Обґрунтування та формулювання інтелектуальної теорії вартості

Анотація

Об’єктом дослідження є роль інтелектуального капіталу та знань в сучасній економіці та процесі створення вартості. Оскільки сучасне суспільство знаходиться в завершальній стадії цифрової трансформації, її ефект, помітний у всіх сферах життєдіяльності людини. Таким чином, з урахуванням збільшення інтелектуальної компоненти в структурі вартості, викликаного перебудовою структури продуктивних сил при переході до постіндустріальної економіки, була обґрунтована необхідність переосмислення існуючих теорій її формування.

На основі аналізу доробку класиків політекономії, неокласиків та інституціоналістів про структуру вартості та продуктивних факторів, методами виокремлення, зіставлення, синтезу та наукової абстракції, була визначена економічна сутність інтелектуального капіталу. Ця сутність полягала у здатності людей, використовуючи повною мірою особистісний фактор виробництва, а не тільки його частину – знання та інтелект, – генерувати уречевлені фактори. Також було обґрунтовано місце інтелектуального капіталу в системі продуктивних сил – його особливість одночасної приналежності як до нематеріальної (форма індивідуального розвитку), так і до матеріальної (прикладні знання) сфер.

У зв'язку з активною автоматизацією та роботизацією виробництва в умовах поточного техніко-технологічного укладу, праця як економічний фактор поступово витісняється знаннями: особистими та матеріалізованими в засобах виробництва. Таким чином, є підстави припускати, що саме знання, а не праця, властиві всім сферам суспільного виробництва, а, точніше, виробнича частина знань – інтелектуальний капітал є джерелом вартості товарів в постіндустріальній економічній системі. Сучасній економіці властива значна частка інтелектуальної складової, яка бере участь у створенні інноваційних товарів в якості нової цінності.

На основі викладеного була сформульована «інтелектуальна теорія вартості», яка визначає напрямки розвитку в майбутньому парадигми інтелектуальної економіки – економічної системи, в якій знання є ключовим фактором у формуванні вартості благ і товарів, причому як нематеріальних, так і матеріальних.