Метод класифікації похибок при вимірюванні обертового моменту електродвигунів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.237273

Ключові слова:

похибка вимірювальних приладів, метод К-найближчих сусідів, обертовий момент електродвигуна, засоби оцінювання похибки, вибірка даних

Анотація

Застосування високоточних вимірюваних приладів для визначення обертового моменту електродвигунів в таких сферах, як медицина, автотранспорт, судноплавство, авіація, вимагає удосконалення метрологічних характеристик вимірювальних приладів. Це в свою чергу вимагає точного оцінювання їх похибки. Особливого значення набуває вимірювання потужності на високошвидкісних установках, де в ряді випадків звичайні системи вимірювання або непридатні, або мають невисоку точність.

Таким чином, застосування високошвидкісних турбомашин в авіації, на транспорті і в ракетній техніці викликає нагальну потребу в розробці високоякісних вимірювальних приладів для проведення точних досліджень. В свою чергу, за відсутності засобів точного встановлення похибки, здійснюються спроби їх прогнозування. Це дозволяє своєчасно виявити вплив багатьох факторів на точність вимірювальних приладів.

Збільшення похибки виникає, як правило, через різкі зміни умов проведення вимірювань. Такі похибки непередбачувані, а їх значення складно прогнозувати.

В ході дослідження використовувався метод К-найближчих сусідів, для встановлення критеріїв, при яких може виникати груба похибка.

Отримані результати дозволяють встановити порогові значення, при яких може бути встановлено максимальне відхилення за різних умов проведення експерименту. В обчислювальному експерименті, з використанням методу К-найближчих сусідів, досліджено вплив факторів вібрації, збільшення температури вимірювальних сенсорів та нестабільності напруги живлення на точність тензометричного та частотного перетворювача. В результаті отримано максимальні похибки в залежності від зазначеного  фактору впливу. Експериментально підтверджено, що метод К-найближчих сусідів може бути використаний для класифікації відхилень номінального значення похибки вимірювальних приладів за різних умов вимірювання. Для проведення експерименту розроблено метрологічний стенд. Він включає в себе тензометричний сенсор для вимірювання обертового моменту та фото-чуттєвий сенсор, для вимірювання частоти обертання електродвигуна. Перетворення сигналів від зазначених сенсорів реалізовано на базі мікроконтролера ESP8266.

Біографії авторів

Микола Сергійович Кулик, Національний авіаційний університет

Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Володимир Павлович Квасніков, Національний авіаційний університет

Доктор технічних наук, професор, заслужений метролог України

Кафедра комп’ютеризованих електротехнічних систем та технологій

Дмитро Михайлович Квашук, Національний авіаційний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економічної кібернетики

Анатолій Кирилович Берідзе-Стаховський, Національний Банк України

Економіст

Управління аналізу ризиків реального сектора департаменту фінансової стабільності

Посилання

  1. Ďado, S., Kreidl, M. (1996). SENZORY a měřicí obvody. Praha, 315.
  2. Popelka, J., Scholz, C. (2018). Measuring the Torque of a Combustion Engine. MATEC Web of Conferences, 220, 03006. doi: http://doi.org/10.1051/matecconf/201822003006
  3. Decner, A., Iskierski, L. (2015). Torque measurement in industrial conditions. Napędy i Sterowanie, 7/8, 139–143.
  4. Golovanov, V. I., Danilina, E. I., Dvorzhina, Yu. S. (2010). Prognozirovanie metrologicheskikh kharakteristik v titrimetrii s ispolzovaniem metoda Monte-Karlo. Vestnik Yuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Khimiya, 11 (187), 27–33.
  5. Vapnik, V. N. (1979). Vosstanovlenie zavisimostei po iempiricheskim dannym. Moscow: Nauka, 448.
  6. Kropotov, V. A. (2000). Approksimatsiya krivykh potentsiometricheskogo titrovaniya logarifmicheskimi zavisimostyami. Prognozirovanie sluchaynykh pogreshnostey parametrov titrovaniya. Zhurnal analiticheskoy khimii, 55 (5), 500–504.
  7. Maryanov, B. M., Zarubin, A. G., Shumar, S. V. (2003). Statisticheskiy analiz dannykh differentsirovannogo potentsiometricheskogo osaditelnogo titrovaniya trekh geterovalentnykh ionov s pomoschyu lineynykh kharakteristik. Zhurnal analiticheskoy khimii, 58 (11), 1126–1132.
  8. Koroteev, M. (2018). Review of some contemporary trends in machine learning technology. E-Management, 1 (1), 26–35. doi: http://doi.org/10.26425/2658-3445-2018-1-26-35
  9. Amelin, S. A., Amelina, M. A., Kiselev, K. O., Frolkov, O. A. (2017).Application of methods of machine training for automated construction of SPICE models of power mosfet instruments. Mezhdunarodniy nauchno-issledovatelskiy zhurnal, 11-4 (65), 11–16.
  10. Cormen, T. H., Leiserson, C. E., Rivest, R. L., Stein, C. (2009). Introduction to algorithms. The MIT Press, 1320.
  11. Gonçalo, T. E. E., Alencar, L. H. (2014). A supplier selection model based on classifying its strategic impact for a company's business results. Pesquisa Operacional, 34 (2), 347–369. doi: http://doi.org/10.1590/0101-7438.2014.034.02.0347

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-16

Як цитувати

Кулик, М. С., Квасніков, В. П., Квашук, Д. М., & Берідзе-Стаховський, А. К. (2021). Метод класифікації похибок при вимірюванні обертового моменту електродвигунів. Technology Audit and Production Reserves, 4(1(60), 42–48. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.237273

Номер

Розділ

Електротехніка та промислова електроніка: Оригінальне дослідження