщо розглянемо процеси взаємодії між абстрактними об’єктами, то можемо констатувати той факт, що така взаємодія має дуже специфічний характер. Як наслідок, отримуємо безліч наук, які дають споріднений опис оточуючих нас процесів та їх відгалужень. При цьому необхідно підкреслити, що між основними науковими напрямками існує досить чітке розмежування на первинному етапі. Проведені дослідження є корисними при розробці метрологічних приладів та типових вимірювальних приладів при оцінці їх стабільності роботи.
Посилання
- Iablonskii, A. A., Nikiforova, V. M. (2002). Kurs teoreticheskoi mekhaniki. Saint Petersburg: Lan, 764.
- The Feynman Lectures Website. Available at: https://www.feynmanlectures.caltech.edu/ Last accessed: 01.08.2020
- Bermant, A. F., Aramanovich, I. G. (1969). Kratkii kurs matematicheskogo analiza dlia vtuzov. Moscow: Vysshaia shkola, 736.
- Fine, S., Klein, E. (1965). Biological Effects of Laser Radiation. Advances in Biological and Medical Physics, 149–226. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-12-005210-3.50007-x
- Gavrilova, V. M. (Ed.) (1973). Tochnost proizvodstva v mashinostroenii i priborostroenii. Moscow: Mashinostroenie, 567.
- Tymchyk, H. S., Skytsiuk, V. I., Klochko, T. R. (2016). Teoriia biotekhnichnykh obiektiv. Vol. 1. Uzahalneni vlastyvosti biotekhnichnoho obiekta. Kyiv: NTUU"KPI", VPK "Politekhnika", 274.
- Tymchyk, H. S., Skytsiuk, V. I., Klochko, T. R. (2019). Teoriia biotekhnichnykh obiektiv. Vol. 3. Zony prysutnosti obiektiv. Kyiv: TOV «Interdruk», 387.
- Smythe, W. R. (1950). Static and Dynamic Electricity. McGraw Hill, 635.
- Kuzmychev, V. E. (1989). Zakoni y formuli fyzyky. Kyiv: Naukova dumka, 864.
- Krupin, V. G., Tuganbaev, A. A. (2006). Teoriia veroiatnostei; Faktorial Press. Moscow, 128.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Volodymyr Skytsiouk, Ruslan Ivanenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.