Вплив теплової обробки біопрепаратом на якість плодів томату при зберіганні

Автор(и)

  • Олеся Петрівна Прісс Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, Україна https://orcid.org/0000-0002-6395-4202
  • Валентина Федорівна Жукова Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, Україна https://orcid.org/0000-0002-1963-659X
  • Сергій Євгенович Голячук Луцький національний технічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4835-8154
  • Тетяна Вікторівна Карман Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного, Україна https://orcid.org/0000-0002-9313-554X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.235533

Ключові слова:

зберігання томатів, настоянка біомаси личинок великої бджолиної вогнівки, вміст цукрів, титрована кислотність

Анотація

Плоди томатів характеризуються високим вмістом біологічно активних речовин, завдяки чому є незамінним компонентом харчування. Проте томати відносяться до швидкопсувної продукції та вимагають вживання додаткових заходів для подовження зберігання. Одним з найбільш проблемних місць є обмеженість використання синтетичних хімічних речовин для обробки плодів перед зберіганням. Альтернативою ним виступають природні екзогенні препарати з антиоксидантною та дезінфікуючою дією, які є екологічно безпечними. Проте обробка плодів природними речовинами не має достатньої ефективності порівняно з синтетичними, що вимагає комбінування з іншими післязбиральними заходами для підвищення стійкості до холодового стресу. Об'єктом дослідження обрано процес зберігання плодів томата при використанні теплової обробки біопрепаратом. Численні дослідження вказують на доцільність застосування обробки плодів біопрепаратами для подовження їх тривалості зберігання. Велику зацікавленість викликають стандартизовані препарати на основі продуктів бджільництва. Проведене в роботі дослідження направлено на подовження термінів зберігання плодів томату зі збереженням їх якості шляхом теплової обробки томатів розчином біопрепарату (настоянки біомаси личинок великої бджолиної вогнівки) перед зберіганням. В ході дослідження встановлено, що така обробка подовжує тривалість зберігання бланжевих томатів до 50 діб, що на 40 % довше порівняно з контролем. Доведено, що плоди, оброблені біопрепаратом, демонструють нижчий рівень метаболічних процесів. Це пов'язано з тим, що запропонована обробка уповільнює темпи накопичення та деградації цукрів та органічних кислот. Зокрема в плодах, оброблених біопрепаратом, вміст цукрів на 8,8–10,6 % вище, ніж в контролі. Швидкість зниження рівня титрованої кислотності в оброблених біопрепаратом варіантах повільніша на 15–19 % порівняно з контролем. Наведені результати свідчать про ефективність застосування біопрепарату для зберігання плодів томата порівняно з аналогічними заходами.

Біографії авторів

Олеся Петрівна Прісс, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Доктор технічних наук, професор

Кафедра харчових технологій та готельно-ресторанної справи

Валентина Федорівна Жукова, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра харчових технологій та готельно-ресторанної справи

Сергій Євгенович Голячук, Луцький національний технічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технологій і обладнання переробних виробництв

Тетяна Вікторівна Карман, Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра харчових технологій та готельно-ресторанної справи

