Аналіз процесу екстрагування пектину при утилізації вторинних матеріальних ресурсів

Автор(и)

  • Оксана Борисівна Чабанова Одеська національна академія харчових технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-1455-2987
  • Сергій Миколайович Бондар Одеська національна академія харчових технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-7908-2074
  • Євгеній Олександрович Котляр Одеська національна академія харчових технологій, Україна https://orcid.org/0000-0003-0263-3939
  • Тетяна Володимирівна Недобійчук Одеська національна академія харчових технологій, Україна
  • Яків Георгійович Верхівкер Одеська національна академія харчових технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-2563-4419

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.235270

Ключові слова:

молочна сироватка, відходи сокового виробництва, екстракція пектину, ультрафільтрація, пектинові речовини, пектиново-сироватковий концентрат, утилізація відходів

Анотація

Об'єктом дослідження є вторинні матеріальні ресурси переробки рослинної та тваринної сировини, а саме фруктових вичавків та молочної сироватки. Одним з найбільш проблемних місць є те, що відходи вказаних виробництв мають високі показники біологічного та хімічного споживання кисню стічних вод, що значно погіршує роботу локальних та міських очисних споруд. Окрім того мало визначеними є параметри екстрагування та визначення якісних показників отриманого продукту. Переробка молочної сироватки та вичавків плодових культур дозволяє знизити екологічне навантаження на довкілля та підвищити ефективність технологічних процесів через ресурсозбереження та отримання додаткового продукту. Проблема вирішується, зокрема, застосуванням процесу екстрагування рослинних відходів за допомогою молочної сироватки та процесу енергоощадного мембранного концентрування.

В ході дослідження використовувалися пектиновмісні рослинні відходи сокових виробництв, а саме кавунові, гарбузові, айвові, бурякові, яблучні та суміш апельсинових і мандаринових вичавків. Отримано результати, що свідчать про перспективність процесу екстрагування молочною сироваткою яблучних вичавків, оскільки найбільший вміст пектину в екстракті встановлюється для яблучних вичавків. Основна кількість пектинових речовин переходить в екстракт починаючи з 75 хв до 90 хв. Екстрагування-гідроліз протягом 2 годин при температурі 85 °С, рН=2–2,5 од. визначає кращі результати. Ультрафільтрація отриманого екстракту дає змогу підвищити вміст пектину до 3,0 % при вмісті білків більше 6,0 %. Використані в експерименті мембрани характеризуються високою селективністю відносно білка та пектину. Встановлюється факт, що діафільтрація дозволяє ефективно очищати сироватково-пектинові концентрати від баластних домішок з одночасним збагаченням концентрату високомолекулярними складовими сироватки. Пропонується технологічна схема виробництва пектиново-сироваткового концентрату з високими органолептичними та детоксикаційними характеристиками. Запропонований технологічний процес має ряд позитивних особливостей, зокрема найвищий вміст пектинових речовин, високі ціннісні показники, значне зменшення навантаження на довкілля, економічний зиск через енергоощадність та отримання додаткового продукту

Біографії авторів

Оксана Борисівна Чабанова, Одеська національна академія харчових технологій

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології молочних, олійно-жирових продуктів та індустрії краси

Сергій Миколайович Бондар, Одеська національна академія харчових технологій

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Євгеній Олександрович Котляр, Одеська національна академія харчових технологій

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології молочних, олійно-жирових продуктів та індустрії краси

Тетяна Володимирівна Недобійчук, Одеська національна академія харчових технологій

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра товарознавства та митної справи

