Удосконалення методики багатокритеріального оцінювання ефективності управління структурою та параметрами завадозахисту систем радіозв’язку спеціального призначення
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.235465Ключові слова:
військовий радіозв’язок, багатокритеріальне оцінювання, радіоелектронний конфлікт, деструктивний вплив, завадозахищеність, радіоресурс, сигнально-кодові конструкціїАнотація
Системи військового радіозв’язку є основою систем управління спеціального призначення та є об’єктом першочергового впливу противника. Тому питання підвищення завадозахищеності систем військового радіозв’язку є важливим та потребує подальших досліджень. Отже, об'єктом дослідження обрано систему військового радіозв’язку. Підтримання заданого рівня завадозахищеності систем військового радіозв’язку є однією з ключових проблем при управлінні радіоресурсом, ефективне управління яким дозволяє використовувати весь придатний частотний діапазон для передавання (приймання) електромагнітної енергії радіоелектронними засобами. Питанням пошуку шляхів підвищення завадозахищеності систем та засобів військового радіозв’язку присвячено низку робіт. Одним з таких шляхів є розробка нових (удосконалення існуючих) підходів з оцінювання ефективності управління засобами завадозахисту систем військового радіозв’язку. У даній роботі вирішено завдання з удосконалення методики багатокритеріального оцінювання ефективності управління структурою та параметрами завадозахисту систем військового радіозв’язку.
Наукове завдання вирішено за допомогою багатокритеріальної оцінки рівня завадозахисту системи військового радіозв’язку, графічного відображення виконаних та невиконаних завдань, агрегаційної схеми формування інтегрованої оцінки завадозахисту. При дослідженні були використані наукові методи аналізу та синтезу, а також положення теорії сигнально-кодових конструкцій та положення теорії складних технічних систем.
Особливість запропонованого удосконалення методики полягає в багатокритеріальній оцінці рівня завадозахищеності системи військового радіозв’язку та засобів радіозв’язку в умовах радіоелектронного конфлікту. Запропонована методика дозволяє:
– оцінити ефективність управління засобами завадозахисту;
– обґрунтувати оптимальну конфігурацію системи військового радіозв’язку при вирішенні завдань управління завадозахистом в умовах радіоелектронного конфлікту;
– визначити шляхи підвищення завадозахищеності на етапі оперативного управління системою військового радіозв’язку в умовах радіоелектронного конфлікту.
Результати дослідження доцільно використовувати при оцінці ефективності управління засобами завадозахисту систем військового радіозв’язку та визначенні оптимальної структури та параметрів систем військового радіозв’язку.
Посилання
- Shishatskiy, A. V., Bashkirov, O. M., Kostina, O. M. (2015). Development of integrated communication systems and data transfer for the needs of the Armed Forces. Weapons and military equipment, 1 (5), 35–39.
- Romanenko, І. О., Shyshatskyi, A. V., Zhyvotovskyi, R. M., Petruk, S. M. (2017). The concept of the organization of interaction of elements of military radio communication systems. Science and Technology of the Air Force of the Armed Forces of Ukraine, 1, 97–100.
- Hurskyi, T. H. (2018). Napriamky pidvyshchennia zavadozakhyshchenosti viiskovykh radiomerezh klasu MANET. Priorytetni napriamky rozvytku telekomunikatsiinykh system ta merezh spetsialnoho pryznachennia. Zastosuvannia pidrozdiliv, kompleksiv, zasobiv zviazku ta avtomatyzatsii v operatsii Obiednanykh syl, 13–19.
- Romanenko, I., Zhyvotovskyi, R., Petruk, S., Shishatskiy, A., Voloshin, O. (2017). Mathematical model of load distribution in telecommunication networks of special purpose. Information Processing Systems, 3, 61–71. doi: http://doi.org/10.30748/soi.2017.149.13
- Zhuk, O. V., Romaniuk, V. A., Sova, O. Ya. (2008). Systema upravlinnia taktychnymy sensornymy merezhamy. Zbirnyk naukovykh prats VITI NTUU “KPI”, 2, 88–96.
- Sokolov, K. O., Hudyma, O. P., Tkachenko, V. A., Shyiatyi, O. B. (2015). Main directions of creation of IT infrastructure of the Ministry of Defense of Ukraine. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen, 3 (6), 26–30.
- Kuvshynov, O. V. (2009). Adaptyvne upravlinnia zasobamy zavadozakhystu viiskovykh system radiozviazku. Zbirnyk naukovykh prats VIKNU, 17, 125–130.
- Shaheen, E. M., Samir, M. (2013). Jamming Impact on the Performance of MIMO Space Time Block Coding Systems over Multi-path Fading Channel. REV Journal on Electronics and Communications, 3 (1-2), 68–72. doi: http://doi.org/10.21553/rev-jec.56
- Abdukhalil, T., Yadgarova, N. (2018). Study of the Application of Noise Immunity in Radio Communication Systems for Special Courses. Bioprocess Engineering, 2 (2), 20–23. doi: http://doi.org/10.11648/j.be.20180202.11
- Makarenko, S. I. (2017). Prospects and Problems of Development of Communication Networks of Special Purpose. Systems of Control, Communication and Security, 2, 18–68. Available at: http://sccs.intelgr.com/archive/2017-02/02-Makarenko.pdf
- Khan, M. N., Jamil, M. (2016). Adaptive hybrid free space optical/radio frequency communication system. Telecommunication Systems, 65 (1), 117–126. doi: 7http://doi.org/10.1007/s11235-016-0217-8
- Adrat, M., Ascheid, G. (2015). Special Issue on Recent Innovations in Wireless Software-Defined Radio Systems. Journal of Signal Processing Systems, 78 (3), 239–241. doi: http://doi.org/10.1007/s11265-014-0968-y
- Oshmarin, D. V. (2010). Raspredelenie kanalnykh resursov v setyakh kognitivnogo radio na osnove teorii igr. Biznesinformatika, 4 (14), 38–45.
- Redi, J., Ramanathan, R. (2011). The DARPA WNaN networkarchitecture. Proc. of the Military Communications Conference (MILCOM’2011), 2258–2263. doi: http://doi.org/10.1109/milcom.2011.6127657
- Voronin, A. N., Ziatdinov, Yu. K., Kozlov, A. I. (1999). Vektornaya optimizatsiya dinamicheskikh sistem. Kyiv: Tekhnika, 284.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Anatolii Minochkin, Andrii Shyshatskyi, Vitalii Hasan, Anatolii Hasan, Andrii Opalak, Anatolii Hlushko, Oleksandr Demchenko, Anna Lyashenko, Oksana Havryliuk, Stanislav Ostapenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.