Посилання

  1. El Bilali, H., Callenius, C., Strassner, C., Probst, L. (2018). Food and nutrition security and sustainability transitions in food systems. Food and Energy Security, 8 (2), e00154. doi: http://doi.org/10.1002/fes3.154
  2. Lipinski, B., Hanson, C., Lomax, J., Kitinoja, L., Waite, R., and Searchinger, T. (2013). Reducing Food Loss and Waste. Working Paper, Installment 2 of Creating a Sustainable Food Future. Washington. Available at: https://pdf.wri.org/reducing_food_loss_and_waste.pdf
  3. Fabi, C., Cachia, F., Conforti, P., English, A., Rosero Moncayo, J. (2021). Improving data on food losses and waste: From theory to practice. Food Policy, 98, 101934. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodpol.2020.101934
  4. Serdyuk, M., Baiberova, S., Gaprindashvili, N., Sukharenko, E. (2017). The effect of treatment wiih antioxidant compositionon on the number of standard fruits after the coid storage. Bulletin of the National Technical University «KhPI» Series: New Solutions in Modern Technologies, 23 (1245), 176–181. doi: http://doi.org/10.20998/2413-4295.2017.23.28
  5. Zahorko, N. P., Struchaiev, M. I., Tarasenko, V. H. (2018). Vyrobnytstvo aerovanykh zamorozhenykh produktiv. Visnyk Ukrainskoho viddilennia Mizhnarodnoi akademii ahrarnoi osvity, 6, 124–133.
  6. Capobianco-Uriarte, M. de las M., Aparicio, J., De Pablo-Valenciano, J., Casado-Belmonte, M. del P. (2021). The European tomato market. An approach by export competitiveness maps. PLOS ONE, 16 (5), e0250867. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0250867
  7. Priss, O., Kalytka, V. (2014). Enzymatic antioxidants in tomatoes and sweet bell pepper fruits under abiotic factors. Ukrainian Food Journal, 3 (4), 505–663.
  8. Erika, C., Griebel, S., Naumann, M., Pawelzik, E. (2020). Biodiversity in Tomatoes: Is It Reflected in Nutrient Density and Nutritional Yields Under Organic Outdoor Production? Frontiers in Plant Science, 11. doi: http://doi.org/10.3389/fpls.2020.589692
  9. Hasan, M. U., Riaz, R., Malik, A. U., Khan, A. S., Anwar, R., Rehman, R. N. U., Ali, S. (2021). Potential of Aloe vera gel coating for storage life extension and quality conservation of fruits and vegetables: An overview. Journal of Food Biochemistry, 45 (4). doi: http://doi.org/10.1111/jfbc.13640
  10. Romanazzi, G., Feliziani, E., Baños, S. B., Sivakumar, D. (2016). Shelf life extension of fresh fruit and vegetables by chitosan treatment. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 57 (3), 579–601. doi: http://doi.org/10.1080/10408398.2014.900474
  11. Priss, O. P. (2017). Naukovi osnovy zberihannia plodovykh ovochiv z vykorystanniam obrobky biolohichno aktyvnymy rechovynamy. Kyiv, 45.
  12. Zhukova, V. F., Haprindashvili, N. A., Sukharenko, O. I., Koliadenko, V. V. (2019). Effect of antioxidant treatment of fruits on the quality preservation of tomato heterorosis sort with genes of lower reduction. Proceedings of the Tavria State agrotechnological university, 3 (19), 268–275.
  13. Ali, S., Anjum, M. A., Nawaz, A., Naz, S., Hussain, S., Ejaz, S., Sardar, H. (2020). Effect of pre‐storage ascorbic acid and Aloe veragel coating application on enzymatic browning and quality of lotus root slices. Journal of Food Biochemistry, 44 (3). doi: http://doi.org/10.1111/jfbc.13136
  14. Anjum, M. A., Akram, H., Zaidi, M., Ali, S. (2020). Effect of gum arabic and Aloe vera gel based edible coatings in combination with plant extracts on postharvest quality and storability of “Gola” guava fruits. Scientia Horticulturae, 271, 109506. doi: http://doi.org/10.1016/j.scienta.2020.109506
  15. Sanches, A. G., Costa, J. M., Silva, M. B., Moreira, E. G. S., Cosme, S. S. (2017). Tratamentos Químicos na Manutenção da Qualidade Pós-Colheita em Frutos de Pitanga (Eugenia uniflora L.). Nativa, 5 (4), 257–262. doi: http://doi.org/10.5935/2318-7670.v05n04a05
  16. Tykhonov, O. I., Konoshevych, L. V., Kudryk, B. T., Bobro, S. H. (2014). Relevance the creation in Ukraine drugs preparations of bee products (Apitherapy). Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO im. P. L. Shupyka, 23 (3), 434–439. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23%283%29__66
  17. Santos, E. X. D., Repolho, R. P. J., Sanches, A. G., Lima, K. S. (2020). The preservative effect of bee wax and calcium chloride coating on the quality and firmness of graviolas (Annonamuricata L.). MOJ Food Process Technol, 8 (2), 32–38.
