Аналіз технологічного потенціалу утилізації відпрацьованих авіаційних мастильних матеріалів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.229673Ключові слова:
авіаційні мастильні матеріали, зміна якості, відпрацьовані мастильні матеріали, суміш відпрацьованих нафтопродуктів, відновлення якостіАнотація
Об'єктом дослідження є технології переробки та утилізації відпрацьованих авіаційних масел і змащувальних матеріалів. Робота присвячена аналізу сучасного стану та оцінки технологічного потенціалу в області переробки та утилізації авіаційних мастильних матеріалів. Розглянуто сучасний стан і динаміку ринку виробництва та споживання авіаційних мастильних матеріалів. Проаналізовано основні властивості та функції авіаційних мастил, сформульовані основні технічні вимоги до них. Розглянуто комплекс фізико-хімічних процесів, які протікають в мастильних матеріалах під час їх експлуатації та тривалого зберігання, і призводять до втрати їх якості. Показано, що основними чинниками погіршення якості є високотемпературна деструкція, окислення, полімеризація та конденсація вуглеводнів, змішування з паливом, забруднення неорганічними сполуками. Розглянуто основні екологічні, а також економічні проблеми, пов'язані з акумуляцією відпрацьованих мастильних матеріалів, описано їх негативний вплив на компоненти навколишнього середовища та здоров'я людини. Так, основні негативні ефекти пов'язані з їх неправильним зберіганням, зливом в водні об'єкти або ґрунт, а також з їх спалюванням і формуванням токсичних викидів. На основі цього показано необхідність розробки та впровадження комплексних технологій утилізації відпрацьованих мастильних матеріалів. Представлено основні напрямки, методи та технології, які застосовуються для їх утилізації. Так, в залежності від складу, якості та властивостей відпрацьованих мастильних матеріалів можуть застосовуватися технології відновлення їх якості, технології переробки з їх використанням в якості сировини для виробництва аналогічних нафтопродуктів, технології отримання низькоякісних палив для стаціонарної техніки на їх основі. Показано, що розробка та застосування ефективних технологій утилізації відпрацьованих мастильних матеріалів має ряд позитивних ефектів: мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище, економія та розширення сировинних ресурсів для виробництва товарних нафтопродуктів і, як результат, економія коштів.
Посилання
- Boichenko, S., Yakovlieva, А., Lejda, K., Kurdel, P. (2020). Modern Road Transport´s Operational materials. Technical University of Košice, 279.
- Hester, R. E., Harrison, R. M. (2004). Transport and the Environment. Royal Society of Chemistry, 160.
- Sniderman, D. (2020). What it Takes to be a Commercial Aviation Jet Engine Lubricant. Machine Design. Available at: https://www.machinedesign.com/mechanical-motion-systems/article/21124388/what-it-takes-to-be-a-commercial-aviation-jet-engine-lubricant
- Gong, H., Yu, C., Zhang, L., Xie, G., Guo, D., Luo, J. (2020). Intelligent lubricating materials: A review. Composites Part B: Engineering, 202, 108450. doi: http://doi.org/10.1016/j.compositesb.2020.108450
- Kulyk, M. I. (2015). Utilization of waste motor oils: environmental-and economical aspect. Man and the environment. Problems of neoecology, 1-2, 122–128.
- Małuszyńska, I., Bielecki, B., Wiktorowicz, A., Małuszyński, M. J. (2012). Recykling materiałowy i surowcowy odpadów samochodowych. Inżynieria Ekologiczna, 28, 111–118.
- Aviation Lubricants Market. An annual report. Available at: https://www.marketsandmarkets.com/pdfdownloadNew.asp?id=37676118
- Demirbas, A., Baluabaid, M. A., Kabli, M., Ahmad, W. (2015). Diesel Fuel From Waste Lubricating Oil by Pyrolitic Distillation. Petroleum Science and Technology, 33 (2), 129–138. doi: http://doi.org/10.1080/10916466.2014.955921
- Sethuramiah, A. (Ed.) (2003). Lubricant technology a survey. Vol. 42. Tribology Series. Elsevier, 35–65. doi: http://doi.org/10.1016/s0167-8922(03)80005-6
- Bartm J. C. J., Gucciardi, E., Cavallaro, S.; Bartm J. C. J., Gucciardi, E., Cavallaro, S. (Eds.) (2013). Lubricant use and disposal. Woodhead Publishing Series in Energy, Biolubricants. Woodhead Publishing, 755–823. doi: http://doi.org/10.1533/9780857096326.755
- Tsai, W.-T. (2011). An analysis of used lubricant recycling, energy utilization and its environmental benefit in Taiwan. Energy, 36 (7), 4333–4339. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2011.04.008
- Aviation Lubricants Market by Type, Technology, End User, Application, and by Platform: Global Opportunity Analysis and Industry Forecast, 2020–2027. Available at: https://www.alliedmarketresearch.com/aviation-lubricants-market-A07930
- Boichenko, S. V., Yakovlieva, A. V., Vovk, O. O., Radomska, M. M., Cherniak, L. M., Shkilniuk, I. O. (2019). Fundamentals of Chemmotology. Kyiv: National Aviation University, 296. doi: http://doi.org/10.18372/40022
- Boichenko, S., Spirkin, V. (2009). Introduction into chemmotology of fuels and lubricants. Part 1. Odessa: Astroprint, 236.
- Evdokimov, A. Iu., Fuks, I. G., Liubinin, I. A. (2012). Smazochnye materialy v tekhnosfere i biosfere: ekologicheskii aspekt. Kyiv: Atika, 292.
- Fuks, I., Spirkin, V., Shabalina, T. (2004). Fundumentals of chemmotology. Chemmotology in oil and gas processing. Moscow: Neft i gaz publishing, 280.
- Boichenko, S. V., Ivanchenko, O. V., Leida Kazymir, Frolov, V. F., Yakovlieva, A. V. (2019). Ekolohistyka, retsyklinh i utylizatsiia transportu. Kyiv: NAU, 266.
- Grigorov, A. B. (2012). Complex processing of used engine oils. Energy saving. Energy. Energy audit, 5 (99), 40–44.
- Chaika, O. H., Kovalchuk, O. Z., Chaika, Yu. A. (2009). Monitorynh utvorennia vidpratsovanykh olyv v Ukraini. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 644, 221–224.
- Chaika, O. G., Khomko, N. Yu., Ilkiv, I. M., Malik, Yu. O. (2010). Development of a set of measures for the implementation of the system of harvesting waste oils. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", 667, 320–322.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Анна Валеріївна Яковлєва, Сергій Валерійович Бойченко, Utku Kale, András Nagy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.