Застосування внутрішньопластового каталізу для вилучення важковидобувних вуглеводнів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.247262Ключові слова:
важковидобувні вуглеводні, каталітичне гідрування, конвертація вуглеводнів, фракційний склад, кінематична в’язкість, молекулярна вагаАнотація
Об’єктом дослідження є каталітичний вплив (гідрокрекінг) для вилучення вуглеводнів, що важко видобуваються, предметом дослідження є зміна фізико-хімічних властивостей вуглеводнів шляхом часткової газифікації, полегшення фракційного складу вуглеводнів. Одним з найбільш проблемних місць є відсутність досліджень щодо каталітичного впливу на вуглеводні, що важко видобуваються, в пластових умовах. Хоча такі процеси, як каталітичний крекінг, риформінг, ізомеризація, ароматизація та алкування вуглеводнів відомі та використовуються при переробці нафти.
У ході дослідження використовувалися методи наукового пізнання – експеримент та вимір. У процесі виконаних лабораторних робіт розроблено ефективний каталізатор, досліджено вплив температури на фракційний склад та фізико-хімічні властивості нафти, нафтопродуктів та газоконденсату. Для імітації пластових умов використано герметичні металеві реторти, в яких проби нафти та газоконденсату піддавали різним температурним режимам. У процесі випробувань кернів, насичених газоконденсатом, досліджено залежність фільтрації від фізичних параметрів – температури та тиску, фракційного складу, питомої ваги та в’язкості.
Лабораторними дослідженнями доведено зменшення щільності та в’язкості вуглеводнів, збільшення проникності кернів. Вплив каталізу на нафту дозволив збільшити обсяг відгону легких фракцій від 30 до 60 %, для газоконденсату – до 50 %, що підтверджує ефективність методу каталізу важковидобувних вуглеводнів. Це пов’язане з тим, що коректність постановки та розв’язання завдання забезпечили отримання адекватних результатів. На відміну від існуючих процесів гідрокрекінгу нафтопродуктів, запропонований спосіб дозволяє видобувати важкі та малорухливі вуглеводні в пластових умовах за менших температур 120–150 ºС. При цьому технологія каталітичного гідрування важких вуглеводнів буде схожа з типовою обробкою пласта кислотою або поверхнево-активними речовинами (ПАР). Це дозволить інтенсифікувати промислові запаси вуглеводнів на родовищах, які зараз відносяться до важких і яких налічується понад 50 %.
Посилання
- Yavorskyi, V. T., Perekupko, T. V., Znak, Z. O., Savchuk, L. V. (2014). Zahalna khimichna tekhnolohiia. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky, 540.
- Loboiko, O. Ya., Hrynia, H. I., Tovazhnianskyi, L. L. et. al. (2017). Teoretychni osnovy tekhnolohii neorhanichnykh vyrobnytstv. Kharkiv: NTUU «KhPI», 152.
- Kalechits, I. V. (1973). Khimiia gidrogenizatsionnykh protsessov v pererabotke topliv. Moscow: Khimiia, 336.
- Bakumenko, T. T., Belaia, A. A., Volfson, V. Iа. et. al. (1975). Kataliticheskie svoistva veschestv. Kyiv: Naukova dumka, 720.
- Arai, A., Ichikizaki, I. (1961). Syntheses of γ-Ionone Analogues. I–II. Bulletin of the Chemical Society of Japan, 34 (11), 1571–1583. doi: https://doi.org/10.1246/bcsj.34.1571
- Anderson, R. C., Wallis, E. S. (1948). The Catalytic Hydrogenation of Polyhydric Phenols. I. The Synthesis of meso-Inositol, Scyllitol and a New Isomeric Cyclitol. Journal of the American Chemical Society, 70 (9), 2931–2935. doi: https://doi.org/10.1021/ja01189a030
- Krichko, A. A., Lozovoi, A. V., Sovetova, L. S. (1962). Khimicheskaia promyshlennost, 6, 387–391.
- Egan, C. J., Langlois, G. E., White, R. J. (1962). Selective Hydrocracking of C9- to C12-Alkylcyclohexanes on Acidic Catalysts. Evidence for the Paring Reaction. Journal of the American Chemical Society, 84 (7), 1204–1212. doi: https://doi.org/10.1021/ja00866a028
- Vaiser, V. L., Riabov, V. D., Kryvelev, B. I. (1957). Kataliticheskii kreking etilidendiizopropilbenzola. Dokl. AN SSSR, 112 (4), 655–658.
- Suami, T., Ogawa, S., Umezawa, S. (1962). Studies on Antibiotics and Related Substances. XIV. Synthesis oftrans-2-Aminocyclohexyl-D-glucosaminide. Bulletin of the Chemical Society of Japan, 35 (3), 474–476. doi: https://doi.org/10.1246/bcsj.35.474
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ivan Zezekalo, Viktor Kovalenko, Iryna Lartseva, Olexandr Dubyna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.