Вплив тиску пресування на морозостійкість кераміки
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.229172Ключові слова:
керамічні матеріали, глиниста сировина, морозостійкість керамічних матеріалів, водопоглинання керамічних виробівАнотація
Об’єктом дослідження є легкоплавка глина Київської області (Україна). Робота присвячена дослідженню отримання керамічних матеріалів, стійких до низьких температур. Морозостійкість є однією з найважливіших характеристик для регіонів, в яких керамічні матеріали використовуються при частих переходах температур через 0 °C. Виробництво морозостійких стінових керамічних матеріалів обумовлено видом сировини та технологічними параметрами виробництва. Основними технологічними прийомами підвищення морозостійкості є: використання менш дисперсних глин; гомогенізація шихти; формування сирцю без текстурних дефектів і попередження тріщин під час сушіння та випалу.
В роботі показано, що існуючі способи підвищення морозостійкості можуть реалізуватися шляхом зменшення водопоглинання внаслідок створення мікропористої структури з переважно закритими порами підвищеним тиском напівсухого способу формування. Підвищення тиску пресування призводить до збільшення числа контактів молекул керамічної маси на стадії формування. Завдяки цьому міцність відформованих зразків при тиску пресування понад 30 МПа більша у порівнянні зі зразками, відформованими пластичним способом. Також встановлено, що підвищення тиску пресування дозволяє прискорити процес сушіння керамічних виробів, знижуючи енерговитрати на їх виробництво. Завдяки підвищенню тиску пресування до 50 МПа міцність зразків, отриманих напівсухим пресуванням, становить 55,4 МПа, при тому, що для зразків при пластичному формуванні – 22,9 МПа. Водопоглинання, навпаки, для сухого пресування становить 9,3 %, в той час як для пластичного – 12,2 % при температурі випалу 1000 °C.
Показано, що збільшення тиску пресування є ефективним способом підвищення якості керамічних матеріалів на основі місцевої малопластичної глинистої сировини. Економія природних та енергоресурсів, освоєння нових джерел сировини та комплексне вдосконалення продукції при екологічності виробництва залишаються важливими і сьогодні.
Посилання
- European Commission. Study on the EU’s list of Critical Raw Materials (2020). Factsheets on Non-critical Raw Materials. Available at: https://ec.europa.eu/growth/sectors/raw-materials/specific-interest/critical_en
- Spasonova, L., Subota, І., Sholom, А. (2021). Devising technology for utilizing water treatment waste to produce ceramic building materials. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (109)), 14–22. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225256
- Guzman, I. Ia. (Ed.) (2003). Khimicheskaia tekhnologiia keramiki. Moscow: OOORIF «Stroimaterialy», 496.
- Vodopohlynannia ta morozostiikist keramohranitu (2018). Available at: https://zeusceramica.com/news/view/vodopoglinanna-ta-morozostijkist-keramogranitu
- Molnar, E., Rajnovic, D., Sidjanin, L., Ranogajec, J. (2003). Frost resistance characteristics and pores structure of ceramic tiles. Annals of the Faculty of Engineering Hunedoara, 1 (3), 155–161.
- Piddubnyi, S. V., Tatarchenko, H. О., Sokolenko, V. М. (2020). Express Method for the Evaluation of the Frost Resistance of Silicate Building Materials. Materials Science, 56 (2), 240–246. doi: http://doi.org/10.1007/s11003-020-00422-0
- Ranogajec, J., Mesaros, A., Kermeci, P., Radeka, M., Vojnic, S. (2004). Microstructural Approach to Frost Resistance of Ceramic Roofing Tiles. Key Engineering Materials, 264-268, 1577–1580. doi: http://doi.org/10.4028/www.scientific.net/kem.264-268.1577
- Mačiulaitis, R., Kičaite, A., Nagrockiene, D., Kudabiene, G. (2004). Evaluation of service frost resistance of ceramic facing tiles. Journal of Civil Engineering and Management, 10 (4), 285–293. doi: http://doi.org/10.1080/13923730.2004.9636321
- Zygadlo M., Piasta Z. (1987). Prediction of frost resisrance of ceramic building materials by non-destructive methods. Proceedings of the Fourth International Conference on Durability of Building Materials and Components, 899–904. doi: http://doi.org/10.1016/b978-1-4832-8386-9.50122-4
- Avgustinik, A. I. (1975). Keramika. Lenigrad: Stroiizdat, 189.
- Salakhov, A. M., Salakhova, R. A. (2013). Keramika: issledovanie syria, struktura, svoistva. Kazan: Izd-vo KNITU, 316.
- Ceramics for Strength. Available at: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/references_extend_summary_ukr.pdf
- Malaiškienė J., Mačiulaitis R. (2013). Frost Resistant Ceramics Produced From Local Raw Materials and Wastes. Procedia Engineering, 57, 739–745. doi: http://doi.org/10.1016/j.proeng.2013.04.093
- Pérez, J. M., Rincón, J. Ma., Romero, M. (2012). Effect of moulding pressure on microstructure and technological properties of porcelain stoneware. Ceramics International, 38 (1), 317–325. doi: http://doi.org/10.1016/j.ceramint.2011.07.009
- Naumov, A. A., IUndin, A. N. (2013). Vliianie udelnogo davleniia pressovaniia i temperatury obzhiga na morozostoikost keramicheskogo cherepka iz modifitsirovannogo Atiukhtinskogo glinistogo syria. Inzhenernii vestnik Dona, 4 (27). Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-udelnogo-davleniya-pressovaniya-i-temperatury-obzhiga-na-morozostoykost-keramicheskogo-cherepka-iz-modifitsirovannogo
- Tekhnologiia keramicheskikh dielektrikov – granulirovanie i pressovanie poroshkov iskhodnykh komponentov. Available at: https://leg.co.ua/arhiv/raznoe-arhiv/tehnologiya-keramicheskih-dielektrikov-9.html
- Guzman, I. Ia. (Ed.) (2005). Praktikum po tekhnologii keramiki. Moscow: OOO RIF «STROIMATERIALY», 334.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ірина Сергіївна Cуббота, Лариса Миколаївна Cпасьонова, Анастасія Євгенівна Шолом
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.