Проєктування та розробка установки для розколювання пальмоядрових горіхів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.253931

Ключові слова:

Elaesis guineensis, установка для розколювання горіхів, швидкість розколювання, коефіцієнт розколювання ядра, вміст вологи

Анотація

Об'єктом дослідження є олійна пальма (Elaeis guineensis). Олійна пальма є одним із найбільших економічних активів, яке може мати нація, за умови, що її значення усвідомлюється та повністю використовується. Після вилучення пальмової олії з плодів пальми практично всі методи, пов'язані з розколюванням горіхів пальми, як у традиційному, так і в дрібномасштабному виробництві, існують у розрізнених чи окремих операційних одиницях. Отже, дане дослідження було спрямовано на розробку установки для розколювання ядра пальмового горіха, що включає сепаратор у вигляді гуркоту для відділення шкаралупи пальмового горіха від ядра. Результат показав, що існують значні відмінності (p≤0,05) між вмістом вологи у пальмових горіхах, швидкістю обертання валу машини та вагою (швидкістю подачі), значні відмінності між:

– вмістом вологи у пальмових горіхах та швидкістю обертання валу розколювача;

– вмістом вологи та швидкістю подачі;

– швидкістю обертання валу та швидкістю подачі.

Існує взаємодія між розколюванням, шкаралупою, що не розтріскалася, пошкодженим і непошкодженим ядром і коефіцієнтом розколювання ядра пальмового горіха. У той же час не було виявлено істотної різниці між взаємодією між вмістом вологи, швидкістю обертання валу та масою продукту. Результат також показав, що при найвищій швидкості обертання 1800 об/хв і швидкості подачі 700 кг/год для всіх значень вологості ефективність розколювання склала від 10 до 90 %. Це означає, що ефективність розколювання ядра збільшується зі збільшенням швидкості машини. Проте було помічено, що більш висока ефективність розколювання досягається за рахунок вищого пошкодження ядра при будь-яких швидкостях розколювання та швидкості подачі, що є проблемою. Коефіцієнт розколювання ядра варіювався від 1,040 до 7,85 для всіх швидкостей подачі та вмісту вологи. Коефіцієнт розколювання ядра збільшувався зі збільшенням вмісту вологи та швидкості розколювання, але зменшувався зі збільшенням маси продукту.

