Minimization of energy efficiency barriers in the context of optimization of management decisions in the process of sustainable development

Лілія Борисівна Білоус

doi:10.15587/2706-5448.2021.235888

Автор(и)

Лілія Борисівна Білоус Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-5179-2517

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.235888

Ключові слова:

бар’єри енергетичної ефективності, таксономія бар’єрів, прийняття управлінських рішень, сталий розвиток

Анотація

Об'єктом дослідження є соціально-економічна модель країни в розрізі енергоефективних чинників в процесі економічного розвитку. Автором адаптована таксономія бар’єрів та визначена нова група бар’єрів, властивих соціально-економічним моделям держав з перехідною економікою. Досягнення цілей сталого розвитку можливе при досягнені загальної енергетичної ефективності, яка забезпечується впроваджуваними інноваційними енергетичними технологіями. Здатність досліджуваних суб’єктів сприймати та просувати інноваційні енергетичні технології визначається рівнем їх економічного розвитку. Будуючи концепцію енергоефективного управління, досліджуваним суб’єктам слід врахувати вичерпність первинних ресурсів на тлі зростаючих потреб. Для визначення рівня економічного розвитку досліджуваних суб’єктів у роботі використана одна з логічних функцій Харрінгтона. В показниках приватної бажаності логічної функції Харрінгтона показники від 0,37 до 0,8 – це потенціал для розвитку, наразі нереалізований в досліджених суб’єктах, що є шляхом до сталого розвитку. За визначеними рівнями приватних бажаностей економічним агентам надані рекомендації щодо економічної доцільності впровадження інноваційних енергетичних технологій. Разом з тим процес дослідження передбачив ідентифікацію та локалізацію бар’єрів енергоефективності в досліджуваних суб’єктах, що розширило аналітичні можливості з точки зору надання практичних рекомендацій. Такі рекомендації в комплексі з приватними бажаностями досліджуваних суб’єктів дозволили сформулювати концептуальну схема підвищення ефективності енергоресурсних чинників управління економічним розвитком. Автором запропоновані заходи: масштабування грантового фінансування, децентралізація джерел енергопостачання, запровадження знань, кооперація громад та в громаді, розвиток підприємництва та екологізація середовища. Напрями посилюють умотивованість управлінських рішень в контексті ефективного впливу енергоресурсних чинників на динаміку економічного розвитку в сучасних умовах та можуть бути використані при розробці поточних та стратегічних планів і програм.

Біографія автора

Лілія Борисівна Білоус, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Аспірант

Кафедра управління та адміністрування

Посилання

Ratner, C. V. (2014). The main trends of research in the field of energy efficiency: economic, institutional and social aspects. Ekonomicheskiy analiz: teoriya i praktika, 40 (391), 2–13.
Jaffe, A. B., Stavins, R. N. (1994). The energy-efficiency gap What does it mean? Energy Policy, 22 (10), 804–810. doi: http://doi.org/10.1016/0301-4215(94)90138-4
Ratner, C. V. (2015). Vplyv rehionalnykh innovatsiinykh system na uspishnist realizatsii prohram z enerhozberezhennia ta pidvyshchennia enerhoefektyvnosti. Innovatsii, 7 (201), 60–69.
Blumstein, C., Krieg, B., Schipper, L., York, C. (1980). Overcoming social and institutional barriers to energy conservation. Energy, 5 (4), 355–371. doi: http://doi.org/10.1016/0360-5442(80)90036-5
Painuly, J. P., Reddy, B. S. (1996). Electricity Conservation Programs: Barriers to Their Implementation. Energy Sources, 18 (3), 257–267. doi: http://doi.org/10.1080/00908319608908765
Weber, L. (1997). Some reflections on barriers to the efficient use of energy. Energy Policy, 25 (10), 833–835. doi: http://doi.org/10.1016/s0301-4215(97)00084-0
Sorrell, S., Schleich, J., Scott, S., O’Malley, E., Trace, F., Boede, U., Ostertag, K., Radgen, P. (2000). Reducing barriers to energy efficiency in public and private organizations. Brighton: Energy research centre science and technology policy research (SPRU). University of Sussex, 31, 405–430.
Korppoo, A. (2005). Russian energy efficiency projects: lessons learnt from Activities Implemented Jointly pilot phase. Energy Policy, 33 (1), 113–126. doi: http://doi.org/10.1016/s0301-4215(03)00207-6
Ratner, S. V., Yosypiv, L. V. (2014). Information barriers as a factor of new technologies diffusion slowdown. Ekonomicheskiy analiz: teoriya i praktika, 16 (367), 14–28.
Bilous, L. (2020). Determination of energy efficiency barriers taxonomy in socio-economic model of Ukraine. Technology Audit and Production Reserves, 3 (4 (53)), 14–21. doi: http://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.206682
Bilous, L. (2020). Evaluation of the feasibility of implementing innovative energy efficient technologies on the way of economic development of the region. EUREKA: Social and Humanities, 4, 15–24. doi: http://doi.org/10.21303/2504-5571.2020.001377
Pychkalev, A. V. Generalized harrington's desirability function for the comparative analysis of technical facilities. Issledovaniya naukograda, 1 (1), 25–28.
Ligonenko, L. O. (2015). Methodology and tools for evaluation of enterprise innovation. Marketing and innovation management, 3, 105–117
Lyubushin, N. P., Brikach, G. E. (2014). Harrington's desirability generalized function in multiple parameter economic tasks. Ekonomicheskiy analiz: teoriya i praktika, 13 (18), 2–10. Available at: https://www.fin-izdat.ru/journal/analiz/detail.php?ID=61763
Bilous, L. B.; Rodchenko, V. B. (Ed). (2017). Stratehichni umovy mistsevoho rozvytku. Mistsevyi rozvytok: krashchi praktyky ta instrumenty rozumnoho zrostannia. Kharkiv: Drukarnia «Madryd», 135 183.