Дослідження механізму вогнестійкості деревини при модифікуванні просочувальними засобами
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2014.25378Ключові слова:
просочення, деревина, антипірени, антисептики, деструкція, ефективність модифікації, вогнестійкістьАнотація
Розкрито механізм стійкості модифікованої деревини до термічного розкладу. Проведено дослідження процесу термодеструкції модифікованої деревини, методом хроматографії здійснено якісний і кількісний аналіз одержаних продуктів та встановлено збільшення коксового залишку у оброблених зразках та зниження кількості горючих газів.
Посилання
- Шналь, Т. Огнестойкость деревянных конструкций [Текст]/ Т. Шналь. – Львов: Изд-во“Львовская политехника”, 2006. – 220 с.
- Романенков, И. Г. Огнезащита строительных конструкций [Текст]/ И. Г. Романенков, Ф. А. Левитес. – М.: Стройиздат, 1991. – 320 с.
- Тычино, Н. А. Особенности практического применения огне- и биозащитных средств для пропитки древесины [Текст]/ Н. А. Тычино// Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. – 2002. – Вып. 6. – С. 38–43.
- Леонович, А. А. Химический подход к проблеме снижения пожароопасности древесных материалов [Текст]/ А. А. Леонович// Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. – 1996. – Вып. 3. – С. 10–14.
- Бут, В. П. Новый подход к огнебиозащите изделий из целлюлозы [Текст]/ В. П. Бут, В. М. Жартовский и др.// Пожаровзрывобезопасность. – 2004. – Вып. 5. – С. 31–32.
- Сивенков, А. Б. Огнезащитные покрытия на основе модифицированных полисахаридов. Часть 3. Характеристики тепловыделения при пламенном горении и теплофизические свойства [Текст]/ А. Б. Сивенков, Б. Б. Серков// Пожаровзрывоопасность. – 2002. – Вып. 3. – С. 13-19.
- Цапко, Ю. В. Влияние поверхностной обработки древесины на огнестойкость деревянных конструкций [Текст]/ Ю. В. Цапко// Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2013. – № 5/5 (65). – С. 11–14.
- ГОСТ 30219-95. Межгосударственный стандарт. Древесина огнезащищенная. Общие технические требования. Методы испытаний. Транспортирование и хранение [Текст]. – Чинний від 1996-01-01. – К., 1997. – 44 с.
- Баженов, С. В. Способы и средства огнезащиты древесины [Текст]: руководство/ С. В. Баженов, С. Н. Булага, Л. В. Елисеева. – М.: ВНИИПО МВД РФ, 1999. – 55 с.
- Откідач, Д. М. Флегматизування горючих газових середовищ [Текст]/ Д. М. Откідач, Ю. В. Цапко, К. І. Соколенко. – К.: Пожінформтехніка, 2005. – 196 с.
- Shnal’, T. (2006). Ognestoikost’ derevjanih konstruktsiy. Lviv: “Lvovskaja politehnika”, 220.
- Romanenkov, I. G. (1991). Ognezashhita stroitel'nyh konstrukcij. Moscow: Strojizdat, 320.
- Tychino, N. A. (2002). Osobennosti prakticheskogo primenenija ogne- i biozaschitnih sredstv dlja propitki drevesini. Pozarovzrivoopasnost’ veshestv i materialov, Vip. 6, 38-43.
- Leonovich, A. A. (1996). Khimicheskiy podhod k probleme snizenia pozaroopasnosti drevesnih materialov. Pozarovzrivoopasnost’ veshestv i materialov, Vip. 3, 10-14.
- But, V. P. (2004). Noviy podhod k ognebiozashite izdeliy iz cellulozi. Pozarovzrivoopasnost’, Vip. 5, 31-32.
- Sivenkov, A. B. (2002). Ognezashitnie pokritija na osnove modifitsirovanih polisaharidov. Chast’ 3. Kharakteristiki teplovidilenija pri plamennom gorenii i teplophizicheskie svoistva. Pozarovzrivoopasnost’, Vip. 3, 13-19.
- Tsapko, Ju. V. (2013). Effect of surface treatment of wood on the fire resistance of wooden structures. Eastern-European Journal Of Enterprise Technologies, 5(5(65)), 11-14.
- GOST 30219-95. Mezhgosudarstvennyj standart. Drevesina ognezashhishhennaja. Obshhie tehnicheskie trebovanija. Metody ispytanij. Transportirovanie i hranenie. (1997). Kyiv, 44.
- Bazhenov, S. V. (1999). Sposoby i sredstva ognezashhity drevesiny: Rukovodstvo. Moscow: Russia, VNIIPO MVD, 55.
- Otkidach, D. M. (2005). Flehmatyzuvannya flammable gas environments. Kyiv: Рozhinformtehnika, 196.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.