Аналіз існуючих моделей зміни клімату та виявлення зон, які є придатними для агровиробництва в контексті сільських територій

Анотація

Об’єктом дослідження є методика існуючих моделей зміни клімату та виявлення зон, які є придатними для агровиробництва.

Наслідками від стихійних лих (повені, торнадо, водяні смерчі, землетруси, виверження вулканів тощо) є руйнування локальних екосистем і місцевої економіки, поява загрози для продовольчого забезпечення та водопостачання, створення соціальних конфліктів, внутрішня та зовнішня міграція населення. Збитки від стихійних лих оцінюються в млрд. дол. Економіки країн, в яких відбувається синхронізація стихійних лих, не можуть самостійно відновитися та потребують міжнародної допомоги, насамперед розміщення кліматичних біженців на територіях інших країн. Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що її автори навіть не ставлять такої проблеми. Визначено, що наслідками глобальних кліматичних змін є зростання кількості стихійних лих та синхронізація їх проявів. Лише за період з 2011 р. по 2020 р. кількість стихійних лих у світі збільшилася у 7 раз, зокрема у Європі – у 41 раз.

У дослідженні показано, що концепції антропогенного впливу на кліматичні зміни, збалансованого розвитку та можливої адаптації за допомогою природоохоронних та енерго- та ресурсозберігаючих заходів необхідно визнати помилковими. Оскільки витрачання різними країнами світу в рамках міжнародних програм значних коштів на адаптацію до кліматичних змін є неефективним. Теоретичне підґрунтя, на якому дотепер будувалися зазначені концепції, потребує ревізії, а екологічна політика всіх країн світу підлягає кардинальній трансформації.

Практичне значення дослідження полягає в удосконаленні моделі кліматичних змін, які використовуються для розробки прогнозних сценаріїв розвитку подій у світі, що ґрунтуються на залежності викидів СО₂ від антропогенної діяльності людини. Оскільки результати будь-якої математичної моделі залежать від вхідних даних та кореляції взаємозв’язків, закладених в таку модель, то відсоток достовірності та ймовірність реалізації такої моделі є також розрахунково-прогнозним. Тому розроблені за ініціативи Міжнародної Групи Експертів Зміни Клімату кліматичні моделі не можуть бути покладені в основу обґрунтування рекомендацій для трансформації сільського господарства відповідно до кліматичних змін.