Оцінка форми напруги на вершині опори лінії електропередачі, ураженої блискавкою негативної та позитивної полярності

Автор(и)

  • Євгеній Олександрович Троценко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0001-9379-0061
  • Mandar Madhukar Dixit Vishwaniketan Institute of Management Entrepreneurship and Engineering Technology, Індія https://orcid.org/0000-0003-1959-7815
  • Volodymyr Brzhezitsky Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-9768-7544
  • Ярослав Олександрович Гаран Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3242-9218

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.232821

Ключові слова:

удар блискавки, блискавкозахист, лінія електропередавання, відбиття хвиль, осцилограми реальних струмів блискавки

Анотація

Об'єктом дослідження є схема, яка моделює удар блискавки в опору лінії електропередачі класу 220 кВ з урахуванням відбиття хвилі струму від 10 найближчих опор. Розрахунок потенціалу, що виникає на вершині ураженої опори, необхідний в подальшому для визначення блискавкозахисту лінії різними методами. Струм блискавки має кілька максимумів, в разі позитивної полярності імпульсу і, відповідно, кілька мінімумів, в разі негативної полярності, які узагальнено називають піками. Крім того, імпульс струму блискавки має непостійну крутизну у всій області наростання струму до першого піку. Апроксимація реального струму блискавки спрощеними математичними виразами не може врахувати всі його реальні особливості. Для більш детального дослідження перехідних процесів, обумовлених грозовою діяльністю, існує необхідність при моделюванні використовувати осцилограми реальних струмів блискавки.

Завдання визначення напруги на вершині ураженої опори лінії електропередачі було вирішено за допомогою схемотехнічного моделювання. Для поглибленого дослідження того, як форма імпульсу струму блискавки впливає на форму напруги на вершині ураженої опори, були використані оцифровані осцилограми реальних струмів блискавки. Моделювання було проведено для 7 імпульсів негативної блискавки з першим піком, що варіюється від –33.380 кА до –74.188 кА. У разі позитивної блискавки було використано 3 осцилограми з першим піком, що варіюється від +38.461 кА до +41.012 кА.

У даній роботі показано, що форма фронту імпульсу струму блискавки та амплітуда першого піку струму блискавки мають вирішальне значення на максимальне значення напруги на вершині опори лінії електропередачі, ураженої блискавкою. Максимальна напруга виникає саме на фронті хвилі струму перед першим піком струму блискавки. Тому, зворотне перекриття ізоляції з опори на фазний провід найбільш ймовірно в момент часу на фронті хвилі струму. До моменту досягнення максимуму струму напруга на вершині опори буде знижена на кілька десятків відсотків, в порівнянні з максимальною напругою на опорі, яка виникає значно раніше на фронті хвилі струму.

Проведене дослідження робить внесок в розвиток методів розрахунку блискавкозахисту ліній електропередач і розширення області застосування програм схемотехнічного моделювання.

Біографії авторів

Євгеній Олександрович Троценко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теоретичної електротехніки

Mandar Madhukar Dixit, Vishwaniketan Institute of Management Entrepreneurship and Engineering Technology

Assistant Professor

Department of Electrical Engineering

Volodymyr Brzhezitsky, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра теоретичної електротехніки

Ярослав Олександрович Гаран, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра теоретичної електротехніки