  18. El-Moneim, E. A. A. Abd., Hany, M., Zeinab, A. Z., Abo, M. E. A. (2015). Effect of Honey and Citric Acid Treatments on Postharvest Quality of Fruits and Fresh-Cut of Guava. World Journal of Agricultural Sciences, 11, 255–267.
  19. Bohutska, O. Ye. (2020). Dosvid zastosuvannia lychynok vohnivky bdzholynoi ta trutnevoho rozplodu dlia stvorennia likarskykh zasobiv shyroko spektru farmakolohichnoi dii. Zastosuvannia metodiv likuvannia i apipreparativ u medychnii, farmatsevtychnii ta kosmetychnii praktytsi. Kharkiv: Vyd-vo NFaU, 64–65.
  20. Bohutska, O. Ye., Tykhonov, O. I. (2018). Lychynky vohnivky bdzholynoi – syrovyna dlia stvorennia preparativ dlia korektsii vikovykh zmin u orhanizmi. Kosmetolohiia ta aromolohiia: etapy stanovlennia i maibutnie. Kharkiv, 35.
  21. Chen, J., Shen, Y., Chen, C., Wan, C. (2019). Inhibition of Key Citrus Postharvest Fungal Strains by Plant Extracts In Vitro and In Vivo: A Review. Plants, 8 (2), 26. doi: http://doi.org/10.3390/plants8020026
  22. Shpychak, O. S. (2005). Rozrobka skladu ta tekhnolohii novoho kompleksnoho pryrodnoho preparatu z antymikrobnymy ta imunomoduliuiuchymy vlastyvostiamy. Kharkiv, 28.
  23. Priss, O. P. (2015). Chilling-injury reduction during the storage of tomato fruits by heat treatment with antioxidants. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (73)), 38–43. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37171
  24. Priss, O. P., Zhukova, V. F. (2013). Zalezhnist urozhainosti ta pokaznykiv yakosti plodiv tomata vid pohodnykh umov. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 1, 49–51.
  25. Gautier, H., Diakou-Verdin, V., Bénard, C., Reich, M., Buret, M., Bourgaud, F. et. al. (2008). How Does Tomato Quality (Sugar, Acid, and Nutritional Quality) Vary with Ripening Stage, Temperature, and Irradiance? Journal of Agricultural and Food Chemistry, 56 (4), 1241–1250. doi: http://doi.org/10.1021/jf072196t
  26. Gruda, N. (2005). Impact of Environmental Factors on Product Quality of Greenhouse Vegetables for Fresh Consumption. Critical Reviews in Plant Sciences, 24 (3), 227–247. doi: http://doi.org/10.1080/07352680591008628
  27. Parisi, M., Giordano, L., Pentangelo, A., D’Onofrio, B., Villari, G. (2006). Effects of different levels of nitrogen fertilization on yield and fruit quality in processing tomato. Acta Horticulturae, 700, 129–132. doi: http://doi.org/10.17660/actahortic.2006.700.19
  28. Rosales, M. A., Cervilla, L. M., Sánchez-Rodríguez, E., Rubio-Wilhelmi, M. del M., Blasco, B., Ríos, J. J. et. al. (2010). The effect of environmental conditions on nutritional quality of cherry tomato fruits: evaluation of two experimental Mediterranean greenhouses. Journal of the Science of Food and Agriculture, 91 (1), 152–162. doi: http://doi.org/10.1002/jsfa.4166
  29. Bénard, C., Gautier, H., Bourgaud, F., Grasselly, D., Navez, B., Caris-Veyrat, C. et. al. (2009). Effects of Low Nitrogen Supply on Tomato (Solanum lycopersicum) Fruit Yield and Quality with Special Emphasis on Sugars, Acids, Ascorbate, Carotenoids, and Phenolic Compounds. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 57 (10), 4112–4123. doi: http://doi.org/10.1021/jf8036374
  30. Beckles, D. M. (2012). Factors affecting the postharvest soluble solids and sugar content of tomato (Solanum lycopersicum L.) fruit. Postharvest Biology and Technology, 63 (1), 129–140. doi: http://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2011.05.016
  31. Fernández-Ruiz, V., Sánchez-Mata, M. C., Cámara, M., Torija, M. E., Chaya, C., Galiana-Balaguer, L. et. al. (2004). Internal Quality Characterization of Fresh Tomato Fruits. HortScience, 39 (2), 339–345. doi: http://doi.org/10.21273/hortsci.39.2.339

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-02

Як цитувати

Прісс, О. П., Жукова, В. Ф., Голячук, С. Є., & Карман, Т. В. (2021). Вплив теплової обробки біопрепаратом на якість плодів томату при зберіганні. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(59), 40–45. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.235533

Номер

Том 3 № 3(59) (2021): Хімічна інженерія

Розділ

Технології виробництва харчування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Olesia Priss, Valentina Zhukova, Serhii Holiachuk, Tetiana Karman

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.