Розроблення рецептури полікомпонентної суміші «Солодок» для покращання якості здобних виробів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.244239Ключові слова:
здобні вироби, суміш пророщених зерен, полікомпонентна суміш, харчова цінність, пророщені злакиАнотація
Об’єктом дослідження у роботі є здобний виріб, збагачений сумішшю пророщених зерен, кориці меленої, яблучного пектину, сухої пшеничної клейковини, аскорбінової кислоти. Здобні вироби посідають вагоме місце у виробництві та реалізації харчових продуктів і володіють високою калорійністю. Для зменшення енергетичної цінності здобних виробів пропонується замінювати пшеничне борошно в рецептурі на суміш пророщених зерен пшениці, вівса, ячменю та кукурудзи. В роботі властивості подібних сумішей вивчено на прикладі суміші компанії «CHOICE» (Україна). Суміш пророщених зерен злакових культур пшениці, вівса, ячменю та кукурудзи цієї компанії багата на харчові волокна, замінні та незамінні амінокислоти, мікроелементи та макроелементи, вітаміни.
Встановлено, що раціональною заміною у рецептурі здобних виробів пшеничного борошна вищого сорту на суміш пророщених зерен є 50 %. Завдяки процесу проростання у злаках накопичується велика кількість амілолітичних та протеолітичних ферментів, які погіршують структурно-механічні властивості м’якушки здобних виробів, внаслідок чого м’якушка виробу стає липкою та заминається. Робота була направлена на розробку полікомпонентної суміші для покращання якості здобних виробів, в рецептуру яких входить суміш пророщених зерен. Розроблено полікомпонентну суміш «Солодок», яка позитивно впливає на органолептичні та структурно-механічні властивості м’якушки виробів. До складу суміші входять безпечні харчові добавки та інгредієнти: кориця мелена, суха пшенична клейковина, яблучний пектин, аскорбінова кислота. Встановлено, що внесення в тісто полікомпонентної суміші «Солодок» призводить до заміни процесу бродіння на стадію відлежування. Використання полікомпонентної суміші призводить до покращення органолептичних показників здобних виробів, збільшення питомого об’єму виробів, покращення розвинутості пористості виробів. Внесення суміші пророщених зерен та полікомпонентної суміші «Солодок» призводить до зміни традиційного смаку, вироби набувають приємного присмаку пророщених злаків та кориці. Використання в рецептурі здобних виробів суміші пророщених зерен та полікомпонентної суміші «Солодок» призводить до зменшення енергетичної цінності здобних виробів, порівняно з контролем.
Посилання
- Drobot, V. I. (2018). Dovidnyk z tekhnolohii khlibopekarskoho vyrobnytstva. Kyiv: ProfKnyha, 580.
- Koryachkina, S. Ya., Matveeva, T. V. (2013). Funktsionalnye pischevye ingredienty i dobavki dlya khlebobulochnykh i konditerskikh izdelii. Saint Petersburg: GIORD, 628.
- Miliutin, O. I., Varhanova, I. V., Potapenko, S. I. (2009). Pat. No. 46340 UA. Sposib otrymannia biolohichno-aktyvnoho produktu «proroshcheni zerna». MPK A23L 1/172. No. u200911217; declareted: 05.11.2009; published: 10.12.2009, Bul. No. 23.
- Auerman, L. Ya. (2009). Tekhnologiya khlebopekarnogo proizvodstva. Saint Petersburg: Professiya, 416.
- Kun, G. A. O., Yanxiang, L., Bin, T., Xiaohong, T., Duqin, Z., Liping, W. (2021). An insight into the rheology and texture assessment: The influence of sprouting treatment on the whole wheat flour. Food Hydrocolloids, 107248. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodhyd.2021.107248
- Mäkinen, O. E., Arendt, E. K. (2012). Oat malt as a baking ingredient – A comparative study of the impact of oat, barley and wheat malts on bread and dough properties. Journal of Cereal Science, 56 (3), 747–753. doi: http://doi.org/10.1016/j.jcs.2012.08.009
- Lebedenko, T. Ye., Pshenyshniuk, H. F., Sokolova, N. Yu. (2014). Tekhnolohiia khlibopekarskoho vyrobnytstva. Odesa: Osvita Ukrainy, 392.
- Drobot, V. I. (2015). Tekhnokhimichnyi kontrol syrovyny ta khlibobulochnykh i makaronnykh vyrobiv. Kyiv: NUKhT, 902.
- Bondarenko, Y., Mykhonik, L., Bilyk, O., Kochubei-Lytvynenko, O., Andronovich, G., Hetman, I. (2019). Study of the influence of buckwheat flour and flax seeds on consumption properties of long-stored bakery products. EUREKA: Life Sciences, 4, 9–18. doi: http://doi.org/10.21303/2504-5695.2019.00973
- Drevin, V. E., Kryuchkova, E. I., Kryuchkova, T. E. (2016). Biologicheskie aspekty primeneniya pektina pri proizvolstve pshenichnogo khleba. Vestnik agrarnoi nauki Dona, 2 (34), 37–41.
- Imesin, A. (Ed.) (2010). Food Stabilisers, Thickeners and Gelling Agents. Oxford: Wiley-Blackweel, 258.
- Khmelevskaya, A. V., Tskhovrebova, E. L. (2016). Perspektivy primeneniya sukhoi pshenichnoi kleikoviny. Aktualnye problemy khimii, biologii i biotekhnologii. Vladikavkaz, 380–385.
- Kolpakova, V. V., Budantsev, E. V., Zaitseva, L. V., Studennikova, O. Yu., Vanin, S. V., Vasilenko, Z. V. (2010). Sukhaya pshenichnaya kleikovina: funktsionalnye svoistva, perspektivy primeneniya. Pischevaya promyshlennost, 4, 56–59. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/suhaya-pshenichnaya-kleykovina-funktsionalnye-svoystva-perspektivy-primeneniya
- Martyanova, A., Pischugina, E. (2002). Vliyanie sukhoi pshenichnoi kleikoviny na khlebopekarnye svoistva muki. Khleboprodukty, 8, 14–17.
- Bobyshev, K. A., Matveeva, I. V., Yudina, T. A. (2013). Vliyanie askorbinovoi kisloty na svoistva testa i kachestvo khleba. Pischevye ingredienty. Syre i dobavki, 1, 52–55.
- Miller, K. A., Hoseney, R. C. (1999). Effect of Oxidation on the Dynamic Rheological Properties of Wheat Flour-Water Doughs. Cereal Chemistry Journal, 76 (1), 100–104. doi: http://doi.org/10.1094/cchem.1999.76.1.100
- Skurikhin, I. M., Tutelyan, V. A. (Eds.) (2002). Khimicheskii sostav rossiiskikh pischevykh produktov. Moscow, 236.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Olena Bilyk, Liudmila Burchenko, Oksana Kochubei-Lytvynenko, Yulia Bondarenko
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.