Яків Георгійович Верхівкер, Одеська національна академія харчових технологій

Доктор технічних наук, професор

Кафедра товарознавства та митної справи

Посилання

  1. Kalaytsidi, L. Yu. (1998). Biohimicheskoe obosnovanie i razrabotka tekhnologii pektinov s zadannymi kompleksoobrazuyuschimi svoystvami iz razlichnyh vidov rastitel'nogo syr'ya. Krasnodar, 162.
  2. Rao, M., Lopes da Silva, J. (2006). Pectins. Food Polysaccharides and Their Applications, 353–411. doi: https://doi.org/10.1201/9781420015164.ch11
  3. About IPPA. Available at: https://ippa.info/about-ippa/#index
  4. Seymour, G. B., Knox, J. P. (Eds.) (2002). Pectins and their manipulation. Blackwell Publishing, 262.
  5. Karpovich, N. S., Donchenko, L. V., Nelina, V. V., Kompantsev, V. A., Mel'nik, G. S. (1989). Pektin. Proizvodstvo i primenenie. Kyiv: «Urozhay», 21–35.
  6. Deinychenko, H. V., Mazniak, Z. O., Huzenko, V. V. (2011). Osoblyvosti zastosuvannia nanotekhnolohiy u vyrobnytstvi pektynovykh kontsentrativ. Naukovi zdobutky molodi – vyrishenniu problem kharchuvannia liudstva u XXI stolitti. 77 vseukr. nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh i studentiv. Kyiv: NUKhT, 75.
  7. Li, J., Chase, H. A. (2010). Applications of membrane techniques for purification of natural products. Biotechnology Letters, 32 (5), 601–608. doi: https://doi.org/10.1007/s10529-009-0199-7
  8. Tekhnolohiya otrymannia pektynovoho kontsentratu z buriakovoho zhomu. Available at: https://nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/pektinovij-koncentrat.pdf
  9. Kumar, A., Chauhan, G. S. (2010). Extraction and characterization of pectin from apple pomace and its evaluation as lipase (steapsin) inhibitor. Carbohydrate Polymers, 82 (2), 454–459. doi: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2010.05.001
  10. Miceli-Garcia, L. (2014). Pectin from Apple Pomace: Extraction, Characterization, and Utilization in Encapsulating α-Tocopherol Acetate. University of Nebraska – Lincoln, 118. Available at: https://digitalcommons.unl.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1040&context=foodscidiss
  11. Yapo, B. M. (2011). Pectic substances: From simple pectic polysaccharides to complex pectins – A new hypothetical model. Carbohydrate Polymers, 86 (2), 373–385. doi: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2011.05.065
  12. Zykwinska, A., Boiffard, M.-H., Kontkanen, H., Buchert, J., Thibault, J.-F., Bonnin, E. (2008). Extraction of Green Labeled Pectins and Pectic Oligosaccharides from Plant Byproducts. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 56 (19), 8926–8935. doi: https://doi.org/10.1021/jf801705a
  13. Nguyen, M. H. (2003). Membrane Technology Applications in the Food Industry, with Reference to Food Processing and Cleaner Production. University of Technology, Sydney, 317.
  14. Bondar, S., Chabanova, A., Chabanova, O. (2013). Using the residues from fruit and vegetable canning pectin extracts. Ekolohichna bezpeka, 2, 70–73.
  15. Muhidinov, Z. K., Fishman, M. L., Avloev, K. K., Norova, M. T., Nasriddinov, A. S., Khalikov, D. K. (2010). Effect of temperature on the intrinsic viscosity and conformation of different pectins. Polymer Science Series A, 52 (12), 1257–1263. doi: https://doi.org/10.1134/s0965545x10120035
  16. Virk, B. S., Sogi, D. S. (2004). Extraction and Characterization of Pectin from Apple (Malus Pumila. Cv Amri) Peel Waste. International Journal of Food Properties, 7 (3), 693–703. doi: https://doi.org/10.1081/jfp-200033095
  17. Canteri-Schemin, M. H., Fertonani, H. C. R., Waszczynskyj, N., Wosiacki, G. (2005). Extraction of pectin from apple pomace. Brazilian Archives of Biology and Technology, 48 (2), 259–266. doi: https://doi.org/10.1590/s1516-89132005000200013
  18. Inihov, G. S., Brio, N. P. (1971). Metody analiza moloka i molochnyh produktov. Moscow: Pischevaya promyshlennost', 423.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-02

Як цитувати

Чабанова, О. Б., Бондар, С. М., Котляр, Є. О., Недобійчук, Т. В., & Верхівкер, Я. Г. (2021). Аналіз процесу екстрагування пектину при утилізації вторинних матеріальних ресурсів. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(59), 34–39. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.235270

Номер

Розділ

Технології виробництва харчування: Оригінальне дослідження