Біографії авторів

Dare Ibiyeye, Federal College of Forestry

Lecturer

Department of Crop Production Technology

Oluwatoyin Olunloyo, Federal College of Forestry

Lecturer

Department of Crop Production Technology

Adeniyi Aderemi, Federal College of Forestry

Lecturer

Department of Agricultural Technology

Ileri-Oluwa Emmanuel, Forestry Research Institute of Nigeria

Lecturer

Bio-Medicinal Research Centre

Abisayo Akala, Forestry Research Institute of Nigeria

Senior Research Fellow

Biotechnology Department

Oluwaseun Owolola, Forestry Research Institute of Nigeria

Lecturer

Department of Basic Science and General Studies

Посилання

  1. Small scale palm oil processing in Africa (2002). FAO agricultural services bulletin No. 148. Available at: https://www.fao.org/3/y4355e/y4355e00.htm
  2. Badmus, G. A. (1991). NIFOR Automated Small-Scale Oil Palm Fruit Processing Equipment. Its Need, Development and Effectiveness. Presented at the Proceedings of the PORIM International Palm Oil Conference of Chemistry and Technology. Kualar Lumpur.
  3. Food and Agricultural Organization (2004). Statistical Yearbook. Journal for Food and Agricultural Organization, 2/2.
  4. Mba, O. I., Dumont, M.-J., Ngadi, M. (2015). Palm oil: Processing, characterization and utilization in the food industry – A review. Food Bioscience, 10, 26–41. doi: http://doi.org/10.1016/j.fbio.2015.01.003
  5. Mosarof, M. H., Kalam, M. A., Masjuki, H. H., Ashraful, A. M., Rashed, M. M., Imdadul, H. K., Monirul, I. M. (2015). Implementation of palm biodiesel based on economic aspects, performance, emission, and wear characteristics. Energy Conversion and Management, 105, 617–629. doi: http://doi.org/10.1016/j.enconman.2015.08.020
  6. Asadullah, M., Adi, A. M., Suhada, N., Malek, N. H., Saringat, M. I., Azdarpour, A. (2014). Optimization of palm kernel shell torrefaction to produce energy densified bio-coal. Energy Conversion and Management, 88, 1086–1093. doi: http://doi.org/10.1016/j.enconman.2014.04.071
  7. Adebayo, A. A. (2004). Development and performance evaluation of a motorized palm-nut cracking machine. Proceedings of the Annual Conference of the Nigerian Institution of Agricultural Engineers, 26, 326–330.
  8. Emeka, V. E., Julius, M. O. (2007). Nutritional evaluation of palm kernel meal types: 1. Proximate composition and metabolizable energy values. African Journal of Biotechnology, 6 (21), 2484–2486. doi: http://doi.org/10.5897/ajb2007.000-2393
  9. Norazura, A. M. H. (2017). Usage of palm oil, palm kernel oil and their fractions as confectionery fats. Journal of Oil Palm Research, 29 (3), 301–310. doi: http://doi.org/10.21894/jopr.2017.2903.01
  10. Schultes, R. E. (1990). Taxonomic, Nomenclatural and ethnobotanic note on Elias. Palm Oil Research Institute of Malaysia. Elias, 2, 172–187.
  11. Akubuo, C. O., Eje, B. E. (2002). Palm Kernel and Shell Separator. Bio-systems Engineering, 81 (2), 193–199. doi: http://doi.org/10.1006/bioe.2001.0029
  12. Oke, P. K. (2007). Development and performance evaluation of indigenous palm kernel dual processing machine. Journal of Engineering and Applied Sciences, 2 (4), 701–705.
  13. Apeh, F. I., Yahaya, B. S., Achema, F., Fabiyi, M. O., Apeh, E. S. (2015). Design Analysis of a Locally Fabricated Palm Kernel Shells Grinding Machine. American Journal of Engineering Research, 4 (11), 1–7.
  14. Khurmi, R. S., Gupta, J. K. (2006). A Textbook of Machine Design. New Delhi: Eurasia Publishing House, 509–556.
  15. Ibrahim, I. D., Jaminu, T., Sofuwa, O., Onuoha, O. J., Sadiku, R. E., Kupolati, W. K. (2016). Performance Evaluation of Horizontal – Shaft Palm Kernel Cracking Machine. 3rd International Conference on African Development, 16, 337–341.
  16. Ruina, A., Pratap, R. (2010). Introduction to Statics and Dynamics. Oxford: Oxford University Press, 768.
  17. Nderika, V. I. O., Oyeleke, O. O. (2006). Determination of Selected Physical Properties and their Relationship with Moisture Content for Millet (Pennisetum glaycum). Applied Engineering in Agriculture, 22, 291–297. doi: http://doi.org/10.13031/2013.20275
  18. Ndukwu, M. C., Asoegwu, S. N. (2010). Functional performance of a vertical-shaft centrifugal palm nut cracker. Research in Agricultural Engineering, 56 (2), 77–83. doi: http://doi.org/10.17221/28/2009-rae
  19. Shahbazi, F. (2014). Effects of Moisture Content and Impact Energy on the Cracking Characteristics of Walnuts. International Journal of Food Engineering, 10 (1), 149–156. doi: http://doi.org/10.1515/ijfe-2012-0168
  20. Oluwole, F. A., Oumarou, M. B., Ngala, G. M. (2016). Dynamics of Centrifugal Impact Nut Cracker. International Journal of Research Studies in Science, Engineering and Technology, 3(1), 2349–4751.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Ibiyeye, D., Olunloyo, O., Aderemi, A., Emmanuel, I.-O., Akala, A., & Owolola, O. (2022). Проєктування та розробка установки для розколювання пальмоядрових горіхів. Technology Audit and Production Reserves, 1(3(63), 30–44. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.253931

Номер

Розділ

Технології виробництва харчування: Звіт про науково-дослідну роботу