Посилання

  1. Hashimoto, S., Baba, Y., Nagaoka, N., Ametani, A., Itamoto, N. (2010). An equivalent circuit of a transmission-line tower struck by lightning. 2010 30th International Conference on Lightning Protection (ICLP). doi: http://doi.org/10.1109/iclp.2010.7845761
  2. Melo, M. O. B. C., Fonseca, L. C. A., Fontana, E., Naidu, S. R. (1997). Lightning Performance of Compact Transmission Lines. International Conference on Power Systems Transients (IPST'97). Seattle, 319–324.
  3. Mohajeryami, S., Doostan, M. (2016). Including surge arresters in the lightning performance analysis of 132kV transmission line. 2016 IEEE/PES Transmission and Distribution Conference and Exposition (T&D). doi: http://doi.org/10.1109/tdc.2016.7519906
  4. Fekete, K., Nikolovski, S., Knezevic, G., Stojkov, M., Kovac, Z. (2010). Simulation of lightning transients on 110 kV overhead-cable transmission line using ATP-EMTP. Melecon 2010 –2010 15th IEEE Mediterranean Electrotechnical Conference. doi: http://doi.org/10.1109/melcon.2010.5475950
  5. Kizilcay, M., Neumann, C. (2007). Backflashover Analysis for 110-kV Lines at Multi-Circuit Overhead Line Towers. International Conference on Power Systems Transients (IPST’07), 1–6.
  6. Asif, M., Lee, H.-Y., Park, K.-H., Shakeel, A., Lee, B.-W. (2019). Assessment of Overvoltage and Insulation Coordination in Mixed HVDC Transmission Lines Exposed to Lightning Strikes. Energies, 12 (21), 4217. doi: http://doi.org/10.3390/en12214217
  7. Berger, K. (1967). Novel observations on lightning discharges: Results of research on Mount San Salvatore. Journal of the Franklin Institute, 283 (6), 478–525. doi: http://doi.org/10.1016/0016-0032(67)90598-4
  8. Barker, P. P., Mancao, R. T., Kvaltine, D. J., Parrish, D. E. (1993). Characteristics of lightning surges measured at metal oxide distribution arresters. IEEE Transactions on Power Delivery, 8 (1), 301–310. doi: http://doi.org/10.1109/61.180350
  9. Narita, T., Yamada, T., Mochizuki, A., Zaima, E., Ishii, M. (2000). Observation of current waveshapes of lightning strokes on transmission towers. IEEE Transactions on Power Delivery, 15 (1), 429–435. doi: http://doi.org/10.1109/61.847285
  10. Trotsenko, Y., Brzhezitsky, V., Mykhailenko, V. (2020). Estimation of Discharge Current Sharing Between Surge Arresters with Different Protective Characteristics Connected in Parallel. 2020 IEEE 7th International Conference on Energy Smart Systems (ESS). Kyiv, 73–78. doi: http://doi.org/10.1109/ess50319.2020.9160296
  11. Trotsenko, Y., Dixit, M. M., Brzhezitsky, V., Haran, Y. (2021). Alternative evaluation of voltage at top of transmission line tower stricken by lightning. Technology Audit and Production Reserves, 2 (1 (58)), 33–39. doi: http://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.228659
  12. Halkude, S. A., Ankad, P. P. (2014). Analysis and Design of Transmission Line Tower 220 kV: A Parametric Study. International Journal of Engineering Research & Technology, 3 (8), 1343–1348.
  13. Micro-Cap 12. Electronic Circuit Analysis Program. Reference Manual (2018). Sunnyvale: Spectrum Software, 1098. Available at: http://www.spectrum-soft.com/download/rm12.pdf
  14. Rohatgi, A. (2020). WebPlotDigitizer. Version 4.4. Pacifica. Available at: https://automeris.io/WebPlotDigitizer
  15. Moselhy, A. H., Abdel-Aziz, A. M., Gilany, M., Emam, A. (2020). Impact of First Tower Earthing Resistance on Fast Front Back-Flashover in a 66 kV Transmission System. Energies, 13 (18), 4663. doi: http://doi.org/10.3390/en13184663

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Троценко, Є. О., Dixit, M. M., Brzhezitsky, V., & Гаран, Я. О. (2021). Оцінка форми напруги на вершині опори лінії електропередачі, ураженої блискавкою негативної та позитивної полярності. Technology Audit and Production Reserves, 3(1(59), 34–39. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.232821

Номер

Розділ

Електротехніка та промислова електроніка: Звіт про науково-дослідну роботу