Удосконалення кислотних розчинів для інтенсифікації ущільнених високотемпературних карбонатних колекторів

Автор(и)

  • Олег Леонідович Зімін Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Україна https://orcid.org/0000-0001-9281-0462

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.246604

Ключові слова:

карбонати, ущільнені гірські породи, метилацетат, оцтова кислота, інтенсифікація свердловин, кислотні розчини

Анотація

Об’єктом дослідження у даній роботі є інтенсифікація видобування вуглеводнів. Найбільш проблемною задачею дослідження є ефективність інтенсифікації ущільнених високотемпературних карбонатних колекторів. Незважаючи на поступовий перехід до відновлюваних джерел енергії природний газ та нафта будуть відігравати домінуючу роль у енергетичному балансі світу у найближчі 20–30 років. Карбонатні гірські породи мають значний видобувний потенціал, але низькі фільтраційні властивості вимагають проведення інтенсифікації для покращення проникності пласта. Високі температури та тиски на великих глибинах вимагають удосконалення існуючих технологій видобування вуглеводнів. Найпопулярнішим методом для обробки колекторів, що містять карбонати, є кислотні обробки у різних варіаціях, але для ефективної обробки необхідно досягти глибокого проникнення розчину в пласт.

У дослідженні вирішується задача підбору ефективних рідин-носіїв для приготування кислотних розчинів для обробки ущільнених високотемпературних колекторів з високою карбонатністю. Для забезпечення якісної обробки кислотні розчини повинні мати малу в’язкість та коефіцієнт поверхневого натягу, низьку швидкість реакції, їх хімічні властивості мають забезпечувати відсутність нерозчинних осадів у процесі реакцій з флюїдами та породою, а також бути екологічно безпечними. Для вибору найбільш оптимальної рідини-носія проводились експерименти, які дозволять визначити, які саме рідини-претенденти забезпечують мінімальну швидкість реакції кислотних розчинів з карбонатами. Виходячи із аналізу даних промислового застосування та літературних джерел для подальших досліджень обрано воду, нефрас, метанол, етилацетат, метилацетат. В якості основної кислоти обрано широко досліджену оцтову кислоту. Проведені дослідження показують, що метилацетат має ряд переваг, а саме: мала швидкість реакції, низькі в’язкість та коефіцієнт поверхневого натягу. А також можливість гідролізу у пласті із вивільненням оцтової кислоти, що значно подовжує час реакції розчину з породою та глибину проникнення активного розчину в пласт.

Біографія автора

Олег Леонідович Зімін, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Старший викладач

Кафедра нафтогазової інженерії та технологій

Посилання

  1. Kurovets, I. M., Mykhailov, V. A., Zeikan, O. Yu., Krupskyi, Yu. Z., Hladun, V. V., Chepil, P. M. et. al. (2014). Unconventional sources of hydrocarbons of Ukraine. Unconventional sources of hydrocarbons: problem review. Kyiv: Nika-tsentr, 208.
  2. Vakarchuk, S. H., Dovzhok, T. Ye., Filiushkin, K. K. et. al. (2014). Perspektyvy osvoiennia resursiv hazu ushchilnenykh porid u Skhidnomu naftohazonosnomu rehioni Ukrainy. Kyiv: TOV «VTS PRYNT», 208.
  3. Dong, K., Zhu, D., Hill, A. D. (2018). The role of temperature on optimal conditions in dolomite acidizing: An experimental study and its applications. Journal of Petroleum Science and Engineering, 165, 736–742. doi: https://doi.org/10.1016/j.petrol.2018.03.018
  4. Chang, F. F., Nasr-El-Din, H. A., Lindvig, T., Qui, X. W. (2008). Matrix Acidizing of Carbonate Reservoirs Using Organic Acids and Mixture of HCl and Organic Acids. All Days. Denver: Richardson. doi: https://doi.org/10.2118/116601-ms
  5. Zimin, O. L., Zezekalo, I. H., Bondar, H. M., Yevdoshchuk, M. I. (2019). Perspektyvy rozrobky ushchilnenykh karbonatnykh kolektoriv u mezhakh Dniprovsko-Donetskoi zapadyny. Naftohazova haluz Ukrainy, 2, 14–18.
  6. Kalfayan, L. (2008) Production enhancement with acid stimulation. Tulsa: PennWell, 252.
  7. Ali, M. T., Nasr-El-Din, H. A. (2020). New Insights into Carbonate Matrix Acidizing Treatments: A Mathematical and Experimental Study. SPE Journal, 25 (3), 1272–1284. doi: https://doi.org/10.2118/200472-pa
  8. Ali, M. T., Nasr-El-Din, H. A. (2018). A Robust Model To Simulate Dolomite-Matrix Acidizing. SPE Production & Operations, 34 (1), 109–129. doi: https://doi.org/10.2118/191136-pa
  9. Burton, R. C., Nozaki, M., Zwarich, N. R., Furui, K. (2019). Improved Understanding of Acid Wormholing in Carbonate Reservoirs through Laboratory Experiments and Field Measurements. SPE Journal, 25 (2), 587–608. doi: https://doi.org/10.2118/191625-pa
  10. Harris, R. E., McKay, I. D., Mbala, J. M., Schaaf, R. P. (2001). Stimulation of a Producing Horizontal Well Using Enzymes that Generate Acid In-Situ – Case History. All Days. doi: https://doi.org/10.2118/68911-ms

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-21

Як цитувати

Зімін, О. Л. (2021). Удосконалення кислотних розчинів для інтенсифікації ущільнених високотемпературних карбонатних колекторів. Technology Audit and Production Reserves, 6(3(62), 11–14. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.246604

Номер

Розділ

Хіміко-технологічні системи: Звіт про науково-дослідну роботу