Оптимізація параметрів продуктів інфраструктурних проєктів в складі програми
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.225523Ключові слова:
стейкхолдери інфраструктурних проєктів, цінність проєкту, оптимізація складу програми, інфраструктурний об’єкт, ризики проєктуАнотація
Об'єктом дослідження є інфраструктурні проєкти в складі програми. Продуктами інфраструктурних проєктів є різноманітні інфраструктурні об'єкти, які в комплексі забезпечують певну цінність для стейкхолдерів, наприклад, певну пропускну здатність транспортної мережі або пропускну здатність порту, каналу та ін. Ідентифікація параметрів продуктів проєктів здійснюється на етапі розробки програми. Для більшості проєктів зазначені параметри допускають варіативність в певних межах. Взаємозв'язок інфраструктурних проєктів визначається не тільки загальним фінансуванням і управлінням, а, перш за все, узгодженістю властивостей товарів. Тому оптимізація параметрів продуктів таких проєктів здійснюється інтегрально, в рамках єдиної моделі. Узгодження параметрів продуктів інфраструктурних проєктів в складі програми вимагає формалізованих методів, що дозволяють оптимізувати їх з урахуванням як локальних обмежень для кожного проєкту, так і глобальних умов реалізації програми. В результаті дослідження сформована концепція та розроблена відповідна модель, що дозволяє встановлювати оптимальні параметри продуктів інфраструктурних проєктів в складі програми. В основі моделювання – можливість варіювання параметрами продуктів проєктів і їх взаємозв'язок з характеристиками проєктів і програми в цілому, такими як цінність, витрати, величина ризиків. Так як програма та проєкти, що входять в неї, можуть носити некомерційний характер, тому основним критерієм оптимальності для параметрів продуктів проєктів і програми є універсальна категорія – цінність, причому розглянута для усіх стейкхолдерів. Використання даної моделі в процесі розробки програми та інфраструктурних проектів, що входять до неї, забезпечує оптимізацію необхідного результату при виконанні певних вимог і обмежуючих умов. Модель відноситься до класу нелінійних моделей та розроблена для ситуації, коли може бути виділений так званий «основний» проєкт (чи їх сукупність), який (які) формує(ють) вимоги до продуктів інших взаємопов'язаних з ним проєктів, що є типовим для інфраструктурних програм.
Посилання
- Jean, A., Kertland, P., Warren, F., Mortsch, L., Garbo, A., Bourque, J. (2014). Water and Transportation Infrastructure. Canada in a Changing Climate: Sector Perspectives on Impacts and Adaptation, 233–252.
- Verenich, O. V. (2016). Management of infrastructure projects and programs as a key element for the development of social and economic systems. Management of Development of Complex Systems, 25, 23–31.
- Bushuyev S., Bushuyev D., Kozyr B. (2019). Paradigm shift in the management of infrastructure projects and programs. Management of Development of Complex Systems, 37, 6–12.
- Bushuiev, D., Kozyr, B. (2020). Hybrid infrastructure project management methodologies. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, 1 (11), 35–43. doi: http://doi.org/10.30837/2522-9818.2020.11.035
- Bushuiev, S. D., Shkuro, M. Yu., Kozyr, B. Yu. (2019). Proactive project management of ensuring the energy efficiency of municipal infrastructure. Bulletin of NTU “KhPI”. Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, 1 (1326), 3–10. doi: http://doi.org/10.20998/2413-3000.2019.1326.1
- Shkuro, M. Yu., Bushuyev, S. D. (2017). Application of project management in municipal infrastructure projects for energy efficiency. Bulletin of Lviv State University of Life Safety, 16, 77–83.
- Bushuyev, S., Kozyr, B., Zapryvoda, A. (2019). Nonlinear strategic management of infrastructure programs. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, 4 (10), 14–23. doi: http://doi.org/10.30837/2522-9818.2019.10.014
- Onyshenko, S. P., Litvinova, N. N. (2012). Specificity of projects public-private partnerships and prospects for their use of ukrainian sea ports. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy mashynobudivnoi haluzi: problemy teorii ta praktyky, 4 (20), 4–17.
- Chen, Z., Liu, L., Li, L., Li, H. (2014). A Two-Stage Model for Project Optimization in Transportation Infrastructure Management System. Mathematical Problems in Engineering, 2014, 1–8. doi: http://doi.org/10.1155/2014/914515
- Kobylkin, D., Zachko, O., Popovych, V., Burak, N., Golovatyi, R., Wolff, C. (2020). Models for Changes Management in Infrastructure Projects. ITPM, 106–115.
- Blintsov, V. S., Maidaniuk, P. V. (2019). Model of information platform of management of protection projects of marine critical infrastructure object. Shipbuilding & Marine Infrastructure, 2 (12), 4–17. doi: http://doi.org/10.15589/smi2019.2(12).1
- Kharytonov, Yu. M., Hordieiev, B. M., Berdynskykh, B. V. (2017). Modeling of project management information platform of port infrastructure development. ScienceRise, 1 (2 (30)), 39–47. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2017.91279
- Onischenko, S. P. (2009). Optimizatsiia obektnykh i vremennykh parametrov ekspluatatsionnoi fazy proektov razvitiia predpriiatii na primere sudokhodnykh kompanii. Metodi ta zasobi rozvitku transportnikh sistem, 1, 70–84.
- Onyshсhenko, S., Bondar, A., Andrievska, V., Sudnyk, N., Lohinov, O. (2019). Constructing and exploring the model to form the road map of enterprise development. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (101)), 33–42. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.179185
- Onyshсhenko, S., Leontieva, A. (2018). Modeling of the optimal composition of the enterprise technical development program. Technology Audit and Production Reserves, 5 (2 (43)), 36–41. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.146463
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Николай Анатольевич Верещака
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.